ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а-1079/07 Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку - 36 інстанції - Дивляш О.В.
(справа №2а-240/06)
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2007 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Поплавського В.Ю.(доповідач)
суддів - Уханенка С.А., Стежко В.А.,
при секретарі - Портненко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу представника Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі
на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 22 грудня 2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10. до Південної МДПІ у м. Кривому Розі, Державної податкової адміністрації України про відмову проставити у паспорті відмітку про здійснення будь-яких платежів без ідентифікаційного номеру, здійснювати податковий облік за раніше встановленими формами обліку без застосування індивідуального ідентифікаційного номеру, знищити облікову картку, звільнити від індивідуального ідентифікаційного номеру, шляхом його виключення з інформаційного фонду Державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, -
в с т а н о в и л а:
У 2006 році позивачі звернулися до суду з адміністративними позовами на захист своїх інтересів, в яких просили зобов'язати ДПІ проставити у паспорті відмітку про здійснення будь-яких платежів без ідентифікаційного номеру, здійснювати податковий облік за раніше встановленими формами обліку без застосування індивідуального ідентифікаційного номеру, знищити облікову картку, звільнити від індивідуального ідентифікаційного номеру, шляхом його виключення з інформаційного фонду Державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. Вважають, що відповідач неправомірно відмовив у задоволені їхніх заяв.
Представник відповідачів у судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що позивачі не бажають виконати вимоги, передбачені відомчим наказом стосовно заповнення відповідних документів для вирішення цього питання.
Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 22 грудня 2006 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі представник відповідача просив скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в позові, оскільки висновки суду не відповідають діючим нормативним документам.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив, що ч. 2 ст. 1 Закону України від 22.12.94 (з наступними змінами) "Про Державний реєстр платників податку та інших обов'язкових платежів" передбачено право платників податку та інших обов'язкових платежів через свої релігійні переконання відмовитися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомивши про це відповідні державні органи та сплачувати державні платежі за раніше встановленою формою, про що отримати відповідну відмітку в Паспорті.
Для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні податкові органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податку та інших обов'язкових платежів.
Відповідач визнає, що позивачі мають право на відмову від ідентифікаційного номеру та не заперечує проти цього.
Проте, районний суд не врахував положення спільного Наказу МВС України та ДПА України за № 602М226 від 6.07.2006р. «Про затвердження порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів" .
Згідно цього порядку особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, у разі наявності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви яка наведена в додатку 2 Порядку (форма В2) та додає до неї свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, та ін.
Згідно з п. З Порядку посадова особа органу ДПІ отримавши заяву з додатком, перевіряє інформацію про дану особу, та у термін 30 календарних днів з дня прийняття заяви надає заявнику довідку, форма якої наведена в додатку 3 до Порядку (форма ВЗ).
Відповідно до п. 4 Порядку особа подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою В3 та паспорт громадянина України.
Згідно з п. 5 Порядку посадова особа Органу внутрішніх справ розглядає довідку за ф. ВЗ щодо повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому і паспорту, після цього вносить на 7-9 сторінку паспорта відмітку, зміст якої наведено в додатку 4 Правил.
Згідно з п. 6 Правил після надходження відривного корінця до формі № ВЗ від органу внутрішніх справ щодо внесення відмітки до паспорта, посадова особа ДПІ протягом 2-х тижнів учиняє відповідні дії щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, після цього, згідно з ст. 5 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових виплат..." від 20.02.2003р. до державного реєстру не вноситься інформація про осіб, яки через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та відповідні державні органи.
Ст. 2 КАС передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. Суд перевіряє, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи обґрунтоване рішення, чи використані повноваження з метою, з якою це повноваження надано, та ін.
По справі встановлено, що позивачі не заповнили заяву, передбачену вищезазначеним порядком, в результаті чого посадова особа органу ДПІ не мала можливості надати їй довідку форми ВЗ, а орган внутрішніх справ без даних документів на має можливості зробити відмітку у паспорті, тобто позивачка сама створила умови, яки перешкоджають їй здійснювати свої права, а тому з боку посадової особи органу ДПІ не вбачається ніяких порушень прав позивачки та її неповнолітнього сина.
Крім того, при вирішенні позовів по суті, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог. Суд в своєму рішенні надає оцінку положенням вищезазначеного Наказу, встановлює, що вони протирічать чинному законодавству. Проте вимоги щодо визнання цього Наказу нечинним в адміністративному позові не ставилися.
За таких обставин, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, постанова суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 198,.202 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу представника Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі задовольнити.
Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 22 грудня 2006 року скасувати.
В задоволені адміністративних позовів ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10. до Південної МДПІ в м. Кривому Розі, Державної податкової адміністрації України - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Судді: