ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-991/10/1770
15 червня 2010 року 11 год. 30 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Сторожука І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Полюхович Сергій Миколайович,
відповідача: представник Воробюк Олександр Вікторович,
свідок: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Служби автомобільних доріг у Рівненській області
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області
про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ :
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулася Служба автомобільних доріг у Рівненській області (далі –позивач) з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області (далі –відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 16.12. 2009 року № 1761.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою від 16.12. 2009 року № 1761 на позивача накладено штраф в сумі 850 грн. за невиконання припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області № 262 від 27.05. 2009 року. Однак, на думку позивача, вказана постанова винесена із порушенням чинного законодавства. Зокрема, відповідачем під час накладення штрафу було порушено норми Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", Положення про порядок накладення штрафів за порушення у сфері містобудування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04. 1995 року та невірно визначено особу, що має нести відповідальність.
З урахуванням викладеного в позові, позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених в письмових запереченнях № 01-07/772 від 24.03. 2010 року.
Через свого представника відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, обґрунтовуючи свою позицію тим, що штраф до позивача було застосовано правомірно.
Свідки ОСОБА_4та ОСОБА_5 у ході судового засідання 27.05. 2010 року пояснили суду, що за наслідком перевірки виконання вимог встановлених законодавством, стандартами, нормами, правилами у сфері містобудування під час капітального ремонту автодороги Київ-Чоп (км. 348+000 - 434+230) було складено Акт перевірки від 07.12. 2009 року та протокол про правопорушення у сфері містобудування від 07.12. 2009 року. З актом перевірки було ознайомлено представника Служби автомобільних доріг у Рівненській області ОСОБА_3, про що свідчить його підпис на даному акті перевірки. На запитання головуючого: "Чи було складено протокол про правопорушення у сфері містобудування у день підписання акту перевірки та чи надавався даний протокол для ознайомлення представнику Служби автомобільних доріг у Рівненській області ОСОБА_3?" свідки одностайно не відповіли та дали суперечливі пояснення. Так, свідок ОСОБА_4 пояснив, що точно не пам'ятає чи було складено протокол про правопорушення у сфері містобудування 07.12. 2009 року та чи надавався він для ознайомлення в цей день представнику відповідача. Разом з тим, свідок ОСОБА_5 пояснив, що протокол про правопорушення у сфері містобудування було складено 07.12. 2009 року та надано для ознайомлення представнику Служби автомобільних доріг у Рівненській області ОСОБА_3, який відмовився його підписувати.
Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що за наслідком перевірки виконання вимог встановлених законодавством, стандартами, нормами, правилами у сфері містобудування під час капітального ремонту автодороги Київ-Чоп (км. 348+000 - 434+230) було складено Акт перевірки від 07.12. 2009 року з яким він ознайомився та підписав його. Протокол про правопорушення у сфері містобудування інспекторами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області не складався, для ознайомлення йому не надавався та від підписання протоколу він не відмовлявся.
Заслухавши пояснення представників сторін, пояснення свідків, повно, всебічно та об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.
27 травня 2009 року головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області ОСОБА_5 було видано припис № 262 Службі автомобільних доріг в Рівненській області, яким запропоновано в термін до 10.06. 2009 року забезпечити ведення авторського нагляду під час капітального ремонту автодороги Київ-Чоп. (а.с. 22)
За період з 03.11. по 07.12. 2009 року працівниками відповідача було проведено позапланову перевірку виконання вимог встановлених законодавством, стандартами, нормами, правилами у сфері містобудування під час капітального ремонту автодороги Київ-Чоп (км. 348+000 - 434+230), про що 07.12. 2009 року в присутності представника позивача - інженера ВЯТК Служби автомобільних доріг в Рівненській області ОСОБА_3, було складено акт перевірки. (а.с. 23-26)
Вищезазначеним актом перевірки було зафіксовано невиконання припису № 262 від 27.05. 2009 року, що стало підставою для складання протоколу про правопорушення у сфері містобудування від 07.12. 2009 року. Даний протокол представником позивача не підписано, однак містить зауваження, що ОСОБА_3 - інженер ВЯТК Служби автомобільних доріг в Рівненській області від підпису 07.12. 2009 року відмовився (а.с. 19)
Даний протокол було надіслано позивачу поштою 21.12. 2009 року та отримано ним 24.12. 2009 року (а.с. 20).
Постановою від 16 грудня 2009 р. № 1761 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування першим заступником начальника інспекції Держархобудконтролю у Рівненській області Дідулою І.С. за невиконання припису державного інспектора Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області № 262 від 27.05. 2009 року було накладено штраф на Службу автомобільних доріг у Рівненській області в сумі 850 грн. (а.с. 8, 21)
Відповідно до пункту 1 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.2007 р. № 317 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області є територіальним органом урядового органу державного управління Державної архітектурно-будівельної інспекції.
Згідно із пунктом 3 Положення одним з основних завдань інспекції є здійснення державного контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Для забезпечення реалізації даного завдання відповідно до пункту 5 Положення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю мають право:
- в установлених законодавством випадках проводити перевірку об'єктів будівництва і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форм власності щодо дотримання вимог законодавства з питань, що належать до їх компетенції;
- одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;
- складати протоколи та розглядати справи про правопорушення, пов'язані з недодержанням державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" визначено, що підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. У п'ятнадцятиденний термін з дня одержання протоколу про правопорушення питання про накладення штрафу розглядається посадовою особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Рішення посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний термін після її прийняття вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику підприємства чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий і третій примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.
Згідно з п. 4 Положення про порядок накладення штрафів за порушення у сфері містобудування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04. 1995 року (далі - Положення) підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є відповідний протокол, складений за формою згідно з додатком N 1 посадовою особою інспекції за результатами перевірки.
Відповідно до додатку № 1 до Положення протокол про правопорушення у сфері містобудування складається у присутності керівника (уповноваженого представника) підприємства на яке складається протокол. Керівник (уповноважений представник) ознайомлюється з протоколом про правопорушення у сфері містобудування (про що ставить підпис на протоколі) та має право внести до нього свої пояснення та зауваження.
Таким чином, судом встановлено, що вищезазначені правила складання протоколу не були дотримані відповідачем, оскільки протокол про правопорушення у сфері містобудування від 07.12. 2009 року було отримано позивачем для ознайомлення лише 24.12. 2009 року, що позбавило його права дати пояснення та зауваження до протоколу у ході розгляду справи про накладення штрафу.
Разом з тим, суду слід зазначити, що листом від 10.12. 2009 року № 01-07/2725 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області було повідомлено позивача про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудування, скоєного Службою автомобільних доріг в Рівненській області під час капітального ремонту автодороги Київ-Чоп (км. 348+000 - км. 434+230), що відбудеться 14.12. 2009 року о 15 год. 00 хв. Однак розгляд справи та винесення постанови про накладення штрафу у сфері містобудування відбулося 16.12. 2009 року, про що позивача повідомлено не було.
Зауваження позивача щодо неправомірності накладення штрафу на Службу автомобільних доріг в Рівненській області у зв'язку з тим, що вона не являється замовником капітального ремонту автодороги Київ-Чоп судом до уваги не береться, оскільки припис № 262 від 27.05. 2009 року щодо забезпечення Службою автомобільних доріг в Рівненській області ведення авторського нагляду під час капітального ремонту автодороги Київ-Чоп позивачем не оскаржувався позивачем, а Акт перевірки від 07.12. 2009 року підписано інженером ВЯТК Служби автомобільних доріг в Рівненській області ОСОБА_3 без заперечень.
Проаналізувавши встановлені обставини адміністративної справи та відповідні нормативно-правові акти, судом встановлено, що факт порушення відповідачем положень Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" та Положення про порядок накладення штрафів за порушення у сфері містобудування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04. 1995 року мав місце, а тому штраф на позивача за вчинене правопорушення було накладено не правомірно та не обґрунтовано.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи правомірність постанови відповідача про накладення штрафу, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже "на підставі" означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Судом встановлено, що прийнята постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування не ґрунтується на неупередженості, розсудливості, принципу рівності перед законом та не відповідає вимогам діючого законодавства.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про скасування цієї постанови підлягають задоволенню.
В силу ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області Дідули І.С. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування № 1761 від 16.12. 2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя < Підпис > Зозуля Д. П.
Постанова складена в повному обсязі 17.06.10р.