РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого: Колеснікова Г.Я
суддів: Фадєєнко А.Ф., Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М. , Процик М. В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у м. Одесі справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10 травня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2003 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що вона є наймачем АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_1 є наймачем АДРЕСА_2.
Кв. № 144 знаходиться на другому поверсі над квартирою позивачки.
У березні 2002 року внаслідок зіпсування крану холодної води у квартирі відповідача залита квартира позивачки.
Посилаючись на те, що винними діями відповідача заподіяна їй матеріальна шкода у сумі 11027, 81 грн. і моральна шкода у сумі 7000 грн., позивачка просила суд про задоволення її вимоги.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.12.2004 p., залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області, стягнуто з відповідача на користь позивачки матеріальну шкоду у сумі 11027, 81 грн. і моральну шкоду - 1000 грн.
В обгрунтованість касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішень суду з направленням справи на новий розгляд.
Колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач, ОСОБА_1 , самовільно, без дозволу спеціалістів комунального господарства, вмонтував пристрій до системи
Справа №33ц-781/07
Головуючий у першій інстанції Жупанова І.Б. Категорія ЦП:
Доповідач Фадєєнко А.Ф.
холодного водопостачання, внаслідок чого мав місце розрив крану, у зв'язку з чим була затоплена квартира позивачки.
Тому суд, виходячи із вимог ст. ст. 440, 440-1 ЦК України 1963 року, який діяв на період виникнення правовідносин сторін, прийшов до обгрунтованого висновку про те, що винними протиправними діями відповідача, які знаходяться у причинному зв'язку зі шкодою, заподіяна відповідачці матеріальна і моральна шкода.
З таким висновком суду правильно погодився і суд апеляційної інстанції.
Що ж стосується розміру матеріальної шкоди, яка стягнута з відповідача, то з висновками суду повністю погодитися неможливо.
Із матеріалів справи вбачається, що 27.12.2002 року працівниками ЖЕУ 26 був складений акт про ушкодження 5 приміщень у квартирі позивачки: кухні, коридорі, малої та великої спалень, залу (а.с. 15).
Суд же, стягнувши матеріальну шкоду у сумі 11027, 8 грн., виходив з локального кошторису на ремонт квартири, який включав 9 приміщень, у тому числі балкон і лоджію (а.с. 4-9).
У задоволенні клопотання відповідача про проведення судової експертизи щодо визначення шкоди, яка заподіяна залиттям квартири позивачки (а.с. 115 зворот - 116), тобто відновлюваного ремонту, суд відмовив.
Крім того, відповідач посилався на те, що він, 1939 року народження, є інвалідом другої групи (а.с. 26-24), тому просив суд врахувати його майновий стан, зменшивши розмір заподіяної шкоди на підставі ст. 454 ЦК України (а.с. 22-23, 139-143).
Однак ці доводи відповідача, які мають важливе значення для правильного і справедливого вирішення спору, залишились поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій.
Приймаючи до уваги, що на протязі тривалого часу, більш ніж 4 роки, спір між сторонами не знайшов свого правильного вирішення у суді, і, виходячи із доказів, які є у справі, колегія суддів вважає необхідним остаточно вирішити спір по суті.
При цьому колегія суддів приймає до уваги затрати на ремонт приміщень, які вказані в акті від 27.03.2002 р. про залиття квартири позивачки (а.с. 15) і на ремонт електро-освітлення (а.с. 4-9), і, враховуючи майнове становище відповідача, який є чоловіком похилого віку та інвалідом другої групи, на підставі ст. 454 ЦК України 1963 року, визначає матеріальну шкоду, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки у сумі 6000 грн.
Що стосується розміру моральної шкоди, яку визначив суд, виходячи із вимог ст. 440-1 ЦК України, і з яким погодився суд апеляційної інстанції, колегія суддів з таким висновком також погоджується.
Керуючись ст. ст. 335, 336 ч. 1 п. 5, 341, 343, 344 ч. 2, 346, 347, 349 ЦПК України, колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
ВИРІШИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області від 10 травня 2005 року змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції:
Позивні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 6000 (шість тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 1000 (одна тисяча) грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справу у суді касаційної інстанції у сумі 30 (тридцять) грн.
Рішення колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення. Рішення колегії суддів оскарженню не підлягає.