Справа № 2-396

 2007р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„10" квітня 2007 р.                                                                                       м.Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого судді Гав-рилюка ОХ, при секретарі Голуб С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утри­мання повнолітньої недієздатної дитини та дружини, яка здійснює догляд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 з вказаним позовом, мотиву­ючи свої вимоги тим, що з відповідачем вони колишні подружжя. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, який є інвалідом-дитинства 1 групи і за рішенням суду ви­знано недієздатним. Оскільки син потребує постійного стороннього догляду, вона не працює і здійснює такий догляд. Пенсія сина складає 284 грн., якої недостатньо для його матеріаль­ного утримання, придбання ліків на його оздоровлення. Відповідач являється працездатним і таким, що має можливість матеріально підтримувати їх дитину. Просила стягнути на її ко­ристь на утримання дитини 1/6 частину доходів відповідача. Крім того, просила стягнути з відповідача в твердій грошовій сумі у розмірі 100 грн на своє утримання, оскільки вона не працює у зв'язку із здійсненням догляду за дитиною-інвалідом. Тому просить позов задово­льнити.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила задовольнити.

Відповідач позов визнав в частині стягнення з нього аліментів на утримання сина-інваліда, а в частині стягнення з нього аліментів на колишню дружину, яка здійснює догляд за дитиною за перечує, оскільки вона в достатній степені отримує допомогу від держави.

Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає час­тковому задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що сторони дійсно знаходилися у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано в квітні 1988 року. Від шлюбних відносин сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, який є інвалідом дитинства 1-ї групи і на підставі рішення суду від 27 березня 2007 року визнано недієздатним. Позивачка являється опікуном дитини, проживає разом з нею однією сімєю і оскільки син потребує постійного стороннього догляду, то вона не працює. В даний час син отримує пенсію по інвалідності у розмірі 284 грн. Відповідач працює, має постійний дохід, розмір якого складає 1228,94 грн.

Згідно вимог ст.88 СК України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дити­ною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає. Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід, ви­значається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без ура­хування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.

2

Відповідно до ст. 198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх не­працездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Щодо визначення розміру аліментів, то згідно ст.184 СК України, аліменти в твердій грошовій суми визначаються у випадку, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істо­тне значення.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач має постійний доход розмір якого свідчить про те, що він здатний надавати допомогу своєму сину та колишній дружині, яка здійснює догляд за дитиною-інвалідом, при цьому підстав для врахування можливості отримання алі­ментів від інших осіб судом не встановлено.

Враховуючи доходи сторін, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на утримання сина 1/10 частину його доходу і на утримання колишньої дружини у твердій грошовій сумі у розмірі 100 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.79, 191 СК України, аліменти одному з подружжя та на дити­ну присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

У відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України, позивача, на користь якого ухвалено рішен­ня, звільнено від сплати судового збору, тому з відповідача треба стягнути судовий збір в сумі 51 грн в дохід держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 7,50 грн.

Керуючись ст.ст.80, 88, 184, 198 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215,367 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 100 грн, починаючи стягнення з 26 лютого 2007 року.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.народження аліменти у розмірі 1/10 частині всіх доходів, але не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 лютого 2007 року.

Рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2в дохід держави судовий збір в сумі 51 гри­вень.

Стягнути з ОСОБА_2на користь УДК у м.Донецьк (р/р 31216259700004 в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686537) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 7,50 гривень.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду Донецькій області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з моменту його проголошення шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рі­шення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, рішення вважається таким, що набрало законної сили.