Справи 2а-2924/10
ПОСТАНОВА
Іменем України
30.06.2010р. Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого – судді Масенко Д.Є.,
при секретарі – Філатовій Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ДАІ м. Луганська Рись Віталія Сергійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
23.04.2010р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 18.04.2010р. про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу 255 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
18.10.2010 року о 17.00 годині він дійсно рухався на автомобілі Chevrolet Aveo, дн НОМЕР_1 по вул. Оборонна м. Луганська та здійснив зупинку ближче ніж за 30 метрів від дорожнього знаку 5.41 „Місце зупинки автобусу”, після чого до нього підійшов інспектор ДПС, який склав протокол про адміністративне правопорушення та притягнув його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Позивач не згоден з рішенням інспектора ДПС за тих обставин, що він не порушував ПДР, пояснив, що зупинився в дії знаку 5.41 оскільки почув, що двигун його автомобіля почав видавати якісь звуки. Позивач зазначив, що він вимушений був зупинитися щоб перевірити технічний стан автомобіля, включивши при цьому аварійний сигнал зупинки, тобто йому прийшлось діяти у стані крайньої необхідності.
В судове засідання позивач не прибув, до початку розгляду справи надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направив, причин неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило, що відповідно до положень ст. 128 КАС України є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній доказів.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про час дату розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.
Дослідивши надані докази, суд дійшов наступного.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову може бути поновлено органом (посадовою особою) правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена у вищестоящій орган, (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міжміський суд, у порядку визначеному КАС України з особливостями, встановленими КУпАП.
На підставі ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження адміністративних актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування знаходження) позивача
Як встановлено в судовому засіданні постановою інспектора ДПС 3-го взводу ДПС ДАІ м. Луганська Рись Віталія Сергійовича серії ВВ № 283693 від 18.04.2010 року позивача було притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу 255гр., що підтверджується копією постанови (а.с.4). Таким чином порушень строків звернення до суду та територіальної підсудності не встановлено, оскільки постанова оскаржена до суду 23.04.2010р., а позивач мешкає у Ленінському районі м. Луганська.
Згідно ст. 251.КУпАП д оказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 122 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за п еревищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до оскаржуваної постанови позивача притягнуто до відповідальності за порушення п.15.10 ПДР України, яким передбачено, що с тоянка забороняється: а) у місцях, де заборонена зупинка; б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками); в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м; г) ближче 50 м від залізничних переїздів; ґ) поза населеними пунктами в зоні небезпечних поворотів і випуклих переломів поздовжнього профілю дороги з видимістю або оглядовістю менше 100 м хоча б в одному напрямку руху; д) у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.
Однак, в судовому засіданні встановлено, що позивач притягнутий до відповідальності - безпідставно, що підтверджується поясненнями позивача викладеними у позовній заяві, оскільки позивач діяв у стані крайньої необхідності, передбаченою ст. 18 КУпАП, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода .
Згідно ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
З огляду на ті обставини, що відповідачем будь-яких інших доказів правомірності винесеного рішення суду не надано, як того вимагає ст.71 КАС України, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.17,18,19,128 КАС України, ст. ст. 251,288,289 КУпАП, ПДР України, суд –
постановив:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Постанову інспектора ДПС 3-го взводу ДПС ДАІ м. Луганська Рись Віталія Сергійовича серії ВВ № 283693 від 18.04.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гр. – скасувати, провадження в адміністративній справі закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Головуючий: