Справа № 2-а-2880/10

 ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  08 липня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

  головуючого судді   Дзюбановського Ю.І.

  з участю секретаря    Чубак С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення ВО № 045808 від 22.03.2009 року,-

  ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, надалі позивач, звернулася до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 045808 від 22.03.2009 року.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення адміністративного правопорушення, працівниками УДАІ були порушенні норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, які полягають в не складанні протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, не можна чітко встановити чи транспортний засіб перебував в населеному пункті чи поза його межами. Також зазначає, що фотографії, які додані до оскаржуваної постанови не є належними доказами, оскільки зроблені приладом „Візир”, який не є засобом, працюючим в автоматичному режимі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що позивача правомірно притягнено до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 045808 від 22.03.2009 року, ОСОБА_1 22.03.2009р. о 12 год. 03  хв. в с. Ступки, Тернопільського р-ну, керуючи автомобілем марки «Тойота» д.н.з. « 61945 ТІ», перевищила встановлену швидкість руху на 32 км/год в населеному пункті, рухаючись зі швидкістю 92 км./год., у зв»язку з чим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.

Відповідно до п.п.12.9 (б) ПДР України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість зазначену у п.п. 12.4 – 12.7 на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» п.30.3 цих правил.

Відповідно до ч.6 ст.258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з постанови по справі про адміністративне правопорушення  серія ВО № 045808 від 22.03.2009 року, порушення позивачем п.п. 12.9(Б) ПДР України зафіксоване приладом «Визир» №0812349, який  не є засобом, який працює в автоматичному режимі, як передбачено чиним законодавством. У порушення вимог ст.254 КУпАП України, протокол про адміністративне правопорушення, в данному випадку, не складено.  

Відповідно до ст.254 КУпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністиративного позову.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення пілягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи вище наведені обставини, враховуючи недотримання вимог чинного законодавства відносно фіксування правопорушення належними спеціальними технічними засобами, які працюють в автоматичному режимі, а також те, що протокол адміністративного правопорушення складений та вручений позивачеві належним чином не був, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити, оскільки вони ґрунтуються на нормах чинного законодавства, не були спростовані відповідачем та підтверджені матеріалами справами. Також, суд вважає повважною причиною пропущення строку позивачем на звернення до суду, оскільки як вбачається із оскаржуваної постанови ОСОБА_1 при розгляді справи не була присутня, постанова в установленому порядку їй не надсилалася.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 94, 158, 160, 163 Кодексу адмшістратвиного судочинства України, ст. 247, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.   1.     Позов задовольнити.

2.   2.     Скасувати  постанову  про  адміністративне  правопорушення  серії ВО  №  045808  від 22.03.2010   року   про   притягнення   ОСОБА_1 до   адміністративної відповідальності  у вигляді накладення штрафу в розмірі 340 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

3.   3.     Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст.122 КУпАП - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Суддя                                                                                    Ю.І. Дзюбановський