ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4449/21 Справа № 180/1323/19 Суддя у 1-й інстанції - Хомченко С. І. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства страхова група "ТАС" про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю та відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з 2009 року він фактично проживав однією сім`єю з ОСОБА_3 , яка є його рідною тіткою, яка приїхала з Узбекистану доглядати свою матір, ОСОБА_4 , його бабусю. Всі разом вони жили за адресою АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, побут, купували продукти, ліки для бабусі, обробляли город, робили косметичний ремонт у будинку. Встановлення факту постійного проживання однією сім`єю необхідне йому для підтвердження права на отримання відшкодування моральної шкоди, у зв`язку із загибеллю його тітки в аварії, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_3 на залізничному переїзді 115 км + 566 м перегону Нікополь-Марганець, що належить АТ «Українська залізниця».

У зв`язку з наведеним, позивач просив суд стягнути солідарно з АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 200 000 гривень, оскільки вони є власниками джерел підвищеної небезпеки, внаслідок взаємодії яких йому завдано шкоду, з СГ «ТАС» - 2 550 гривень, бо страхова компанія зобов`язана нести відповідальність в силу Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2020 року позов задоволено. Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , в період з 2009 року і до моменту загибелі ОСОБА_5 - до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2550 гривень.

Стягнуто з акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», ОСОБА_2 , солідарно на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 200 000 (двісті тисяч) гривень.

Стягнуто з акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» судовий збір на користь держави у розмірі 256 гривні 14 копійок з кожного.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Інші учасники процесу своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористалися.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , є рідною сестрою ОСОБА_3 , що підтверджується копією про народження ОСОБА_7 серія НОМЕР_1 від 18.11.1953 року, копією свідоцтва про шлюб ОСОБА_7 серія НОМЕР_2 від 25.11.1972 року, копією свідоцтва про народження ОСОБА_8 ( ОСОБА_3 ) серія НОМЕР_3 від 08.06.1956 року та копією свідоцтва про шлюб ОСОБА_8 ( ОСОБА_3 ) серія НОМЕР_4 від 20.09.1975 року.

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 є рідною матір`ю позивача ОСОБА_1 .

Згідно довідки про склад сім`ї ОСОБА_1 постійно проживав у будинку АДРЕСА_1 з 2009 року по день аварії ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно довідки про склад сім`ї ОСОБА_6 дійсно проживала та вела спільне господарство з сестрою ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1 з 2009 року по день аварії ІНФОРМАЦІЯ_3. Даний факт також встановлений рішенням Марганецького міського суду Дніпроптеровської області від 12.03.2015 року, яким задоволено позов прокурора та встановлено факт проживання однією сім`єю з 2009 року і до моменту аварії ОСОБА_6 та ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 .

Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтвердили факт проживання позивача з ОСОБА_3 однією сім`єю з 2009 року і до моменту аварії, яка відбулася ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою АДРЕСА_1 . Також підтвердили, що вся сім`я вела спільне господарство.

Задовольняючи позов в частині встановлення факту постійного проживання однією сім`єю, суд першої інстанції посилався на те, що позивач довів належними доказами факт спільного проживання із померлою ОСОБА_3 .

Урядовою комісією, призначеною розпорядженням Прем`єр-міністра України від 12.10.2010 № 1951-р з розслідування причин дорожньо-транспортної пригоди, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу с.Максимівка Дніпропетровської області, встановлено, що ОСОБА_14 , 1997 року народження, загинув на місці пригоди, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_3 на залізничному переїзді 115 км + 566 м на перегоні Нікополь-Марганець Придніпровської залізниці, поблизу с.Максимівка Дніпропетровської області, внаслідок зіткнення автобуса БАЗ-А079.04 «Еталон» (перевізник - приватний підприємець ОСОБА_2 ) під керуванням ОСОБА_15 , з електровозом ВЛ-8 Придніпровської залізниці, в результаті чого 45 осіб загинуло та 8 травмовано. Факт дорожньо-транспортної пригоди, обставини, причини та наслідки ДТП викладені в Акті розслідування причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди від 12 жовтня - 4 листопада 2010 року.

Автобус БАЗ-А079 «Еталон», реєстраційний номер НОМЕР_5 , належить ОСОБА_2 , здійснював рейс за маршрутом «Б» у місті Марганець.

Електровоз ВЛ-8 №1583 приписаний до Криворізького локомотивного депо Придніпровської залізниці.

Оскільки смерть ОСОБА_3 сталася внаслідок дії джерел підвищеної небезпеки - автобуса БАЗ-А079.04 «Еталон», власником якого є ОСОБА_2 , та електровозу ВЛ-8 №1583, власником якого на момент аварії було ДП «Придніпровська залізниця», суд дійшов висновку про покладення на власників джерел підвищеної небезпеки обов`язку відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану смертю тітки.

Судом також встановлено, що Постановою КМУ від 02.09.2015 року №735 затверджено статут Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», яке є правонаступником всіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, а також Державного підприємства «Придніпровська залізниця».

Враховуючи наведені положення закону, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на те, що позивач втратив рідну людину, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 200 000 грн.

Встановлено, що згідно Полісу ВЕ 0789663 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19 листопада 2009 року з СГ «ТАС» ОСОБА_2 застрахував цивільну відповідальність за шкоду, завдану третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди. Строк дії з 20 листопада 2009 року до 19 листопада 2010 року, забезпечений транспортний засіб - автобус БАЗ-А079.04 «Еталон», номерний знак НОМЕР_5 .

Оскільки завдана шкода підлягає стягненню солідарно з ДП «Придніпровська залізниця» та ОСОБА_2 , а відповідальність останнього застрахована, то суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що сума завданої моральної шкоди в межах ліміту відповідальності страховика - 2550 гривень повинна бути стягнута зі страхової компанії.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України).

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 передбачено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).

Доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 229 ЦПК України передбачено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що для встановлення факту проживання однією сім`єю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов`язків.

А тому, покази свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не можуть вважатись достатніми доказами на підтвердження факту проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства позивача з ОСОБА_3 з 2009 року і до моменту аварії, яка відбулася ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому довідка про склад сім`ї, згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживав у будинку АДРЕСА_1 з 2009 року по день аварії ІНФОРМАЦІЯ_3, не є належним підтвердженням того, що позивач разом з померлою ОСОБА_3 вели спільне господарство, що є необхідною умовою для встановлення факту проживання однією сім`єю.

Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих письмових доказів на підтвердження заявлених позивачем позовних вимог, а саме доказів ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов`язків, а пояснення свідків в даному випадку, не можуть бути підтвердженням наведених вище обставин.

На вищезазначені обставини суд першої інстанції не звернув належної уваги та ухвалив рішення про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю, яке підлягає скасуванню.

Враховуючи вищезазначене, не підлягають також задоволенню позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, як похідні.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", ОСОБА_2 , ПАТ СГ "ТАС" про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю та відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю.

На підставі ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" необхідно стягнути сплачений судовий збір в розмірі 3254 грн 63 коп.

Керуючись ст. ст. 259,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" - задовольнити.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2020 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства страхова група "ТАС" про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю та відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" сплачений судовий збір в розмірі 3254 грн 63 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.В. Лаченкова

М.Ю. Петешенкова