ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а - 1085/07 Головуючий суддя у 1-ій
Категорія - 38 інстанції - Федченко Л.А.
(справа №2-937/07)
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2007 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Поплавського В.Ю.,
суддів - Уханенка С.А., Стежко В.А.,
при секретарі - Портненко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради
на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради про стягнення недоплаченої щорічної допомоги учаснику бойових дій, -
в с т а н о в и л а :
У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради та просив зобов'язати відповідача по справі виплати на його користь недоплачену разову грошову допомогу у розмірі 3297 грн. 25 коп. В обґрунтування позову вказує на те, що має статус учасника бойових дій і користується всіма правами та пільгами, передбаченими діючим законодавством для цієї категорії осіб, а тому відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно до 05 травня повинна виплачуватись одноразова грошова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Але в період з 2004 по 2006 роки грошова допомога нараховувалась не в повному обсязі всупереч вимогам Конституції України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». На думку позивача йому не доплачена грошова допомога за 2004 - 2006 роки в загальному розмірі 3297 грн. 25 коп., оскільки мінімальний розмір пенсії у 2004 році складав 92 грн. 45 коп., у 2005 році - 332 грн., у 2006 році - 359 грн.
Представник відповідача позов не визнав, у позові просив відмовити.
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 були частково задоволені. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2955 грн. в рахунок погашення заборгованості по несплаченій щорічній грошовій допомозі як учаснику бойових дій за 2005, 2006 роки.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що протирічить нормам матеріального права, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, видане Тернопільським МВК 02.01.1996 року, і користується пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Задовольняючи частково позовну заяву суд першої інстанції неправильно обґрунтовував свої висновки тим, що при визначені розміру разової грошової допомоги слід керуватися саме законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та виходити з розмірів мінімальної пенсії за віком.
Проте, суд першої інстанції не врахував, що органи праці та соціального захисту населення при здійсненні виплати щорічної разової грошової допомоги відповідно до ст.ст.12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року (ст.17-1 цього Закону) виступають відповідно до ст.21 Бюджетного Кодексу України лише, як розпорядники бюджетних коштів, а порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій визначається Кабінетом Міністрів України, який має щорічно у проекті Державного бюджету України передбачати цільові кошти необхідні для виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Оскільки, Постановою Кабінету Міністрів України № 177 від 18.02.2004 р. «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що Міністерство фінансів України і Державне казначейство України забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік, а відповідно до вимог ч.2 ст.95 Конституції України, будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет України.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були допущені порушення матеріального права, у зв'язку з чим постанову суду необхідно скасувати з прийняттям нової постанови по справі.
Керуючись ст.ст.198, 202 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради задовольнити.
Постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2007 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволені його позову до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради про стягнення недоплаченої щорічної допомоги учаснику бойових дій в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Судді: