Судове рішення #10122664

                                                                        № 1-701/10

ВИРОК

  Іменем України

19 липня  2010 року                                          м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Бондаренко Г.В.

при секретарі - Титенко Ю.А.,

за участю прокурора – Винника О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Балаклава АР Крим, українця, громадянина України, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 303 КК України,

встановив:

На початку 2009 року ОСОБА_1, перебуваючи в м. Києві, умисно з корисливих спонукань, вирішив забезпечувати зайняття проституцією.

Реалізуючи свій злочинний намір і діючи згідно раніше розробленого плану скоєння злочину, ОСОБА_1 запропонував повії ОСОБА_2 забезпечувати її зайняття проституцією, а саме: надавати їй охорону під час надання нею сексуальних послуг клієнтам, забезпечувати її транспортом для доставки за викликом до клієнтів, забезпечувати зберігання грошових коштів, отриманих за надання сексуальних послуг, за що остання повинна була сплачувати ОСОБА_1 200 грн. за добу, на що ОСОБА_2 погодилась.

28.04.2010 року приблизно о 19.00 годині ОСОБА_1, рухаючись в автомобілі «Део Нексія» д.н.з. НОМЕР_1 на вул. Кільцева в м. Києві, отримав повідомлення від ОСОБА_2 про те, що остання збирається надавати сексуальні послуги на ОСОБА_3 в м. Києві та, щоб він забезпечив її заняття проституцією, а саме, надав їй транспортні та охоронні послуги. ОСОБА_1. на пропозицію ОСОБА_2 погодився та того ж дня приблизно о 20.30 годин на вищевказаному автомобілі перевіз ОСОБА_2 з жил масиву «Теремки» на вул. В.Кільцева  в м. Києві, де вона, перебуваючи на узбіччі дороги, поруч з зупинкою громадського транспорту «Обойний ринок», стала пропонувати сексуальні послуги. ОСОБА_1, виконуючи охоронні функції, залишився в автомобілі «Део Нексія» д.н.з НОМЕР_1, поруч з вище вказаною зупинкою, спостерігаючи за навколишньою обстановкою.

28.04.2010 року, приблизно о 22:40 годині повія ОСОБА_2, знаходячись поруч з зупинкою громадського транспорту «Обойний ринок» по вул. В.Кільцева в м.Києві домовилась з клієнтом ОСОБА_4 надати останньому сексуальні послуги за грошову винагороду в приміщенні сауни, розташованій на АДРЕСА_2. Отримавши замовлення від клієнта, того ж дня приблизно о 23:30 годині ОСОБА_1, виконуючи транспортні функції по забезпеченню зайняття проституцією повії ОСОБА_2, на своєму автомобілі «Део Нексія» д.н.з НОМЕР_1 перевіз останню до приміщення вищевказаної сауни. Прибувши до приміщення сауни, повія ОСОБА_2 отримала від клієнта ОСОБА_4 в якості авансу грошові кошти у сумі 400 гривень за надання сексуальних послуг, які в той же час передала на зберігання ОСОБА_1, який знаходився в автомобілі «Део Нексія» д.н.з НОМЕР_1, біля приміщення вище вказаної сауни.

Після чого, повія ОСОБА_2 надала клієнту ОСОБА_4 в приміщенні сауни по вул. Деміївська, 45-Б м. Києві сексуальні послуги у вигляді класичного сексу.  

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, визнав повністю та пояснив, що приблизно на початку 2009 року він познайомився з ОСОБА_2. Під час розмови остання повідомила, що займається проституцією на ОСОБА_3 дорозі в м. Києві, після чого, вони домовились, що він буде допомагати їй в зайнятті проституцією, а саме забезпечувати її вищевказану діяльність, надаючи транспортні послуги на своєму автомобілі за винагороду. Обговоривши співпрацю, домовились, що в його обов’язки буде входити: транспортні послуги, а саме: забирати ОСОБА_2 з дому та вивозити на місце, де вона буде пропонувати секс-послуги, та охоронні функції, а саме: повинен знаходитись неподалік та на випадок небезпеки, надати їй захист, чекати клієнта в його авто в холодну пору року та з метою відпочити, відвозити її до сауни, квартир, різних адрес, де вона буде клієнтами надавати секс-послуги. Після закінчення, він повинен буде відвозити її додому. Кожного випадку ОСОБА_2 буде сплачувати йому 150-200 гривень. За вище вказаних умовах вони співпрацювали періодично протягом року.

Так, 28.04.2010 року приблизно о 19:00 годині йому на мобільний зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила, що вона сьогодні збирається пропонувати на ОСОБА_3 в м. Києві сексуальні послуги, та щоб він надав їй транспортні послуги, щоб забезпечити її діяльність зайняття проституцією. Він погодився та о 20:30 годині на власному автомобілі «Део Нексія» д.н.з НОМЕР_1 забрав ОСОБА_2 з жил масиву «Теремки» біля ТЦ «Метро», та відвіз на Кільцеву дорогу в м. Києві, де вона буде пропонувати сексуальні послуги. На зупинці громадського транспорту «Обойний ринок» ОСОБА_2 стала на узбіччі дороги, почала пропонувати секс-послуги, а він в цей час на своєму автомобілі знаходився поруч та слідкував за обстановкою. Приблизно о 22:40 годині біля неї зупинився автомобіль «Мерседес» темного кольору та вона після спілкування водієм, зателефонувала йому, щоб під’їхав ближче до неї. Після того як він прибув до неї, вона сіла в машину, пояснила, що клієнт бажає, щоб вона надала сексуальні послуги в сауні, та потрібно їхати за клієнтом. 28.04.2010 року, приблизно о 23:30 годині за вищевказаним автомобілем вони доїхали до приміщення сауни, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_2, вийшла з автомобіля, підійшла до клієнта, останній розрахувався з нею за те, що вона надасть йому секс-послуги, і ОСОБА_2 в той же час передала йому гроші на зберігання, кількість він не рахував, та сказала йому, щоб він її чекав, поки вона в сауні надасть сексуальні послуги. Після чого, вона пішла з клієнтом до приміщення сауни надавати секс-послуги. 29.04.2010 року приблизно о 00:25 годині його було затримано працівниками міліції біля приміщення сауни по АДРЕСА_2 та в присутності понятих у нього були вилучено гроші в сумі 400 гривень, отримані від повії ОСОБА_2 на зберігання за надання  нею секс-послуг клієнту та мобільний телефон «Нокіа», по якому він зв’язувався з нею.

     

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1  в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм положення ч. 3       ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю.

Дії підсудного  ОСОБА_1  за ч. 1 ст. 303 КК України як сутенерство, кваліфіковані вірно.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до злочину середньої тяжкості, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, характеризується за місцем проживання позитивно, його вік, те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, одружений.   Суд визнає обставинами, що відповідно до вимог ст. 66 КК України пом’якшують покарання підсудного – його щире каяття у вчиненому та активне сприяння в розкритті злочину, і враховує відсутність обставин, що обтяжують покарання.   Враховуючи викладене, на думку суду, підсудному ОСОБА_1 необхідно призначити за ч. 1 ст. 303 КК України покарання у виді позбавлення   волі в мінімальних межах, передбачених вищевказаною частиною статті,.

Разом з тим, враховуючи вказані вище дані про особу підсудного, зокрема, його вік, наявність постійного місця проживання та реєстрації, дві обставини, що пом’якшують його покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із застосуванням вимог ст.ст. 75, 76 КК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.  

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 303 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1(один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки: протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон «Нокіа-6100», IMEI НОМЕР_4, в якому вставлена  сім картка оператора «Джинс», за номером НОМЕР_3, яка знаходиться на зберіганні в камері схову Голосіївського РУ ГУ МВС України в        м. Києві – залишити ОСОБА_1 за належністю;

- автомобіль «Део Гексія» рік випуску 2008, синій колір, об’єм двигуна 1498 куб. см, номер кузова НОМЕР_2 д.н.з. НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1, залишити ОСОБА_1 за належністю;

- мобільний телефон «Нокіа-1208», IMEI НОМЕР_5, з сім-карткою мобільного оператора «Лайф» за номером НОМЕР_6, яка знаходиться на зберіганні в камері схову Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, – повернути ОСОБА_2  за належністю;

- грошові кошти у сумі 400 гривень, а саме дві купюри номіналом 100  гривень з серійними номерами – ВЕ 2807803; АГ 0972761 та одна купюра номіналом 200 гривень з серійним номером ВЧ 6850119, які знаходиться на зберіганні в фінансовій частині Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, – звернути в дохід держави.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим – в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

 Суддя                                                                                                Г.В.  Бондаренко                                                        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація