АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-324-2007р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія про спадкове Драник Н.П.
право Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"З" квітня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
Суддів Скіці М.І., Корнієнко Н.В.
при секретарі Шанауріній І.О.
з участю ОСОБА_3
відповідача
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 30 листопада 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Пастирської сільської ради, Смілянського району, третьої особи ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину, -
встановила:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, Пастирської сільської ради Смілянського району та третьої особи ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, спадкоємницею майна якого являлась його мати. ОСОБА_5, яка фактично вступила в спадщину після смерті сина, але не встигла її оформити, оскільки відповідачка ОСОБА_3, використавши підроблений заповіт, оформлений Пастирською сільською радою, незаконно набула право власності на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 По факту підробки заповіту Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 01 жовтня 2003 року порушена кримінальна справа. Згідно ст.551 ЦК України в редакції 1963 року право на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4 перейшло до неї, але вона не може реалізувати своє право, так як перешкодою для отримання спадщини є підроблений заповіт.
Просила суд заповіт, посвідчений Пастирською сільською радою, за яким ОСОБА_3 набула право власності на спадщину після смерті ОСОБА_4 визнати недійсним. Визнати за нею в порядку спадкової трансмісії право власності на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 та поновити строк на прийняття спадщини.
2
Рішенням Придніпровського районного суду від 30 листопада 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Придніпровського районного суду від 30 листопада 2006 року скасувати, вважаючи що воно постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задоволити повністю її позовні вимоги.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і
обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія
суддів приходить до наступного.
ОСОБА_1 оскаржуючи в судовому порядку заповіт та свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданих на ім.'я ОСОБА_3 та за якими вона набула право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 Підставою визнання недійсним заповіту ОСОБА_1 вказала порушення встановленого законодавством порядку вчинення нотаріальних дій при його посвідченні та підробка підпису ОСОБА_4
4.2 ст.37 Закону України «Про нотаріат» в редакції від 02 вересня 1993 року визначено, що у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних міських Рад народних депутатів, окрім дій, передбачених у » частині першій цієї статті, вчиняють також таку нотаріальну дію як посвідчення заповіту. В Пастирській сільській раді посвідчення заповітів покладено на секретаря сільської ради. Але рішенням №5 від 28.01.2000 року виконавчого комітету Пастирської сільської ради на час відсутності секретаря сільської ради виконання її обов'язків покладено на Срібну Н.П., рахівника-касира сільської ради (а.с.238).
Тому станом на 20 квітня 2000 року рахівник-касир Пастирської сільської ради
Срібною-Тютенко Н.П. були всі підстави за відсутності секретаря сільської ради посвідчити
оспорюваний заповіт.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на , які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
По кримінальній справі було проведено чотири експертизи, порушеної по факту підробки заповіту. Кожна наступна експертиза була призначена в зв'язку з розширенням бази доказів, так як висновки експертів не носили категоричний характер а мали припущення.
Останньою експертизою від 21 серпня 2006 року, проведеної старшим експертом відділу технічної експертизи документів КНІСЕ встановлено, що надані на експертизу зразки підписів ОСОБА_4 на заповіті та в журналі реєстрації нотаріальних дій носять як співпадаючі так і розбіжні ознаки почерку, що не є достатніми для будь-якого категоричного або ймовірного висновку про тотожність або заперечення тотожності. А тому встановити чи виконаний підпис від імені ОСОБА_4 на заповіті від 20.04.2000 року самим ОСОБА_4 чи іншою особою не є можливим.
Ніяких інших доказів ОСОБА_1 суду не надано, а сам факт порушення кримінальної справи не є доказом підробки заповіту, так як такий факт може бути встановлений лише вироком суду, що набрав законної сили. Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що оспорюваний заповіт відповідає нормам матеріального права.
Вірно встановивши факти і відповідні їм правовідносини, не встановивши наявності
порушеного права, за захистом якого спрямоване звернення до суду, постановивши судове
рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, суд першої інстанції
постановив правильне рішення, яким відмовив ОСОБА_1 в позові.
Доводи апелянта про те, що заповіт який оспорюється є недійсним у відповідності до ст.48 ЦК України в редакції 1963 року є безпідставними, так як ОСОБА_1 не надано суду доказів про невідповідність даної угоди закону, а посилання на те, що даний заповіт є підробленим являється лише припущенням самої позивачки і спростовується матеріалами
3
справи. Рішення Пастирської сільської ради №5 від 28 січня 2000 року про надання повноважень рахівнику-касиру сільської ради посвідчувати нотаріальні дії позивачкою не оспорювалось.
Постановою слідчого Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області від 31
серпня 2006 року, кримінальна справа порушена по факту підробки заповіту, провадженням
закрита в зв'язку з відсутністю події злочину.
На момент апеляційного розгляду справи дана постанова сторонами не оспорена.
Апелянтом не доведено, що волевиявлення ОСОБА_4 на укладення оспорюваного заповіту, не було. Нотаріальна форма укладення даної угоди дотримана. Незначне порушення касиром-рахівником Срібною Н.П. діловодство при вчиненні даної нотаріальної дії, повноваження на вчинення якої вона мала на час відсутності секретаря сільради, не може тягнути за собою недійсність заповіту, так як на вчинення такої угоди було волевиявлення ОСОБА_4 та дотримано нотаріальної форми укладення такої угоди.
Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та приєднавшоїся до апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду від 30 листопада 2006 року, - відхилити, а рішення Придніпровського районного суду від 30 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.