Справа №2п-1353/09

РІШЕННЯ

Іменем   України

„21" січня 2009 р.     м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого     судді Леміш О.М.,

при секретарі     Химинець О.Я.,

з участю   представника позивача     ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача     ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири, -

встановив:

Позивач звернулася у суд з вказаним позовом до ОСОБА_3 про відшкодування заподіяних збитків та стягнення моральної шкоди завданої внаслідок залиття відповідачем її квартири АДРЕСА_1.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є власником квартири, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1. 06.03.2008 року сталося залиття її квартири з вини відповідача, який самовільно розрізав трубу стояка центрального опалення на кухні, чим створив аварійну ситуацію, вартість відновлюваних робіт разом з будівельно-технічним дослідженням становить 11 621 грн.

Крім того, залиттям квартири їй завдану моральну шкоду, яку вона оцінює у 1 699 грн.

На підставі викладено позивач просить суд стягнути з відповідач на її користь 11 621 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1 699 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 650 грн. оплати за проведення будівельно-технічної експертизи, 1000 гривень витрат на правову допомогу та понесені судові витрати.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди збільшили до 5 000 грн. у зв'язку з тривалим вирішенням спору та небажанням відповідача відшкодувати завдані з його вини збитки, що негативно вплинуло на психологічний стан позивача цим самими спричинивши їй моральні страждання, в решті позовні вимоги із наведених у позові мотивів підтримали у повному обсязі і просили такі задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, вважає його безпідставним та просив суд відмовити у його задоволені повністю, оскільки вважає, що його вина у залитті квартири позивача не доведена.

Заслухавши осіб, які брали участь у судовому засіданні, свідка ОСОБА_5, яка у судовому засіданні пояснила, що працює майстром дільниці КП ЖРЕР № 5 та входила до складу комісії обстеження квартири позивача в результаті чого було встановлено, що залиття квартири позивача сталося з вини відповідача, який самовільно розрізав трубу стояка центрального опалення на кухні, чим створив аварійну ситуацію, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно та повно оцінив покази та об’єктивно і безпосередньо дослідивши їх суд вважає, що позов обґрунтований і його слід задовольнити частково з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що сторони проживають у будинку АДРЕСА_1.

Позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 26.08.1996 року належить квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Квартира АДРЕСА_2, в якій проживає відповідач, знаходиться двома поверхами вище над квартирою АДРЕСА_1 у якій постійно проживає син позивача - ОСОБА_1

06.03.2008 року з вини відповідача сталося залиття квартири позивача, оскільки відповідач самовільно розрізав трубу стояка центрального опалення на кухні, чим створив аварійну ситуацію, що стверджується актом від 12.03.2008 року № 5 складеного комісією КП ЖРЕР № 5.

В результаті залиття в квартирі позивача пошкоджено побілку стелі та стін кімнати, площею 12,6 кв.м., коридору кухні та стелі ванної і туалету.

Згідно з висновком будівельно-технічного дослідження № 17 складеного 31.07.2008 року, вартість якого становить 650 грн., вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для усунення виявлених пошкоджень приміщень квартири АДРЕСА_1 становить 11 621 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. З ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю, майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У судовому засіданні встановлено, що з вини відповідача було заподіяно позивачу моральна шкода, яка полягає у хвилюванні за стан її власності, яка зазнала пошкоджень з вини відповідача, відчуває незручності, порушився її уставлений спосіб життя, що зумовило відчуття морального дискомфорту, а це в свою чергу завдає їй моральних страждань.

Все це, зокрема призвело до втрат немайнового характеру, враховуючи вимушеність змін у життєвих стосунках та сімейному кліматі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вищенаведене вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заподіяну матеріальну та частково моральну шкоду, розмір якої суд оцінює у 3 000 грн.

Так як, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судових витрат в розмірі 163 гривень.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218, ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд, -

РІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 11 621 /одинадцять тисяч шістсот двадцять один/ гривню; в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 3 000 /три тисячі/ гривень; 650 /шістсот п'ятдесят/ гривень оплати за проведення будівельно-технічної експертизи, 1000 /одна тисяча/ гривень витрат на правову допомогу та судові витрати у сумі 133 /сто тридцять три/ гривні сплаченого державного мита та 30 /тридцять/ гривень сплаченого збору за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була
подана в строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної
сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,
якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним
судом.