Справа № 2-а-3171/10

  ПОСТАНОВА

    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 липня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді:                        Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання:    Кунець Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області про скасування постанови серії АТ №164831 від 22.06.2010р. в справі про адміністративне правопорушення,

       ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, надалі позивач, звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до Управління ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, надалі відповідач, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АТ №164831 від 22.06.2010р.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення адміністративного правопорушення, не враховано його пояснення при винесенні постанови, не заслухано пояснень свідка, яка знаходилася в машині, працівником УДАІ не встановлено всіх істотних обставин справи, що потягнуло прийняття незаконної постанови.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить їх задовільнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, з невідомої суду причини, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача встановив наступне.

Як вбачається із протоколу серії АТ №116966 гр. ОСОБА_1 в м. Рогатин по вул. Роксолани 22.06.2010р. о 12 год. 40 хв. керував транспортним засобом і здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Постановою у справі про адміністративне правопорушення серії АТ №164831 від 22.06.2010р. ОСОБА_1 за порушення п. 3.34 Правил дорожнього руху притягнено до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 270 грн.

Дану постанову і просить скасувати позивач в судовому порядку.

Дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Пунктом 3 Правил дорожнього руху України встановлені „Заборонені знаки”, згідно 3.34 якого „Зупинку заборонено” – забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Частина 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення водіями вимог дорожніх знаків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Однак, 22.06.2010р. працівником ДАІ, який зафіксував вчинення адміністративного правопорушення, при накладенні адміністративного стягнення не було з’ясовано всіх обставин, що мають значення для вирішення даної справи, а саме, не взято до уваги пояснення позивача, не встановлено чи винна особа у вчиненні порушення, майновий стан та обставини, які пом’якшують та обтяжують відповідальність, не заслухано пояснення свідка події

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача в судовому засіданні, рухаючись автомобілем і маючи намір зупинитися, в зв’язку із знаходженням дорожнього знаку на високій відстані від дорожнього полотна та заступленням перешкодою, видимість дорожнього знаку була обмежена, позивач не міг його бачити і здійснив зупинку транспортного засобу. Зупинившись, до нього під’їхали працівники ДАІ, почали складати протокол. В супереч ст. 280 КУпАП інспектором ДАІ пояснення позивача не були враховані при винесенні постанови про адмінправопорушення.

Також, в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показала, що вона перебувала в автомобілі разом зі своїм чоловіком. Проїзджаючи по дорозі не могли бачити дорожнього знаку, який забороняє зупинку через обмежену його видимість і зупинили транспортний засіб. Працівник ДАІ заслухати пояснення свідка відмовився, мотивуючи заінтерисованістю позитивного вирішення справи, в зв’язку з перебуванням в шлюбі з ОСОБА_1

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністиративного позову.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення пілягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи вище наведені обставини, враховуючи недотримання відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також недоведеність факту вчинення позивачем інкримінованого правопорушення, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 158, 160, 163 Кодексу адміністратвиного судочинства України, ст.ст. 247, 251, 256, 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задовольнити.

2.   Скасувати постанову серії АТ №164831 від 22.06.2010р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді накладення штрафу в розмірі 270 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП.

3.   Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП – закрити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя – підпис

        З оригіналом згідно:

        Суддя                                                                                Ю.І. Дзюбановський