ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а - 862/07 Головуючий суддя у 1-ій інстанції -
Категорія статобліку - 42 Мазур В.С. (справа №2а-8/07)
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2007 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Поплавського В.Ю.,
суддів - Уханенко С.А., Сафронової С.В.,
при секретарі - Портненко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про повернення незаконно утриманої суми прибуткового податку, -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя та просив, з урахуванням уточнень позовних вимог, зобов'язати відповідачів здійснити повернення на його користь з місцевого бюджету коштів в розмірі 19968 грн. 96 коп., утриманих в якості прибуткового податку з вихідної допомоги судді, якого звільнено у відставку.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2007 року позовні вимоги були задоволені.
В апеляційній скарзі відповідачі просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої доводи апелянти обґрунтовують тим, що суд при винесенні рішення не врахував норми спільного наказу ДПА України, Мінфіну та Держказначейства України від 03.02.2005 №58/78/22 та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 01.07.1980 обіймав посаду судді Апеляційного суду Запорізької області. Наказом Апеляційного суду Запорізької області НОМЕР_1 від 21.06.2005 позивача звільнено у відставку. На підставі дозволу ДСА України від 11.07.2005 ОСОБА_1 нарахована вихідна допомога в розмірі 153 607 грн. 39 коп. Відповідно до видатково-касового ордеру від 18.07.2005 НОМЕР_2 позивач отримав вихідну допомогу в сумі 133 638 грн. 43 коп. Решта суми, яка складає 19 968 грн. 96 коп., утримана як прибутковий податок з вихідної допомоги і перерахований до місцевого бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя платіжним дорученням НОМЕР_3 від 18.07.2005 року.
Відповідно до п.3 ст.43 Закону України «Про статус суддів» судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.
Згідно із Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (ст. 4 Закону) до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), якими є, зокрема, сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом.
Відповідно до ст. 78 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України веде облік всіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів стягнення, погодженим з відповідними фінансовими органами, здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
Органами стягнення, згідно зі ст. 30 Бюджетного кодексу України, є податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
З урахуванням цього, суд першої інстанції правильно встановив, що питання щодо повернення коштів, які були помилково або надмірно зараховані до бюджету, віднесено до компетенції органів Державного казначейства України та податкових органів.
Щодо доводів відповідача про встановлений порядок повернення таких коштів, передбачений спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005 №58/78/22 - колегія суддів не може їх прийняти до уваги. Пункт 1 цього наказу визначає, що дія цього порядку не розповсюджується на виконання судових рішень щодо повернення платникам податку помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів).
Доводи відповідачів про відсутність порушень прав позивача з їх сторони, оскільки такі відрахування були вчинені бухгалтерією відповідної установи і тому треба визнати саме ці дії незаконними, не можуть бути підставами для скасування рішення суду, бо судом першої інстанції правильно встановлено порушення прав позивача на отримання вихідної допомоги без сплати прибуткового податку з вихідної допомоги, Оскільки ця сума неправомірно перерахована до місцевого бюджету, то вона підлягає поверненню саме позивачу.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції законними та обґрунтованими. Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, містять своє тлумачення законів, тому не можуть бути підставами для скасування правильного по суті рішення суду.
Керуючись 198, 200 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання чинності.
Судді: