Справа № 22-4763/2007р. Головуючий в 1 інстанції Переверзева Л.І.
Категорія 22 Доповідач Стельмах Н.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 червня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С, судців Звягінцевої О.М., Молчанова С.І., при секретарі Андрусь В.С, розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Донецькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і
встановив:
в апеляційній скарзі ОСОБА_1 оспорює обгрунтованість судового рішення, яким відмовлено в задоволенні вказаного позову, і ставить питання про його скасування та ухвалення нового про задоволення позову, оскільки викладенні в рішенні висновки суду не відповідають обставинам справи.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги і просили про її задоволення, скасування судового рішення та ухвалення нового про задоволення позову, а представник УМВС Калитвянський О.І. заперечував проти доводів скарги, просив її відхилити та залишити судове рішення без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
4 грудня 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначав, що 5 листопада 1997 року при проведенні обшуку в квартирі ОСОБА_3, щодо якого було порушено кримінальну справу за ознаками ст. 222 КК України (в редакції 1961 р.) було вилучено мисливську рушницю „Браунінг", що належала на законних підставах позивачеві.
Щодо позивача у вказаний час також було порушено кримінальну справу за ознаками ст. 222 КК України ( в редакції 1961 р.). Влітку 2001 року йому стало відомо, що справу щодо нього закрито за відсутністю складу злочину 9 грудня 2000 року.
Після цього він став розшукувати свою рушницю і в січні 2003 року отримав офіційну відповідь про те, що її реалізовано в 1998 році.
Він вважав дії працівників міліції з реалізації рушниці незаконними і просив поновити строк позовної давності для звернення з позовом до суду і стягнути з відповідача на свою користь 10800 грн. вартості рушниці.
2
В додатковій позовній заяві від 23 березня 2005 року позивач уточнив свої вимоги, просив визнати неправомірними дії працівників слідчих органів з вилучення та реалізції рушниці і стягнути на свою користь з відповідача .515,50 грн. судових витрат та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди (а.с. 116-118).
Справа неодноразово розглядалася різними судовими інстанціями.
Ухвалою Верховного Суду України від 1 листопада 2006 року скасовано рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 8 липня 2005 р., яким позов було задоволено та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2005 року, якою рішення суду 1 інстанції було залишено без зміни (а.с. 416-417).
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 квітня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
При розгляді цієї справи судом встановлено, що позивач в додатковій позовній заяві від 23 березня 2005 року уточнив підстави позову з посиланням на ст. 1176 ЦК України (а.с. 117).
Верховний Суд України в ухвалі від 1 листопада 2006 року про скасування попередніх судових рішень зазначив, що суд повинен обговорити питання щодо застосування Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" відповідно до заяви позивача про уточнення підстав позову.
Згідно із ч.4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовано рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.
Не зважаючи на це, суд першої інстанції при розгляді справи вдруге взагалі не розглянув вимоги щодо визнання неправомірними дій працівників слідчих органів з вилучення та реалізації рушниці і всупереч викладеним позивачем підставам позову, не визначився з характером спірних правовідносин, знову розглянув справу на підставі норм ЦК України в редакції 1963 року і відмовив в задоволенні позову за
3
пропуском строку позовної давності, хоч взагалі не розглянув питання щодо наявності чи відсутності незаконних дій слідства та спричинення ними матеріальної шкоди позивачеві.
Так в рішенні є відсутніми будь-які мотиви про наявність незаконних дій слідства, що давало б суду можливість перейти до обговорення питання щодо недотримання позивачем строку позовної давності та наявності чи відсутності причин для його поновлення.
Зокрема, відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 1176 ЦК України шкода завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності органу попереднього слідства, відшкодовується на загальних підставах в порядку, встановленому законом.
Вказаний порядок і обсяг відшкодування шкоди, у тому числі спричиненої незаконним вилученням органами слідства майна, регламентовано Законом України ,Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" №-266/94-ВР від 1 грудня 1994 р. з наступними змінами.
Тому суд повинен був розглянути вимоги ОСОБА_1 щодо неправомірності дій працівників слідчих органів з вилучення та реалізації рушниці і зробити певні висновки про те, чи мав місце факт цих незаконних дій слідства щодо майна позивача.
Якщо суд визнає наявними вказані незаконні дії та встановить спричинення позивачеві такими діями матеріальної шкоди, то він має обговорити питання щодо строку давності для звернення з позовом до суду, зважаючи на дату офіційного повідомлення, з якого позивачеві стало відомим порушення його права та вирішити позов про відшкодування матеріальної шкоди в обсязі, визначеному чинним законодаством.
За вказаних обставин, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 314 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 квітня 2007 року СКАСУВАТИ, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.