Справа 22-4760/2007 р. Головуючий у 1 інстанції
Єгурнова Н.О.
Категорія 18 Доповідач Прокопчук Л.М.
РІШЕННЯ
Іменем України
31 травня 2007 р. м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: судді Голубинського А.М. Суддів Прокопчук Л.М. , Жданової B.C. При секретарі Баранові В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Артемівського міськрайонного суду від 21 березня 2007 р. у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3до ОСОБА_1про стягнення суми боргу, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1. про стягнення суми боргу. Посилався на те, що за договорами позики від 02.06.2004 p., 23.06.2004 p. та від 20.07.2004 р. відповідач позичив у ОСОБА_4 гроші в сумі 56000 грн., про що видав розписки. 17.08.2005 р. ОСОБА_3уклав з ним договори про відступлення право вимоги заборгованості, про що сповістив відповідача. Борг відповідач не повернув, тому просив стягнути з нього суму боргу та неустойку в сумі 917, 49 грн., судові витрати.
У листопаді 2005 року з позовом до ОСОБА_1. про стягнення суми боргу звернувся ОСОБА_3 В позові зазначав, що 02.06.2004 p., 23.06.2004 р. та 20.07.2004 p. він дав в борг відповідачу гроші в сумі 56000 грн. з зобов'язанням повернення грошей до 01.10.2004 p., а відповідач їх не повернув. Просив стягнути суму боргу та неустойку в сумі 917, 49 грн.
В судовому засіданні, як ОСОБА_2, так і ОСОБА_3відмовились від позову в частині стягнення неустойки. Відмова в зазначеній частині прийнята судом, про що винесена ухвала.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду від 21 березня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені. З ОСОБА_1на його користь стягнуто 56000 грн. і 560 грн. судового збору на користь держави та 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Судом першої інстанції при розгляді спору встановлено, що між ОСОБА_3та ОСОБА_1були укладені договори позики грошових коштів на загальну суму 56000 грн. що підтверджено договорами боргу та розписками про отримання грошей. Гроші не повернув. Твердження ОСОБА_1 про те, що він розрахувався за борг насінням
'соняшника суд визнав безпідставними, оскільки боргові розписки знаходяться у позикодавця. В задоволенні вимог ОСОБА_2до ОСОБА_1відмовлено з тих підстав, що в розписках та договорах позики сторонами зазначені саме ОСОБА_3та ОСОБА_1, а ОСОБА_2гроші ОСОБА_1не позичав та розписок від ОСОБА_1про обов'язок повернути гроші не отримував.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, провадження по справі закрити. Посилається на те, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права. В справі є три позови від імені ОСОБА_4, які не зареєстровані судом, їх копія йому не вручалась, в судовому засіданні вони не розглядалися. Крім того суд розглянув справу, не зупинивши провадження по ній у зв'язку з тим, що подана скарга на постанову органу досудового слідства про скасування постанови про відмову в порушення кримінальної справи.
Відповідач та його представник в судовому засіданні апеляційного суду підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати. Позивачі просили залишити рішення суду без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, його представника, позивачів, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для.скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду.
Судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, а саме той факт, що відповідач отримав в борг від ОСОБА_4 56000 грн. Ці обставини підтверджуються договорами займу (а.с. 6, 9, 96), розписками відповідача про отримання грошей (а.с. 10 -12), визнанням відповідачем в судовому засіданні зазначених обставин. Документи, що підтверджують факт боргу, знаходяться у ОСОБА_2, посилання відповідача на те, що позивач заволодів ними шляхом шахрайства, що борг ним сплачено, перевірялись судом першої інстанції, та відхилені у відповідності із вимогами закону як необгрунтовані.
Висновок суду про те, що слід задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4, а в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити з тих підстав, що безпосередньо він гроші ОСОБА_1не позичав та розписок від ОСОБА_1не отримував, не відповідають обставинам справи, нормам матеріального закону.
Відповідно до ст. 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні є передача ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_3та ОСОБА_2укладені договори про відступлення право вимоги по кожному з договорів боргу, згідно з якими ОСОБА_3
передав, а ОСОБА_2прийняв на себе право вимоги і став кредитором по договорам позики (а.с. 92, 95, 98). Зазначені договори укладені у відповідності із вимогами ст. 513 ЦК України, на час розгляду спору є чинними.
Таким чином відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нього, ОСОБА_2, перейшли права первісного кредитора. Звертаючись до суду, ОСОБА_2до позовної заяви додав договори позики, розписки відповідача, договори про відступлення право вимоги (а.с. 3 зв.). До позову ОСОБА_4 зазначені документи не додані. Суд першої інстанції не звернув на зазначене уваги, не застосував матеріальний закон, який підлягав застосуванню, що привело до невірного вирішення спору. Оскільки ОСОБА_3відступив від право вимоги і передав це право ОСОБА_2, позовні вимоги слід задовольнити на користь останнього, а в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.
Оскільки рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права його слід скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
ОСОБА_2. при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 284, 60 грн.(а.с. 13). У відповідності із вимогами ст. 88 ЦПК України вказану суму слід стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2Крім того з відповідача на користь держави слід стягнути недоплачену ОСОБА_2при зверненні до суду суму судового збору 275, 40 грн. та 30 грн. - витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Артемівського міськрайонного суду від 21 березня 2007 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2до ОСОБА_1задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 56000 грн. основного боргу та 284, 60 грн. судового збору. Стягнути з ОСОБА_1на користь держави судовий збір 275, 40 коп. та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на рахунок 31216259700004 в УДК у м. Донецьку, банк ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34686537.
В задоволенні позову ОСОБА_3до ОСОБА_1про стягнення суми боргу відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, касаційна скарга на нього може бути подана до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.