Р І Ш Е Н Н Я                  Справа  № 2- 177/ 10 р.                                                                    ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 22   червня  2010  року        Шевченківський  районний  суд  м. Львова

в  складі:  головуючого  судді -  Свірідової  В.В.

                  при  секретарі            Дмитраш  І.І.

     розглянувши   у  відкритому   судовому   засіданні  в  залі  суду  в  м. Львові   справу   за   позовною  заявою   прокурора  Львівської  області  в  інтересах  держави  в  особі  Брюховицької  селищної  ради  до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третіх  осіб - Львівської  регіональної  філії  Державного  підприємства „ Центру  державного  земельного  кадастру ”,  управління  Держкомзему  у  місті  Львові,  приватного  нотаріуса  Львівського  міського  нотаріального  округу  ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5 про  визнання  недійсним  та  скасування  державного  акту  на  право  власності  на  земельну  ділянку  та  визнання  недійсним  правочину,-

                                                               УСТАНОВИВ :  

            Заст. прокурора Львівської  області  звернувся  до  суду  15  грудня  2008 року   з  позовною  заявою  в  інтересах держави в особі  Брюховицької  селищної  ради  до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третіх осіб - Львівської  регіональної  філії  Державного  підприємства „ Центру  державного    земельного  кадастру ”,  управління Держкомзему  у  місті  Львові,  приватного  нотаріуса  Львівського  міського   нотаріального  округу   ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5  про  визнання  недійсним  та  скасування  державного  акту  на  право  власності  на  земельну  ділянку  та  визнання  недійсним  правочину.  Обгрунтовуючи   позовні  вимоги  зазначив, що  в  провадженні слідчого відділу слідчого управління  прокуратури Львівської області перебуває кримінальна справа, порушена за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч.1,  366 ч.1 КК України. Досудовим слідством у справі встановлено, що службові особи Брюховицької селищної ради,  зловживаючи службовим становищем,  видали державні акти на право власності на земельні ділянки, при тому, що питання про  виділення земельних ділянок  вказаним особам  на  розгляд сесії не виносилось, рішення  з  цього приводу не приймались, внаслідок чого незаконно відчужено 13  земельних  ділянок  площею 0,1000 га  кожна.

У державному  акті на право власності на земельну  ділянку вказано, що такий видано на підставі рішення 16 сесії 24 скликання Брюховицької селищної ради від 29.09.2005р. № 514, однак  за  вказаним номером та  датою  є рішення  з  інших питань (рішення та протокол сесії ради додаються).  Окрім цього, у державному  акті  зазначено, що земельна ділянка розташована на вул. Б. Макаренка, проте, згідно з інформацією виконавчого комітету  Брюховицької  селищної  ради, в селищі такої вулиці не існує, цільове призначення земельної  ділянки не змінювалось, квартал забудови за вказаною адресою не розроблявся. Так, 27.10.2005 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на  земельну  ділянку кадастровий № 4610166300:06:002:0014 площею 0,1000 га для дачного будівництва серії ЯБ № 867199, нібито на підставі рішення 16 сесії 24 скликання Брюховицької селищної ради від 29.09.2005р. № 514. Громадяни  та  юридичні особи, відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 116 Земельного кодексу України, набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Оскільки рішення про надання ОСОБА_7  земельної ділянки площею 0,1000га для дачного будівництва селищною радою не приймалось, - останній не набув права власності на цю земельну ділянку. За таких обставин, підстави для реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий № 4610166300:06:002:0014  площею 0,1000га  для  дачного будівництва – відсутні.

          В подальшомуОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 28.10.2005р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, відчужив  спірну  земельну  ділянку  ОСОБА_2

          Право розпорядження  річчю  є похідним від права власності; в контексті ст.ст. 658, 203 ЦК України, правом розпорядження, в тому числі й відчуження, належить власникові. Правочин вчинено з порушенням вимог Земельного кодексу України, а також особою, яка не має необхідного обсягу цивільної  дієздатності, тобто з порушенням вимог ч.1, ч.2 ст. 203 ЦК України, що  відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є підставою  для  визнання його недійсним.

         Згідно з ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів  громадян  і  держави  в  судах  у  випадках, визначених законом. Ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” визначено, що представництво  прокуратурою  інтересів держави  в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави. Підставою представництва інтересів  держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших  інтересів  внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних та юридичних осіб, що вчиняється  у відносинах між ними та державою. Підставою представництва інтересів держави в даній справі є необхідність захисту  державних  інтересів, оскільки спір, що  виник, зачіпає  її  економічні  інтереси - захист  права  на  земельну  ділянку.

Оскільки прокуратурі Львівської області про вказані порушення стало відомо в ході розслідування кримінальної справи - прокуратура області була позбавлена можливості подати  позовну заяву  у  встановлений  законом  строк.

Просить  суд  постановити  рішення , яким  поновити  строк  позовної давності. В изнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий № 4610166300:06:002:0014 площею 0,1000га для дачного будівництва серії ЯБ № 867199 ; визнати недійсним правочин – договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий № 4610166300:06:002:0014 площею 0,1000га для дачного будівництва, укладений 28.10.2005р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним  нотаріусом  Львівського  міського нотаріального  округу  ОСОБА_3

 В  судовому  засіданні  представник   прокуратури  області  позовні  вимоги  підтримав, давши  аналогічні  пояснення, зазначені  у  позовній  заяві.

Представник  Брюховицької  селищної  ради  в  судове  засідання  22.06.2010  року  не  з”явився, представив  суду  письмові  пояснення  та  клопотання  про  розгляд  справи  у    його  відсутності.

В  судове  засідання   відповідач ОСОБА_1не  з”явився , хоча  судом  належним  чином  про  час  та  місце  розгляду  справи    повідомлявся .

Відповідач ОСОБА_2  в  попередніх  судових  засіданнях  позовні  вимоги  не  визнав,  надав  суду пояснення, де  зазначив, що  оформляв  всі  угоди  відповідно до  норм  чинного  законодавства. В судове  засідання 22.06.2010 року  не  з”явився, повторно, без  поважних  причин, однак  скерував  до  суду  заяву  про  відкладення  розгляду  справи  у  зв”язку  з  відпусткою  адвоката.

Відповідно  до  вимог  ст.169 ч.4 ЦПК України  -  якщо  суд  не  має  відомостей  про  причину  неявки  відповідача, повідомленого  належним чином, або  причину  неявки  буде  визнано  неповажною, суд  вирішує  справу  на  підставі  наявних  у ній даних  чи  доказів.

Отже,судом  встановлено, що  ОСОБА_2  належним  чином  повідомлений  про  час  та  місце  розгляду  справи, однак  в  судове  засідання  не  з”явився  без  поважних  причин. Неявка  адвоката  в  судове  засідання ( з  будь-якої  причини) не є  перешкодою  у  явці  до  суду  відповідача   ОСОБА_2

Суд  вважає  за  можливе   розглянути  справу  у  відсутності  відповідачів, оскільки  судом  заслуховувались  пояснення    відповідача  ОСОБА_2 в  попередніх  судових  засіданнях  та  неявка   відповідачів  в  судове  засідання 22.06.2010  року , не перешкодою  в   подальшому  розгляді  справи.

 Представник  третьої  особи Львівської регіональної  філії  Державного  підприємства „Центру  державного  земельного  кадастру”  в  судове  засідання  22.06.2010 р.  не   з”явився. Надіслав  до  суду  клопотання  про  розгляд  справи  у  відсутності  представника, підтримавши  письмові   пояснення, долучені  до  матеріалів  справи.

Представник  третьої  особи  управління  Держкомзему  у  місті  Львові  Антоняк Б.Ю.  в  судове  засідання  22.06.2010  року  не   з”явився, однак  до  матеріалів  справи  долучено  клопотання  про  завершення  розгляду  справи  у  відсутності  представника  Управління  Держкомзему у  м.Львові та  при  розгляді  справи  покладається  на  розсуд  суду.  

Третя  особа  приватний  нотаріус  Львівського  міського  нотаріального  округу  ОСОБА_3  в  судове  засідання  не  з”явилась, на  адресу  суду  скерувала письмові  пояснення  по  справі  та   клопотання  про  розгляд  справи  у  її  відсутності.  

Треті  особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5  в  судове  засідання  не  з”явились , хоча  судом  належним  чином   про  час та  місце  розгляду  справи  були  повідомлені.

   Заслухавши  пояснення  сторін, представників   третіх  осіб, свідка  ОСОБА_9, вивчивши  та  дослідивши  об”ективні  обставини  справи, докази  у  справі, суд   вважає, що  позов  підлягає  до  задоволення  з  наступних  підстав.

       Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва  інтересів  громадян  і  держави  в  судах у  випадках, визначених  законом.  

       Статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру” визначено, що представництво прокуратурою  інтересів  держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави. Підставою  представництва  інтересів  держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних та юридичних осіб, що вчиняється  у відносинах між ними та державою.

Підставою представництва інтересів держави в даній справі є необхідність захисту державних  інтересів, оскільки спір, що  виник, зачіпає її  економічні  інтереси - захист права на  земельну  ділянку.

       Судом встановлено, що в провадженні слідчого відділу слідчого управління  прокуратури Львівської області перебуває кримінальна справа, порушена за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч.1,  366 ч.1 КК  України  24  жовтня  2007  року.

       Досудовим  слідством по справі встановлено, що службові особи  Брюховицької селищної ради,  зловживаючи службовим становищем,  видали державні акти на право власності на земельні ділянки, при тому, що питання про  виділення земельних ділянок вказаним особам  на  розгляд сесії не  виносилось, рішення з цього приводу не приймались, внаслідок  чого  незаконно  відчужено 13  земельних  ділянок площею 0,1000 га  кожна.

      Статтею 257  ЦК  України  встановлено  трирічний  строк  позовної  давності,тобто  строк  протягом  якого  особа  може  звернутись  до  суду  з  вимогою  про захист  свого цивільного  права  або  інтересу.

      Відповідно  до  вимог  ст.261 ч.1  ЦК  України   перебіг  позовної давності  починається   від  дня, коли  особа довідалась  або  могла  довідатися  про  порушення  свого права  або  про  особу, яка  його  порушила.

 Оскільки прокуратурі Львівської області про вказані порушення стало відомо в ході розслідування кримінальної справи - прокуратура області була позбавлена можливості подати  позовну  заяву  у  встановлений  законом строк.

Отже, суд  вважає, що прокуратурою  термін  звернення   з   позовом  до  суду   пропущений   з  поважних  причин,  тому  такий  термін  слід  поновити.

Судом  встановлено, що 27.10.2005 року ОСОБА_1  видано державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий № 4610166300:06:002:0014 площею 0,1000 га для  дачного  будівництва серії ЯБ № 867199, нібито на підставі рішення 16 сесії 24 скликання Брюховицької  селищної  ради  від 29.09.2005р. № 514.

Громадяни та юридичні особи, відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 116 Земельного кодексу України, набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за  рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх  повноважень, визначених цим Кодексом; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі  земельних  ділянок  у  власність або  надання  їх  у  користування.

У  державному  акті  на  право власності  на земельну ділянку  вказано, що такий   видано на підставі рішення 16 сесії 24 скликання Брюховицької селищної ради від 29.09.2005р. № 514, однак  за  вказаним  номером та  датою є  рішення з  інших питань .

Як  вбачається  з  письмових  пояснень  представника  Брюховицької  селищної  ради  та  показань  свідка - слідчого  прокуратури ОСОБА_9,  прокуратурою  вилучались  документи  з  Брюховицької  селищної  ради  та  документи  пов”язанні  з  прийняттям   рішення  БСР  29  вересня 2005  року.  

Свідок   ОСОБА_9  зазначив, що    в  ході  розслідування  кримінальної  справи  порушеної  по  факту  зловживання службовими  особами  Брюховицької  селищної ради відбирались  пояснення   у  працівників   Брюховицької  селищної  ради,  працівників  відділу  приміських  земель Управління  земельних  ресурсів  м. Львова , народних  депутатів  Брюховицької  селищної  ради, які  однозначно  ствердили, що    селищною  радою   на  16 сесії  24 скликання  ради  29.09.2005р. не   піднімались  та  не  вирішувались  питання  стосовно  закріплення  чи  передачі  у  власність  спірної  земельної  ділянки.

  Свідок  ОСОБА_9  засвідчив  суду, що  під  час  досудового  слідства  по  кримінальній  справі  вживались  заходи  для  встановлення  місця  знаходження  оригіналу рішення  Брюховицької  селищної ради  №  514  від  29.09.2005  р.  чи   витягів  з  даного рішення, на  підставі  якого було  передано  у  приватну  власність земельну  ділянку  по  вул. Б.Макаренка в  смт. Брюховичі  та  видано  державний  акт  про право  власності  на  ділянку.  Слідством встановлено, що  технічна  документація  на  спірну  земельну  ділянку   в  приміщенні  управління  земельних  ресурсів  м. Львова  була  відсутня. Як  випливає  з  листа  Управління  земельних  ресурсів  у  м. Львові  від 08.09.2008  року технічна  документація  на  земельні  ділянки  станом  на  жовтень 2005  року  надходила  в  архів  Управління  земельних  ресурсів  у  м. Львові  з  відділу  приміських  земель, а  саме  на  дану   земельну  ділянку  до  Управління  надійшов  лише  державний  акт  про право  власності  без  технічної  документації.  Отже, судом  приймаються  до  уваги   показання  свідка  ОСОБА_9  дані  в  судовому  засіданні (долучені  до матеріалів  справи).  

  Окрім цього, у  державних  актах  зазначено, що  земельні  ділянки  розташовані на вул. Б.Макаренка в  смт. Брюховичі, проте, згідно з інформацією виконавчого комітету Брюховицької селищної ради, в селищі такої вулиці не існує, цільове призначення земельних ділянок не змінювалось, квартал забудови за вказаною адресою не  розроблявся.

  Конституція України  гарантує право власності  на землю, яке набувається  і  реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина друга статті  14).

  За  частиною 10 статті 118, статтею 116 цього Кодексу  передача  у  власність земельних ділянок, що перебувають  у державній  або  комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого  самоврядування.

  В  ході  судового розгляду   відповідачами та  представником не представлено, а судом не встановлено наявність рішення  відповідного органу про надання земельної ділянки  відповідачу.

  Зважаючи на те, що необхідною умовою надання у власність земельної ділянки, яка перебуває у  державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу, до  виключної  компетенції  якого віднесено  такі  повноваження, право  власності  на  земельну  ділянку  виникає  з  моменту  прийняття  такого  рішення.

 Судом  безспірно  встановлено, що  рішення про  надання ОСОБА_1  земельної ділянки  площею 0,1000 га  для дачного будівництва селищною  радою не приймалось, тому  останній  не  набув  права   власності  на  цю  земельну  ділянку.

  За таких обставин, підстави для реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий № 4610166300:06:002:0014 площею 0,1000га для дачного будівництва – відсутні.

   В подальшому ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.10.2005р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, відчужив спірну земельну ділянку ОСОБА_2. Право розпорядження  річчю  є похідним від права  власності; в контексті ст.ст. 658, 203 ЦК України,  правом  розпорядження, в  тому  числі  й  відчуження, належить  власникові.

 Правочин  вчинено з  порушенням вимог  Земельного кодексу України, а також особою, яка не  має необхідного  обсягу  цивільної  дієздатності, тобто  з  порушенням  вимог ч.1, ч.2 ст. 203 ЦК  України, що  відповідно  до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є підставою для визнання  його  недійсним.

На  підставі  наведеного  вище,  позовні  вимоги  підлягають  до  задоволення.  

     Відповідно до  вимог  ст. 81,88 ЦПК  України,   стягнути  з  відповідачів ОСОБА_1  та  ОСОБА_2, солідарно,   в   користь  держави  судовий  збір  в  сумі   647,70  грн.   та   витрати  за  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи  в  суді  в  сумі  120  грн.

 Керуючись ст. ст. 10,11, 60,81, 88, 209, 212, 214,215,218 ЦПК України , ст. ст.14,121 Конституції  України, ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 116, 118 Земельного  кодексу  України,   ст.ст. 21 ч.1, ст. 203, 215, 257,261 ч.1 ,658  ЦК  України,суд,-

                                                     В И Р І Ш И В :  

Позов  задовольнити  повністю.

Поновити  строк  позовної  давності,  визнавши  його  пропущеним  з  поважних  причин.

Визнати  недійсним  та  скасувати  державний  акт  на  право  власності  на   земельну  ділянку  серії  ЯБ  № 867199,  кадастровий   номер 4610166300 :06:002:0014  площею 0,1000 га, розташованої  в  АДРЕСА_1 ,  цільове  призначення   якої - для  дачного  будівництва, виданий  27  жовтня 2005  року  на  ім”я  ОСОБА_1.

Визнати  недійсним  договір  купівлі-продажу  земельної  ділянки  за  кадастровим   номером 4610166300 :06:002:0014  площею 0,1000га , розташованої  в  АДРЕСА_1 , цільове  призначення  якої  - для  дачного  будівництва, укладений  28  жовтня  2005  року  між  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який  посвідчений приватним  нотаріусом  Львівського  міського  нотаріального  округу  ОСОБА_3  за  реєстровим  номером 7817.

Стягнути з  відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,   солідарно, в   користь  держави  судовий  збір  в  сумі   647,70 грн.   та   витрати  за  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи  в  суді   в  сумі  120  грн.

Рішення може бути оскаржена  в  апеляційному  порядку до  апеляційного суду  Львівської  області  через  Шевченківський   районний  суд  м. Львова  шляхом  подачі в 10-денний строк  з дня проголошення  рішення  заяви про  апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її  копії  до апеляційної інстанції  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                                   Суддя                                                    В.В.Свірідова