Справа № 2-173/10

                                                               Р І Ш Е Н Н Я              

                                                       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

      30   червня 2010   року       Шевченківський   районний   суд  м. Львова

в  складі:  головуючого  судді   Свірідової В.В.

при  секретарі                             Дмитраш  І.І..

     розглянувши   у  відкритому   судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м.Львові  справу  за  позовною  заявою  прокурора  Шевченківського району  м.Львова  в  інтересах   держави  в  особі Фонду  державного майна  України, Регіонального  відділення  Фонду  державного  майна  України у  Львівській  області  до   Державного підприємтсва „Львівський  державний  завод „ЛОРТА „ , ОСОБА_2, ОКП  ЛОР  „БТІ та  ЕО”, Міністерства  промислової  політики  України, третьої  особи  Першої  Львівської  державної  нотаріальної  контори  про  визнання  недійсним  договору  купівлі-продажу  нерухомого майна    та  застосування  правових  наслідків недійсності  правочину , скасування  реєстрації  права  власності  на  спірне  нерухоме  майно,-

                                                              ВСТАНОВИВ :

        прокурор Шевченківського  району м. Львова 10 грудня 2008  року   звернувся  до  суду  з  позов  в  інтересах держави  в особі Фонду державного майна України, Регіонального  відділення Фонду  Державного майна України у Львівській області  до  Державного підприємства „Львівський державний завод «ЛОРТА», ОСОБА_2 про  визнання  недійсним договір  купівлі-продажу нерухомого майна  від 03.05.2007 року, укладеного  між  ДП  „ЛДЗ „ЛОРТА” та  ОСОБА_2, серії ВЕО №689509.  

        Прокурором  району  21.05.2009 року  позовні  вимоги  уточнені в порядку ст.31 ЦПК України,   та  останній   звернувся  в  інтересах   держави  в  особі Фонду  державного майна  України, Регіонального  відділення  Фонду  державного  майна  України у  Львівській  області з  позовом  до    Державного  підприємства  „Львівський  державний  завод „ЛОРТА„ , ОСОБА_2, ОКП  ЛОР  „БТІ та  ЕО”, Міністерства  промислової  політики  України, третьої  особи  Першої  Львівської  державної  нотаріальної  контори  про  визнання  недійсним   договір  купівлі-продажу нерухомого  майна від 03 травня 2007 року, укладеного між ДП ” ЛДЗ «ЛОРТА»  та  ОСОБА_2, а саме дерев”яного літнього будинку, позначеного в плані літерою «С» площею 58,4 кв.м., розташованого за адресою  м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Лікарська, 8а,  який  зареєстрований  державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної  контори в реєстрі за № 861  та  застосувати  правові  наслідки  недійсності  правочину, передбачені  ст.216 ЦК  України,   скасувати витяг про реєстрацію  права  власності на  нерухоме майно, виданий ОКП  ЛОР «БТІ та ЕО» 16  травня 2007 року  стосовно реєстрації  права власності  за  ОСОБА_2  

       Обгрунтовуючи   позовні  вимоги   прокурор  зазначив, що в  ході проведеної перевірки  прокуратурою Шевченківського району м. Львова  встановлено, що  за  результатами  біржових торгів ( аукціоні), проведених Львівською філією Товарної  біржі «Всеукраїнська біржа нерухомості», 03.05.2007 року ДП „ ЛДЗ «ЛОРТА» та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу ВЕО №689509 , згідно якого ДП” ЛДЗ „ЛОРТА” за погодженням з Міністерством промислової політики України продало ОСОБА_2 дерев”яний літній будинок, позначений в плані літерою „С”, загальною площею 58,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1  за  18 494,84 гривень  без  погодження  Фонду  державного  майна  України.  Згідно  акту  приймання - передачі  від 04.05.2007 року приміщення  передано покупцеві. Згідно витягу ОКП ЛОР „БТІ та ЕО” за ОСОБА_2 зареєстровано  право   власності  на  вказаний  будинок.          

       Відповідно  до  ст.7 п.1 п.п.2и  Закону  України „Про управління  об”ектами  державної  власності”  від  21  вересня 2006  року  Фонд  державного  майна  України, згідно законодавства,  дає  дозвіл (погодження)  на  відчуження  нерухомого  та  іншого індивідуально  визначеного  державного  майна  у  випадках,  встановлених  законом.

       При  укладенні   договору  ДП „ ЛДЗ „ЛОРТА”у  відповідності до вимог Закону  України  від 09.01.2007 року „Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо порядку відчуження державного майна”  ( зі  змінами та доповненнями до ст.75 Господарського кодексу  України)  ДП „ЛДЗ „ЛОРТА” мав  би  отримати додаткове  погодження  у  Фонді Державного майна України, однак  такого дозволу  ними  не  отримано.

        Крім цього, ДП „ЛДЗ „ЛОРТА” взагалі не  вчиняло жодних спроб, щоб таке погодження отримати, а  саме не  зверталось з даного приводу з  жодними листами, запитами до  ФДМ України, що  стверджується  листом Фонду  державного майна України, де вказано, що ФДМ України не надавало ДП „ЛДЗ „ЛОРТА” погодження на відчуження шляхом продажу державного майна, в т.ч. і  спірної  будівлі, хоча і  здійснював  рецензування  звіту про оцінку  вартості такого майна, про  що  листом  інформував  заявника. Одночасно вказано, що  вказаний лист  не  є  дозволом для відчуження майна державного підприємства, оскільки не містить відповідних ознак, передбачених чинним  законодавством  про  відчуження майна, яке  діяло станом на дату оцінки, а є  лише супроводжувальним листом, яким ФДМ України  інформує  заявника про  результати  рецензування. Крім цього зазначено, що будь-які об”єкти нерухомості ДП „ЛДЗ „ЛОРТА” не  включалися  до переліку об”єктів  державної  власності, що  підлягають  приватизації.

        Відповідно до  ст.215 ч.3 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена  законом, але одна  із сторін або інша заінтересована особа заперечує його діяльність на підставах, встановлених  законом, такий  правочин  може  бути визнаний  судом  недійсним.

        Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається  набутим правомірно, якщо інше  прямо не випливає  із  закону або  незаконність  набуття  права  власності  не  встановлена судом.

        Ст.227 ЦК  України передбачає  правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти, а саме, що правочин юридичної  особи, вчинений нею без відповідного  дозволу,  може бути  визнаний  судом  недійсним.

        Крім того, згідно до ст.216 ЦК України у  разі недійсності правочину кожна із сторін зобов”язана  повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на  виконання цього правочину, а в разів неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане підлягає у користуванні  майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за  цінами, які  існують на  момент відшкодування.

        В даному випадку в матеріалах перевірки немає документального підтвердження щодо перерахування  покупцем  коштів продавцеві за придбане майно,  а саме  платіжних доручень чи  інших підтверджуючих  документів, з  яких  би вбачалося чітке призначення платежу за спірним договором  купівлі-продажу  нерухомого майна, вказівкою  на  дату  перерахування  коштів, тощо.

        Згідно з  положеннями ст.1212 ЦК України особа, яка  набула майно чи зберегла його в себе за  рахунок іншої особи ( потерпілого) без достатньої  правової  підстави  ( безпідставно набуте майно) зобов”язана повернути це майно, в т.ч. і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Дане положення  застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття майна було  результатом  поведінки набувача майна, потерпілого, інших  осіб  чи наслідком події. Дана норма закону застосовується також і до вимог про повернення виконання  за недійсним правочином, повернення  виконаного  однією  із  сторін  у  зобов”язанні  і т.д.

        У відповідності до ст.1213 ЦК України набувач зобов”язаний повернути потерпілому  небезпідставно  набуте  майно  в  натурі.

         Відповідно  до  ст.121  Конституції  України  на  органи  прокуратури  покладено  обов” язок  представляти  інтереси  держави  в  суді. Згідно  до  ст.36-1  Закону  України  „Про прокуратуру” прокурор  самостійно  визначає    підстави  для  представництва  у  судах, форму  його здійснення. Позов  прокурором  подано  в  інтересах  держави  в  особі  Регіонального  відділення  Фонду  державного  майна   України, оскільки  при  укладення  договору  купівлі-продажу  нерухомого  майна  державного підприємства  не  було  дотримано  вимог чинного законодавства, а  саме ст.75  ГК України, що  позбавляло  Фонд  державного майна  проконтролювати  законність  укладеного  договору  про  відчуження  державного  майна.

        В  судовому  засіданні представники  прокуратури Шевченківського району м. Львова Нестеренко А.А., Чорнописка Н.В., Клак Ю.Г.  позовні  вимоги  підтримали, давши  аналогічні  пояснення, зазначені  в  позові та  уточненнях  до  нього. Просили  позовні  вимоги  задовольнити  повністю.

        Представник позивача Фонду Державного майна України та Регіонального відділення Фонду  державного  майна України у Львівській області - Голуб М.Д. в  попередніх  судових  засіданнях  позовні  вимоги  прокурора  підтримала, давши  аналогічні  пояснення. В  судове  засідання 30.06.2010  року  не  з”явилась, хоча  судом  належним  чином  про  час та  місце  розгляду  справи  була  повідомлена.

        Представник  відповідача ДП „ЛДЗ „ЛОРТА” -  Юхименко Р.І.  в  судовому  засіданні  позовні  вимоги  не  визнала, надавши  суду  письмові  заперечення. Просить  суд   відмовити  у  задоволенні  позову  прокурора  за  безпідставністю.

        Відповідач ОСОБА_2  в  судове  засідання  не  з”явилася, скерувала  на  адресу  суду  заяву  про  розгляд  справи  у  її  відсутність.  Позов  не  визнає.

        Представник  відповідача  ОКП ЛОР „БТІ та ЕО” Бакун А.О. в  судове  засідання   30.06.2010 року  не  з”явилась, хоча  належним  чином  про час  та  місце  розгляду  справи  була  судом  повідомлена.  В  попередніх  судових  засіданнях  позовні  вимоги  не  визнала, оскільки  реєстрація  права  власності  на   спірне   нерухоме  майно  проведена  ОКП  ЛОР „БТІ та ЕО”  відповідно  до  чинного законодавства   та  на  підставі  представлених  правовстановлюючих   документів.

        Представник   відповідача Міністерства  промислової  політики  України  в  судове  засідання  не  з”явився, на  адресу  суду  скеровано  письмове  заперечення  та  клопотання  про  розгляд  справи  у  відсутності  представника  міністерства.

        Представник  третьої  особи - Першої  Львівської  державної  нотаріальної  контори  в  судове  засідання  не  з”явився, на  адресу  суду  скеровано  листа  про  розгляд  справи  у  відсутності  представника  нотаріальної  контори.  

        Заслухавши  пояснення  представників сторін,  вивчивши  та  дослідивши  об”єктивні  докази  по  справі, суд  вважає,  що    позов   підлягає   до  задоволення    з  наступних  підстав.  

        Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних  прав, свобод чи інтересів. У  випадках, встановлених  законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи  суспільні інтереси.

        Суд  розглядає  цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які  беруть участь у справі, що врегульовано ст. 11 ЦПК України.

        Відповідно до ст.121 Конституції України на органи прокуратури покладено обов”язок  представляти  інтереси  держави  в  суді.

        Згідно  до  ст. 36-1  Закону  України  „Про  прокуратуру”  прокурор  самостійно  визначає    підстави  для  представництва  у  судах, форму  його  здійснення.

        Статтею  45  ЦПК  України  передбачено, що  у  випадках, встановлених  законом  прокурор  може  звертатись  до суду  із  заявами  про  захист    державних   чи   суспільних  інтересів  та   брати  участь  у  цих  справах.

        Позов  прокурором  подано  в  інтересах  держави  в  особі  Регіонального  відділення  Фонду  державного  майна   України, оскільки  при  укладення  договору  купівлі-продажу  нерухомого  майна  державного  підприємства  не  було  дотримано  вимог  чинного законодавства, а  саме  ст.75 ГК України, що  позбавляло  Фонд  державного майна  проконтролювати  законність  укладеного  договору   про   відчуження  державного  майна.          

         В  ході проведеної перевірки прокуратурою Шевченківського району м. Львова  встановлено, що  за  результатами  біржових торгів ( аукціоні), проведених Львівською філією Товарної  біржі „Всеукраїнська біржа нерухомості”, 03  травня 2007 року ДП ЛДЗ „ЛОРТА”  та  ОСОБА_2 уклали договір  купівлі-продажу ВЕО № 689509, згідно якого ДП  ” ЛДЗ „ЛОРТА” за погодженням з Міністерством промислової політики України продало ОСОБА_2 25/10000  ідеальних  частин  приміщень  піонерського  табору „Сокіл”,  а  саме :дерев”яний  літній  будинок, позначений  в плані літерою ?”, загальною площею 58,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1  за 18  494,84 коп.  без  погодження  Фонду  державного  майна  України. (а.с.3-5)

        Згідно  акту  приймання - передачі  від 04.05.2007 року  приміщення  передано покупцеві. (а.с.6)

        Згідно витягу ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»  16  травня 2007  року  за ОСОБА_2 зареєстровано   право   власності  на   вказаний  будинок  (а.с.7)

        Державне  підприємство  Львівський   державний  завод „ЛОРТА” є  державним  підприємством, яке перебуває  в  сфері  управління  Міністерства  промислової  політики  України.

        Відповідно  до статті 19  Конституції  України  органи  державної  влади та  місцевого самоврядування, їх посадові  особи  зобов”язані  діяти  лише  на  підставі, в  межах  повноважень  та  у  спосіб, що передбачені  Конституцією та  законами України.

         Відповідно  до  ст.7 п.1 п.п.2и  Закону  України „Про  управління  об”ектами  державної  власності”  від  21  вересня 2006  року  Фонд  державного  майна  України, згідно  законодавства, дає  дозвіл (погодження)  на  відчуження  нерухомого  та  іншого  індивідуально  визначеного  державного  майна  у  випадках,  встановлених   законом.

         Законом  України  від  09  січня 2007  року  №  549-У  „Про внесення  змін  до  Господарського  кодексу  України  щодо  порядку  відчуження  державного  майна „  внесено  зміни  та  доповнення  до  ст.75  Господарського  кодексу  України, відповідно  до  яких  відчуження  державними  підприємствами  нерухомого майна  здійснюється   за  умови  додаткового  погодження  в  установленому  порядку  з  Фондом  державного  майна  України.

        Отже, Фонд  державного  майна  України  набув  повноважень  стосовно  надання  погодження  на  відчуження  окремих  видів  майна  державних  підприємств  на  підставі  Закону  України від  09  січня 2007  року  №  549-У  „Про внесення  змін  до  Господарського  кодексу  України  щодо  порядку  відчуження  державного  майна” , який  набрав  чинності  02 лютого  2007  року. Цим же  законодавчим  актом  були  додатково  встановлені  вимоги  щодо  здійснення  відчуження суб”єктом  господарювання  державного майна, яке  належить  до  основних   фондів, у   порядку, що  встановлюється   Кабінетом  Міністрів  України.

        Разом  з  тим   Порядок відчуження  об”єктів  державної  власності , яким  були регламентовані  процедурні  питання ( в т.ч.  погодження  з  Фондом)  відчуження  суб”єктами господарювання  об”єктів  державної власності ( в  частині  основних фондів), був  затверджений  постановою  Кабінету  Міністрів  України  від  06  червня 2007 року  №  803.

        Відповідно до  Положення  про  регіональне  відділення  Фонду  державного майна  України, затвердженого  постановою  Кабінету  Міністрів  України  від  15  червня 1994  року  № 412  регіональне  відділення  Фонду державного майна  України  по  Львівській  області  здійснює  управління та  розпоряджається  майном  підприємств,  установ  і  організацій, що перебуває  у  державній  власності, в  процесі  приватизації.

        Як  встановлено  судом, рішення  про  приватизацію  державного підприємства  львівський  державний  завод «ЛОРТА»  регіональним  відділенням  ФДМ  України  по  Львівській  області  не  приймалось.

       Як  вбачається  з  матеріалів  справи, Фонд  державного майна  України  листом  від  01.07.2008 року  № 10-24-9228  повідомляє, що  в  період з  2004  року  не  надавав  ДП „ЛДЗ „ЛОРТА”  погодження  на  відчуження  шляхом  продажу  державного  майна, у   тому  числі  спірного  будинку.

         Разом  із  тим, у  відповідності  до  статті 13  Закону  України „Про оцінку  майна, майнових  прав  та  професійну  оціночну  діяльність в  України”, рецензування  звіту  про оцінку  майна (акта  оцінки майна)  здійснюється  на  вимогу  особи, яка  використовує  оцінку  майна  та  її результати  для  прийняття  рішень, у  тому  числі  на  вимогу  замовників (платників) оцінки  майна, органів  державної  влади  та  органів  місцевого  самоврядування, судів  та  інших  осіб, які  мають  заінтересованість  у  неупередженому  критичному  розгляді  оцінки  майна, а  також  за  власною ініціативою  суб”єкта  оціночної  діяльності.  Підставою  для  проведення  рецензування  є  письмовий  запит  до  осіб, які  відповідно  до  цієї  статті  мають  право  здійснювати  рецензування  звіту  про оцінку  майна (акта  оцінки  майна).

       Фондом  державного майна  України, на  письмовий  запит  Міністерства  промислової  політики  України  від  08.11.2006 року, з  метою   визначення  ринкової   вартості  об”єкта  оцінки  для  відчуження  станом  на  30.09.2006р., здійснено  рецензування  звіту  про  оцінку  вартості  дерев”яного  літнього  будинку   санаторію  профілакторію  «Сокіл», що  перебував  на  балансі  ДП „ЛДЗ „ЛОРТА”  та  розташованого  за  адресою  м.Львів, смт.Брюховичі, вул. Лікарська,8а.

        При  цьому  зазначений  лист  не  є  дозволом  для  відчуження  майна  зазначеного підприємства, оскільки не містить  відповідних  ознак, передбачених  чинним  законодавством  про відчуження майна, яке  діяло  стоном  на  дату  оцінки, а є  супроводжувальним листом, яким Фонд  державного майна  інформує  заявника  про  результати  рецензування.

        Відповідно  до  ст.75  Господарського  кодексу  України  відчуження  нерухомого  майна здійснюється  за  умови  додаткового  погодження  в  установленому  порядку  з   Фондом  державного  майна  України.

      Договір  купівлі-продажу  спірного  майна  укладено  03.05.2007  року, отже  на  той  час  вже  діяв  Закон  України  від  09  січня 2007  року  та  був  затверджений  Порядок  відчуження  об”єктів   державної   власності ( 6.06.2007 року).

        При  укладенні   договору  ДП „ ЛДЗ „ЛОРТА” у  відповідності  до  вимог Закону  України  від 09.01.2007 року „Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо порядку відчуження державного майна” ( зі  змінами та доповненнями до ст.75 Господарського  кодексу  України)    мав  би  отримати  додаткове  погодження  у  Фонді Державного майна України, однак   такого  дозволу  ними  не  отримано.

         ДП „ЛДЗ „ЛОРТА”  не  зверталось з  даного приводу з  жодними листами, запитами до  ФДМ України, що  стверджується  листом Фонду  Державного майна України  від  липня 2008 року  № 10-24-9228, де вказано , що ФДМ України не надавало ДП”ЛД „ЛОРТА” погодження на  відчуження  шляхом продажу  державного майна, в т.ч. і  спірної  будівлі, хоча і здійснював  рецензування  звіту про оцінку  вартості такого майна, про  що  листом  інформував  заявника. Одночасно вказано, що вказаний лист не є  дозволом для відчуження майна державного підприємства, оскільки не містить відповідних ознак, передбачених чинним  законодавством  про  відчуження  майна, яке  діяло станом на дату оцінки, а є лише супроводжувальним листом, яким ФДМ України  інформує заявника про  результати  рецензування. Крім цього зазначено, що будь-які об”єкти  нерухомості ДП  „ЛДЗ „ЛОРТА” не  включалися  до переліку об”єктів  державної  власності, що  підлягають  приватизації. (а.с.9)

          Частиною 1  ст.203  ЦК  України  визначено,  що зміст  правочину  не  може суперечити  цьому  Кодексу, іншим  актам  цивільного  законодавства, а  також  моральним  засадам  суспільства.

          Відповідно  до  частини 1 ст.215 ЦК  України  підставою  недійсності  правочину  є  недодержання  в  момент  вчинення  правочину  стороною (сторонами)  вимог, які  встановлені  частинами  першою-третьою, п»ятою  та  шостою  статті 203 цього Кодексу.

          Згідно   частити  3  ст.215 ч.3 ЦК України  якщо  недійсність   правочину  прямо не  встановлена законом, але  одна  із  сторін  або інша  заінтересована особа заперечує його діяльність на підставах, встановлених  законом, такий  правочин  може  бути визнаний  судом недійсним.

         Відтак, оскільки  при  укладенні  договору  купівлі - продажу  нерухомого майна ДП „ЛДЗ „ЛОРТА”  не  було  дотримано  вимог  чинного законодавства, а  саме  ч.5  ст.75  ГК  України,   правочин  слід  визнати  недійсним.

         Відповідно, підлягає  і  до  задоволення  позовна    вимога  стосовно  скасування    витягу   про  реєстрацію  права  власності  на  спірне  нерухоме майно, оскільки  реєстрація  права  власності  була  здійснена  на  підставі   правочину, який  визнаний  недійсним.

          Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право  власності вважається  набутим правомірно, якщо інше  прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права  власності  не  встановлена  судом.

           Ст.227 ЦК України передбачає правові наслідки укладення  юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти, а саме, що правочин юридичної особи, вчинений  нею  без  відповідного  дозволу,  може  бути  визнаний  судом  недійсним.

        Крім того, згідно до ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов”язана  повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на  виконання цього правочину, а  в  разів неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане підлягає у користуванні  майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за  цінами, які  існують на  момент  відшкодування.

        В матеріалах  справинемає документального підтвердження щодо перерахування  покупцем  коштів  продавцеві за придбане майно,  а саме платіжних доручень чи інших підтверджуючих документів, з яких би вбачалося чітке призначення  платежу за  спірним договором  купівлі-продажу  нерухомого майна, вказівкою   на  дату  перерахування  коштів, тощо.

      Згідно з  положеннями ст.1212 ЦК України особа, яка  набула майно чи зберегла його в себе за  рахунок іншої особи ( потерпілого) без  достатньої  правової підстави  (безпідставно  набуте  майно) зобов”язана  повернути  це майно, в т.ч. і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Дане положення застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття майна було результатом поведінки  набувача майна, потерпілого, інших осіб  чи  наслідком події. Дана норма закону застосовується також і до вимог про повернення виконання за недійсним правочином, повернення  виконаного  однією  із  сторін  у  зобов”язанні і т.д.

       У відповідності до ст.1213 ЦК України набувач зобов”язаний повернути потерпілому  небезпідставно  набуте  майно  в  натурі.  

       Отже, на  підставі  наведеного вище, суд  приходить до висновку, що  позовні вимоги  є законними  та  обґрунтованими, тому  підлягають  до  задоволення.

        У  відповідності до ст.88 ЦПК України  слід  стягнути з ДП ” Львівський державний завод „ЛОРТА”, ОСОБА_2, солідарно, в користь  держави судовий збір  в сумі 185 грн. та  витрати  на   інформаційно - технічне забезпечення  розгляду  справи  в суді   в  сумі 120 грн.                                            

         Керуючись  ст.ст. 10, 11,15, 45, 61, 86, 88, 169, 209, 212, 213-215, 218  ЦПК  України,  ст.ст.19,121  Конституції  України, ст.20, 36-1 Закону  України „Про прокуратуру”, ст.75  Господарського кодексу  України ,ст.ст. 203,215,216,227,328  ч.2, 1212,1213  ЦК  України, Законом  України  від  09  січня 2007  року  №  549-У  „Про внесення  змін  до  Господарського  кодексу  України  щодо  порядку  відчуження  державного  майна”, Порядком  відчуження  об”єктів  державної  власності, затвер. постановою  Кабінету  Міністрів  України  від  06  червня 2007 року  №  803,  суд ,-        

                                                              ВИРІШИВ :    

       Позов  задовольнити   повністю.

       Визнати  недійсним   договір  купівлі-продажу  нерухомого  майна  від  03  травня 2007  року, укладеного  між  ДП „ ЛДЗ „ЛОРТА „  та ОСОБА_2, а  саме  дерев”яного  літнього  будинку, позначеного  в  плані  літерою „С”, площею 58,4  кв.м.  за  адресою АДРЕСА_1, зареєстрований  державним  нотаріусом  Першої  львівської   державної  нотаріальної  контори  в  реєстрі  за  №  861.

    Стягнути  з    ДП „ ЛДЗ „ЛОРТА”  в  користь  ОСОБА_2  сплачені  нею  кошти  при  укладення  зазначеного  договору  в  сумі   18 494,84  грн.

    ОСОБА_2  повернути   ДП  „ЛДЗ „ЛОРТА „   нежитлове  приміщення , а  саме  дерев”яний  літній  будинок, позначений  в  плані  літерою „С”,площею 58,4  кв.м.  за  адресою    АДРЕСА_1.

    Скасувати    витяг  про  реєстрацію  права  власності  на  нерухоме  майно - дерев”яний  літній  будинок, позначений  в  плані  літерою „С”, площею  58,4  кв.м.  за  адресою   АДРЕСА_1, виданий   ОКП ЛОР „БТІ та ЕО” 16  травня 2007  року ОСОБА_2, серія ССЕ № 106043.

      Стягнути  з  ДП Львівський  державний  завод „ЛОРТА„ , ОСОБА_2, солідарно,  в  користь  держави  судовий  збір  в  сумі  185 грн.  та  витрати  за  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи  в  суді  в  сумі 120 грн.  

       Рішення  може  бути  оскаржено   в  апеляційному  порядку  до  апеляційного суду Львівської  області   через  Шевченківський  районний  суд м.Львова  шляхом  подачі  в  10-денний  строк  з  дня  проголошення  рішення  заяви  про апеляційне  оскарження  і  поданням  після  цього  протягом  20 днів апеляційної  скарги, з  подачею  її  копії  до апеляційної  інстанції  або  в  порядку  ч.4  ст.295  ЦПК  України.  

      Суддя                                                    В.В.Свірідова