ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-1941/10/1770
25 травня 2010 року 14год. 34хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не з'явився,
відповідача: представник Кондратюк Ігор Миколайович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2
до Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції
про скасування постанови державного виконавця , -
ВСТАНОВИВ :
Позивач –ОСОБА_2 звернувся з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 18741522 від 19.04. 2010 року щодо примусового виконання постанови управління Пенсійного фонду України в м. Рівне № 28 від 15.02. 2010 року про стягнення штрафу на суму 3400 грн.
Представник позивача, у судове засідання не з'являвся, про день, час, місце судового засідання судом повідомлявся належним чином. До початку судового засідання подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Судом не визнавалася обов'язковою участь позивача в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача на підставі наявних у справі доказів.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав. Зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 18741522 від 19.04. 2010 року винесена у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, а посилання позивача на той факт, що постанову управління Пенсійного фонду України в м. Рівне № 28 від 15.02. 2010 року ним отримано не було та вона не набрала законної сили є безпідставними, оскільки вищезазначена постанова містить особистий підпис ОСОБА_2 про її отримання. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає.
Судом встановлено, що листом від 03.03. 2010 року № 3158/10 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рівне було пред'явлено до виконання постанову № 28 від 15.02. 2010 року про стягнення із ОСОБА_2 - директора ЗАТ "РіМал" штрафу за вчинення адміністративного правопорушення в сумі 3400 грн. 19.04. 2010 року Відділом Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови № 28 від 15.02. 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 - директора ЗАТ "РіМал" штрафу за вчинення адміністративного правопорушення в сумі 3400 грн. Про відкриття виконавчого провадження винесена постанова від 19.04. 2010 року, примірник якої серії ВП № 18741522 направлено боржнику, і отримано ним. Вказаною постановою боржнику надано строк на добровільне виконання до 25.04. 2010 року.
Дані обставини визнаються сторонами та стверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 18741522 від 19.04. 2010 року (а.с.3), копією листа Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне №.3158/10 від 03.03. 2010 року (а.с. 15) та копією постанови Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне № 28 від 15.02. 2010 року (а.с. 16).
Згідно з ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення приховування (заниження) суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; порушення встановленого порядку нарахування страхових внесків; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків; неподання відомостей про обставини, що спричиняють зміни юридичного статусу страхувальника, порядку сплати ним страхових внесків; порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, коштів Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності і відомостей, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Несплата або несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Несплата або несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 7 ч. 16 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
Примусове виконання рішень в Україні покладено на Державну виконавчу службу, яка у своїй діяльності керується Законом України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 року, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у випадку невиконання їх у добровільному порядку. Органи державної виконавчої служби мають повноваження відносно примусового виконання лише тих рішень, які прямо передбачені Законом України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року. Стаття 3 цього Закону, містить перелік рішень, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, який є вичерпним, і до нього, згідно з пунктом 6, включено постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
За правилами ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Відповідно до ст. 21 Закону "Про виконавче провадження" постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців з дня винесення відповідної постанови.
Постанова Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне № 28 від 15.02. 2010 року пред'явлена до виконання 05.03. 2010 року, тобто з дотриманням строку пред'явлення постанови про адміністративне правопорушення.
Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна, то вищезазначена постанова пред'явлена до виконання до належного органу державної виконавчої служби.
Згідно з ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі повинні бути зазначені:
1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;
2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;
3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання чинності рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що зміст постанови Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне № 28 від 15.02. 2010 року повністю відповідає вимогам ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".
Відтак, постанова Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне № 28 від 15.02. 2010 року, була прийнята до виконання відповідачем в межах його компетенції та в рамках чинного законодавства. Зазначені в позовній заяві доводи позивача про незаконність постанови Відділу Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження, з огляду на те, що вказана постанова попередньо не була пред'явлена йому органом Пенсійного фонду, судом відхиляються, позаяк вищезазначена постанова містить особистий підпис ОСОБА_2 про її отримання та про ознайомлення з порядком оскарження постанови.
За наведених обставин, позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позивачу - ОСОБА_2 в задоволенні позову ОСОБА_2 до відділу Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 18741522 від 19.04. 2010 року - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Зозуля Д. П.
Постанова складена в повному обсязі 26.05.10р.