Судове рішення #1013074
Справа №22-ц-1937-07

Справа №22-ц-1937-07                         Головуючий у   1 інстанції Пархоменко О.В.

Категорія                                                     Доповідач у 11 інстанції Оношко Г.М.

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

10  липня    2007року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області  в складі:

головуючого  Назарчука Р.А.

суддів Воробйової Н.С, Оношко Г.М.,

при секретарі Садовенко О.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві    цивільну справу за    апеляційними      скаргами       ОСОБА_1, ОСОБА_2,   ОСОБА_3 на рішення Ірпінського міського суду   від   04   квітня   2007 року у справі за позовом     ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,    третя    особа    :    ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної  пригоди та   за зустрічним   позовом   ОСОБА_3 до   ОСОБА_1 ,     третя   особа:      ОСОБА_2- про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

 

встановила:

 

У листопаді 2006 року ОСОБА_1. звернувся до ОСОБА_2. з позовом про відшкодування шкоди , завданої внаслідок ДТП. У позові зазначав, що 15 листопада 2004 року в м. Ірпінь з вини відповідача трапилася дорожньо-транспортна пригода , внаслідок якої позивач одержав середньої тяжкості тілесні ушкодження та був пошкоджений автомобіль позивача „Хонда". Кримінальна справа по ст. 286 КК України відносно відповідача закрита у зв'язку з амністією. Просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду , завдану ушкодженням здоров'я в сумі 624 грн., матеріальні збитки, завдані пошкодженням автомобіля в розмірі 11817 грн.,  витрати по виконанню    експертної оцінки 300 грн., а всього   12 741 грн. та моральну шкоду 20 тис грн.

У грудні 2006 року ОСОБА_3. звернулася з позовом до ОСОБА_1., третя особа: ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 15 листопада сталася ДТП з участю автомобіля Пежо-605 , власником якого є позивачка, під керуванням ОСОБА_2. та автомобіля Хонда під керуванням ОСОБА_1.

При цьому винні в ДТП були обидва водії, вина кожного - 50 %.

Посилаючись на те , що автомобіль, власником якого вона є, зазнав значних     механічних    ушкоджень, вартість    відновлювального ремонту

 

2

25 300 грн., автомобіль ремонту не підлягає, просила стягнути з ОСОБА_1. половину збитків -12 650 грн., витрати по оплаті автотоварознавчого дослідження 250 грн., моральну шкоду 10000грн та витрати у справі, а всього 22930 грн. До водія Діденка позов не пред'являє.

Рішенням Ірпінського міського суду від 04 квітня 2007року позови ОСОБА_1та ОСОБА_3 задоволені частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. на

відшкодування матеріальної шкоди 6832, 5 грн., витрати на інформаційно-

технічне забезпечення 30 грн., а всього 6862, 5 грн., на відшкодування

моральної шкоди 7000 грн. ; стягнути з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_3.            матеріальні   збитки   12900,25   грн.      та  витрати   на

інформаційно-технічне забезпечення 30 грн., а всього 12930,25 грн. В інших частинах позовів відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить змінити рішення суду , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та   задовольнити його позов , в зустрічному позові відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_1. про відшкодування матеріальної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові, а також змінити рішення в частині стягнення моральної шкоди та зменшити розмір моральної шкоди , визначений судом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3. ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови їй в позові про відшкодування моральної шкоди та ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення з ОСОБА_1. на її користь моральної шкоди 10 000 грн.

Перевіривши матеріали справи в порядку ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку , що апеляційні скарги ОСОБА_1. та ОСОБА_2. підлягають частковому задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_3.   задоволенню не підлягає з таких підстав.

За правилами с т. 1166 ЦК України, майнова шкода , завдана неправомірними рішеннями , діями , чи бездіяльністю особистим немайновим правам, а також шкода ,задана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За правилами с т. 1188 ЦК України, шкода , завдана внаслідок взаємодії кількох   джерел підвищеної   небезпеки   відшкодовується   на   загальних

 

3

підставах, при цьому шкода завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою ; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Постановляючи рішення, суд правильно виходив з того , що 15 листопада 2004 року в м. Ірпінь трапилася ДТП , внаслідок якої автомобілі ОСОБА_1. та ОСОБА_3. під керуванням ОСОБА_2. дістали ушкодження, позивачам було завдано матеріальних збитків.

Однак з висновком суду про те , що зіткненні автомобілів винні обидва водії, погодитися не можна.

Такий висновок суду суперечить матеріалам справи з яких вбачається , що причиною зіткнення автомобілів та їх ушкодження стала протиправна поведінка - порушення Правил дорожнього руху України-водієм ОСОБА_2.

Так , при розслідуванні кримінальної справи , порушеної щодо ОСОБА_2. за ч. 1 ст. 286 КК України, встановлено , що 15 листопада 2004 близько 11 год. ОСОБА_2., керуючи автомобілем Пежо-605 , рухаючись у напрямку вул. Пушкінської у м. Ірпінь, грубо порушив вимоги п.п. 12.4, 11.2,. 11.4 Правил дорожнього руху України, перевищив дозволену у населеному пункті швидкість руху 60 км/год., рухаючись зі швидкістю більшою 81 км/год , виїхав на зустрічну смугу руху , допустив зіткнення з автомобілем Хонда під керуванням ОСОБА_1.,   котрий почав здійснювати поворот  ліворуч.

При цьому висновком авто-технічної експертизи встановлено, що на

момент       виникнення      небезпеки   для    руху   автомобіля   Пежо -605

/здійснення автомобілем Хонда під керуванням позивача ОСОБА_1 маневру поворот ліворуч/ автомобіль Пежо-605 від місця зіткнення знаходився на віддалі приблизно 72-77 м, повний зупиночний шлях автомобіля Пежо -605 в даній дорожній обстановці при дозволеній швидкості 60 км/год дорівнює 35-36 м., в даній дорожній ситуації водій автомобіля Пежо -605 при русі з дозволеною швидкістю 60 км/год. мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем Хонда шляхом екстренного гальмування в момент виникнення небезпеки для нього .

Також технічна можливість попередження зіткнення з автомобілем Хонда водієм автомобіля Пежо-605 пролягала в його діях по дотриманню вимог п.п. 11.2 і 11.4 Правил дорожнього руху, якими встановлено ,    що      нерейкові транспортні засоби        повинні рухатися

 

4

якнайближче до правого краю проїзної частини, а на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху   бік дороги, на що у нього не було перешкод технічного характеру.

Отже, при дотриманні вимог п.п. 12.4, 11.2,11.4 Правил дорожнього руху відповідач ОСОБА_2. , керуючи вказаним автомобілем, мав технічну можливість уникнути зіткнення . Між винною протиправною поведінкою відповідача ОСОБА_2. та завданою шкодою існує прямий причинний зв'язок.

Разом з тим між протиправною поведінкою водія ОСОБА_1., який порушив п.п. 9.2 і 10.4 Правил дорожнього руху України , тобто не ввімкнув покажчик лівого повороту і завчасно не зайняв крайнє ліве положення      на   проїзній частині та                         заподіяною   внаслідок зіткнення

автомобілів шкодою відсутній прямий причинний зв'язок, який є необхідним елементом складу цивільного правопорушення як підстави деліктної відповідальності.

Згідно з роз'ясненнями , що містяться в п.3 постанови Пленуму Верховного суду України, „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди №6 від 27 березня 1992 року / з наступними змінами / , шкода , заподіяна у разі зіткнення джерел підвищеної небезпеки відшкодовується тим з їх володільців, який винен у зіткненні.

З урахуванням наведених обставин колегія дійшла висновку , що висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, , з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1. та відмову в позові  ОСОБА_3.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позовуОСОБА_1., колегія визнає обґрунтованим посилання позивача на те , що ОСОБА_1. внаслідок ушкодження автомобіля завдано збитків на суму 11817 грн., позивач поніс витрати на лікування на суму 624 грн., на виконання експертного дослідження 300 грн. , всього ОСОБА_1 завдано матеріальних збитків на суму 12741 грн. Крім того , позивач поніс витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн., що підлягає стягненню з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. а всього   12 771грн./   11817+624+300+30= 12 771 грн./

Визначаючи   розмір     відшкодування     моральної  шкоди,   колегія погоджується з доводами позивача про те, що внаслідок ушкодження здоров'я   та пошкодження майна   позивачеві   завдано моральної шкоди.

 

5

Розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням характеру та обсягу фізичних та душевних страждань, яких зазнав позивач , характеру майнових втрат, часу та зусиль , необхідних для відновлення попереднього майнового стану та стану здоров'я. З урахуванням наведених обставин , засад розумності, виваженості та справедливості , колегія суддів визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі   5000 грн.

Заподіяння моральної шкоди у розмірі , визначеному ОСОБА_1., останній не довів.

Всього з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. стягується 17 471 грн.

Зважаючи на те , що автомобіль Хонда , власником якого є позивач ОСОБА_1. внаслідок ушкодження не може використовуватися за призначенням , але має певну цінність, суд зобов'язує ОСОБА_1. після відшкодування йому збитків передати ушкоджений автомобіль відповідачеві ОСОБА_2.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2. про те .що він добровільно відшкодував ОСОБА_1. матеріальну шкоду не приймаються до уваги я к такі, що не підтверджуються доказами.

Доводи апеляційної скарги          позивачки   ОСОБА_3. про   те , що суд необгрунтовано відмовив їй у позові про відшкодування моральної шкоди безпідставні , оскільки правових підстав для стягнення моральної шкоди з    ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3  немає.

Керуючись ст. ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

 

вирішила:

 

Апеляційну скаргу ДОСОБА_3 відхилити. Апеляційну скаргу      ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду від 04 квітня 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1задовольнити частково.

Стягнути     з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1на відшкодування матеріальної шкоди 12 441 грн., , на відшкодування моральної шкоди 5000 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 30 грн. , а всього 17471 грн.

 

6

В іншій частині позову  відмовити.

Зобов'язати ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 після     відшкодування       збитків ушкоджений автомобіль   „Хонда „ державний номер 308-06 КК

В зустрічному позові   ОСОБА_3 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація