Справа № 22ц-4342/2007р. Головуючий в 1 інстанції Гаврилова М.В.
Категорія 31 Доповідач Звягінцева О.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 червня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С., суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І. при секретарі Андрусь В.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом Приватного підприємства „Дивилан" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості і 4
встановив:
в апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 оспорює обгрунтованість рішення суду, яким частково задоволено позов, і ставить питання про його скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову - за неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням судом норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
В засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 підтримала доводи скарги, просила про скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
30.01.2007р. Приватне підприємство „Дивилан" звернулось до суду з вказаним позовом до відповідачів, зазначало, що відповідач ОСОБА_1 є власником чотирикімнатної квартири, загальною площею 82,76 кв.м., що належить йому на праві приватної власності, АДРЕСА_1; проживає в ній разом з дружиною-відповідачкою ОСОБА_2.
Відповідачі відповідно до вимог чинного законодавства зобов'язані сплачувати загальні витрати з утримання будинку та прибудинкової території.
Підприємство щомісячно начислює відповідну плату витрат з утримання будинку та прибудинкової території з рахунку, затвердженого розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації № 213 від 28.03.2000р. ( до 1.05.2005р.), а з 1.05.2005р.- за рішенням Краматорської міської ради № 146 від 6.04.2005р., із змінами та доповненнями Краматорської міської ради № 222 від 18.05.2005р.
Але відповідачі не сплачують витрати з утримання будинку та прибудинкової території, заборгованість за період з 1.01.2004р. до 31.12.2006р. складає в сумі
2
592,19 грн.; 4.01.2007р. відповідачеві було направлено попередження, на яке він не відреагував та заборгованість не сплатив.
Тому просило суд стягнути з відповідачів солідарно, на його користь заборгованість з оплати за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 592,19 грн. та судові витрати.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 26 березня 2007 року позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства „Дивилан" заборгованість з оплати витрат з отримання будинку та прибудинкової території за період з 30.01.2004р. до 31.12.2006р. в сумі 564 грн. 32 коп., 51 грн. - судового збору, 30 грн.-витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи; в задоволенні іншої частини позовних вимог-відмовлено.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - зміні з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, Чцо міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року,* рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При розгляді цієї справи судом першої інстанції було встановлено, що відповідачі дійсно в період з 30 січня 2004 року до 31 грудня 2006 року заборгували позивачеві з оплати загальних витрат з отримання будинку та прибудинкової території 564,32 грн.
Разом з тим, судом також встановлено, що ОСОБА_1 є працівіником міліції і відповідно до ст. 22 Закону України „Про міліцію" має право на 50% знижк} вартості комунальних послуг.
Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з відповідачів солідарно т користь позивача заборгованість з оплати витрат з отримання будинку ті прибудинкової території, суд послався на порядок реалізації Законів України „Про державний бюджет" на 2004, 2005 роки.
Проте висновок суду щодо необхідності стягнення з відповідачів заборгованості оплати вказаних витрат за 2004 рік не відповідає вимогам чинного законодавства.
Зокрема, ст. 152 Конституції України регламентовано, що закони, інші правові акті або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
3
Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним чи юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року визнано неконституційними положення Закону України „По державний бюджет" на 2004 рік, що обмежили право працівників міліції на 50% знижку вартості комунальних послуг.
Таким чином, у суду першої інстанції на час розгляду справи були відсутні підстави для застосування вказаних положень закону, оскільки вони втратили чинність 1 грудня 2004 року і не можуть мати зворотну дію.
За таких обставин, з урахуванням наявності у відповідача права на 50-тивідсоткову знижку з оплати вказаних послуг у 2004 році, апеляційний суд вважає за небхідне зробити перерахунок і стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача загальну суму заборгованості за період з 30.01.2004р. до 31.12.2006р. - 385 грн. 58 коп.( 564 грн. 32 коп. - 178,74 грн. (29,79 грн. х 12= 357,48 грн. : 2).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись п. З ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд,
ВИРІШИВ:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_3 задовольнити частково, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 березня 2007 року змінити, стягнути на користь Приватного підприємства „Дивилан" з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно 385 грн. 58 коп. заборгованості з оплати загальних витрат з утримання будинку та прибудинкової території за період з 30.01.2004р. до 31.12.2006р.
Це ж рішення в іншій частині залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути
оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним
законної сили.