ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-1884/10/1770
23 червня 2010 року 16год. 00хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Сторожука І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: представник Марчук Юрій Володимирович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Рівненського районного центру зайнятості
про визнання неправомірними дій , -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання неправомірними дій Рівненського районного центру зайнятості щодо повернення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 6805,25 грн.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала та пояснила суду, що відповідачем було проведено розслідування страхового випадку за результатом якого було складено Акт розслідування страхового випадку від 04.12. 2009 року та Наказ № 115 від 04.12. 2009 року щодо повернення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 6805,25 грн.
Механізм розслідування страхових випадків визначено Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02. 2009 року № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03. 2009 року № 232/16248.
Відповідно до п. 2 даного Порядку розслідування здійснюється шляхом перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
Згідно з абзацом 5 пункту 3 Порядку перевірка проводиться коли під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.
Враховуючи, що позивач на момент проведення перевірки не перебувала на обліку в Районному центрі зайнятості та не отримувала допомогу по безробіттю, що підтверджується записами в трудовій книжці, просить визнати неправомірними дії відповідача щодо повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 6805,25 грн. та задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив суду, що розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітній було проведено відповідно до вимог Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02. 2009 року № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03. 2009 року № 232/16248. На підставі вищенаведеного просить в позові відмовити повністю.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в позові слід відмовити повністю.
Судом встановлено, що згідно заяви позивача від 30 листопада 2007 року, в якій було зазначено, що позивач не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та пенсію не отримує, ОСОБА_1 відповідно до наказу № НТ 071130 від 30.11. 2007 року було надано статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с. 31, 34).
За час перебування позивача на обліку як безробітного, а саме: з 30 листопада 2007 року по 18.03. 2009 року, ОСОБА_1 було виплачено допомогу по безробіттю в сумі 6805,25 грн. Дана обставина, у ході судового засідання, сторонами не заперечувалася.
У ході взаємодії Рівненського районного центру зайнятості з Державною податковою адміністрацією України щодо отримання інформації про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, до відповідача надійшла інформація про отримання доходу ОСОБА_1 від трудової діяльності у товаристві з обмеженою відповідальністю «Українська виробнича компанія»(а.с. 35).
Для підтвердження інформації отриманої від Державної податкової адміністрації України Рівненським районним центром зайнятості були надіслані запити до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська виробнича компанія»щодо надання інформації про отримання доходу ОСОБА_1 в період перебування її на обліку в службі зайнятості. Дана обставина підтверджена листами Рівненського районного центру зайнятості № 986 від 16.02. 2009 року та № 2231 від 22.10. 2009 року (а.с. 36, 37).
Відповідно до копії листа товариства з обмеженою відповідальністю «Українська виробнича компанія»№ 37 від 25.11. 2009 року ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з товариством з 21.11. 2007 року по 16.01. 2008 року та отримала дохід у розмірі 1574,33 грн. (а.с. 38).
У ході проведеного розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»щодо ОСОБА_1 Рівненським районним центром зайнятості було складено Акт розслідування страхового випадку № 18 від 04.12. 2009 року та прийнято наказ про повернення коштів № 115 від 04.12. 2009 року (а.с. 6, 29).
08.12. 2009 року рекомендованим листом № 2649 Рівненським районним центром зайнятості було повідомлено позивача про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти (а.с. 11, 30).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2. ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Механізм розслідування страхових випадків визначено Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02. 2009 року № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03. 2009 року № 232/16248 (далі - Порядок).
Пунктом 2 даного Порядку передбачено, що розслідування здійснюється шляхом перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
Відповідно до абзацу 5 пункту 3 Порядку перевірка проводиться у разі, коли: під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з пунктом 7 Порядку Рішення про повернення коштів особою оформляється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
Як зазначалося вище, позивачці 30.11. 2007 року було надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю, яку вона отримувала протягом періоду з 13.12. 2007 року по 06.12. 2008 року, про що свідчить запис до трудової книжки позивачки БТ-1 № 6418836 (а.с. 8-10).
Разом з тим, припинення виплати допомоги по безробіттю не є підставою для позбавлення статусу безробітного. Так, відповідно до витягу із наказів про прийняті рішення по ОСОБА_1 та Додатку № 1 до персональної картки про відвідування особою центру зайнятості, позивачка перебувала на обліку у Рівненському районному центрі зайнятості з 30.11. 2007 року по 18.03. 2009 року (а.с. 32-33, 34).
Таким чином, оскільки Рівненським районним центром зайнятості для перевірки інформації отриманої у ході звірки з Державною податковою адміністрацією України було надіслано лист до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська виробнича компанія»№ 986 від 16.02. 2009 року, то твердження позивача, що до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, в період коли вона вже не перебувала на обліку у Рівненському районному центрі зайнятості є безпідставним та не береться до уваги судом.
Твердження позивача щодо відсутності наказу про повернення коштів станом на 04.12. 2009 року є також безпідставним та спростовується текстом листа-повідомлення Рівненського районного центру зайнятості № 2649 від 08.12. 2009 року в якому зазначено, що позивачу пропонується з’явитися в приміщення відповідача для ознайомлення з актом розслідування страхового випадку, наказом директора Рівненського районного центру зайнятості про повернення коштів та надання відповідних пояснень.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, у ході судового засідання позивач не довів суду обґрунтованості позовних вимог, а відповідач підтвердив правомірність своїх дій.
За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій Рівненського районного центру зайнятості щодо повернення суми незаконно отриманого матеріального забезпечення у розмірі 6805,25 грн. є не доведеними, а тому в позові слід відновити повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем не надано суду доказів документального підтвердження судових витрат, то судові витрати з позивача не присуджуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволені позову ОСОБА_1 до Рівненського районного центру зайнятості Рівненської області про визнання неправомірними дій - відмовити повністю.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
3. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя < Підпис > Зозуля Д. П.
Постанова складена в повному обсязі 25.06.10р.