У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.08.2021 Справа №607/18157/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбич В.Л., з участю секретаря судового засідання Савіцької О.П., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Семенини О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі заяву про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради №7/47/91 від 13.03.2020 року «Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0141 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 », визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 52102222 прийняте 29.04.2020 року приватним нотаріусом Олексишин М.Ю. щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0141 га, кадастровий номер 6110100000:12:013:0096 за ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовом ОСОБА_2 , Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради №7/47/91 від 13.03.2020 року «Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0141 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 », визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 52102222 прийняте 29.04.2020 року приватним нотаріусом Олексишин М.Ю. щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0141 га, кадастровий номер 6110100000:12:013:0096 за ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що її покійному чоловіку ОСОБА_3 належала на праві користування земельна ділянка площею 227 кв.м. в АДРЕСА_1 , яку вона успадкувала на підставі заповіту, складеному ОСОБА_4 у її користь. Однак, як стверджує позивач ОСОБА_1 , 13.03.2020 року Тернопільською міською радою, неправомірно передано відповідачу ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку площею 0,0141 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 , оскільки частина вказана земельна ділянка входить до складу земельної ділянки площею 0,0230 га, яка належить їй після смерті чоловіка ОСОБА_5 та яку вона успадкувала за заповітом.

Із вказаних підстав позивач ОСОБА_1 вважає неправомірними і такими, що підлягають скасуванню рішення Тернопільської міської ради №7/47/91 від 13.03.2020 року «Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0141 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 52102222 прийняте 29.04.2020 року приватним нотаріусом Олексишин М.Ю. щодо реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0141 га, кадастровий номер 6110100000:12:013:0096 за ОСОБА_2 .

20.08.2021 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову у даній цивільній справі.

В обґрунтування поданої заяви позивач вказала, що нею оспорюється право власності на земельну ділянку, яка зареєстрована за ОСОБА_2 , який на даний час може розпорядитися спірною земельною ділянкою та має реальну таку можливість реалізувати її на користь третіх осіб, що значно ускладнить виконання можливого позитивного рішення суду.

Позивач вказала, 04 лютого 2021 року до неї звернувся невідомий їй чоловік, який повідомив, що вже домовився з ОСОБА_2 про купівлю в нього земельної ділянки площею 0.0141 га кадастровий номер 6110100000:12:013:0096 та запропонував продати належну їй земельну ділянку з будинком, щоб об`єднати вказані площі. Крім цього, в судовому засіданні яке відбулось 12 травня 2021 року відповідач ОСОБА_2 , який був присутній при розгляді даної справи вказав, що має намір продати земельну ділянку площею 0.0141 га за кадастровим номером 6110100000:12:013:0096 за певну ціну покупцеві ОСОБА_6 , який проживає за адресом: АДРЕСА_2 . Також, ОСОБА_2 вказав, що на даний час він з покупцем врегульовує питання ціни за земельну ділянку.

Позивач вказала, що коли вона зателефонувала покупцеві ОСОБА_6 , останній в телефонному режимі підтвердив слова ОСОБА_2 сказані в судовому засіданні, а також додав, що за ціну вони вже домовились і думають складати попередній договір, про що свідчить аудіозвінок.

Позивач ОСОБА_1 доповнила, що попередній договір 02 липня 2021 року був укладений між ОСОБА_2 і покупцем ОСОБА_6 та завірений нотаріально в м. Тернополі на купівлю земельної ділянки площею 0.0141 га. кадастровий номер 6110100000:12:013:0096 за адресом: АДРЕСА_1 .

Підтвердженням укладення попереднього договору між ОСОБА_2 і ОСОБА_6 є скріншот переписки від 08.07.2021 ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з телефону Самсунг на інтернет сторінку Вайбер, де ОСОБА_6 підтверджує факт про попередню домовленість продажу земельної ділянки, яка є предметом спору у справі №604/18157/20, у приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріальною округу Жовнір І.Т. від 02.07.2021р.

Таким чином, вказала позивач, є реальна загроза продажу ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, а враховуючи те, що у даній справі предметом спору є саме право власності на земельну ділянку площею 0.0141 га кадастровий номер 6110100000:12:013:0096, а тому невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання судового рішення або значно ускладнить виконання такого судовою рішення.

Із вказаних підстав позивач просить вжити заходи забезпечення позову та:        

- накласти арешт на земельну ділянку площею 0.0141 га кадастровий номер 6110100000:12:013:0096;

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад. Київській. Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчинити будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав па нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо такого нерухомого майна земельної ділянки площею 0.0141 га. кадастровий номер 6110100000:12:013:0096.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Семенина О.Є. заяву про забезпечення позову підтримали, просять її задовольнити. Вказали, що між відповідачем та ОСОБА_6 02.07.2021 року укладено попередній договір щодо спірної земельної ділянки. Додали, що основний договір між ОСОБА_6 та відповідачем повинен бути укладений до кінця серпня 2021 року, що є підставою, на думку позивача, для застосування вказаних нею заходів забезпечення позову.

Суд, проаналізувавши заяву про забезпечення позову, заслухавши пояснення позивача та його представника вважає, що заява до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

Положеннями ч. 2 ст.149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 81 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Диспозиції статей 149 – 153 ЦПК України, які дозволяють суду забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та забороною вчиняти дії носять оціночний характер судом ризиків заподіяння шкоди інтересам позивача.

З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання щодо доцільності застосування запропонованих позивачем заходів забезпечення позову в цивільній справі №607/18157/20 суд бере до уваги пояснення позивача ОСОБА_1 , яка вказала, що між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_6 укладено 02.07.2021 року попередній договір, щодо спірної земельної ділянки площею 0.0141 га кадастровий номер 6110100000:12:013:0096 за адресом: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських і споруд. Окрім цього, позивач вказала, що згідно умов попереднього договору сторони зобов`язались до кінця серпня 2021 року укласти основний договір відчуження спірної земельної ділянки ОСОБА_2 в користь ОСОБА_6 .

Отже, позивач ствердила, що між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_6 02.07.2021 року укладено попередній договір на підставі якого вказані сторони попереднього договору зобов`язались до кінця серпня 2021 року укласти основний договір.

Суд, зауважує, що умовами попереднього договору зазвичай передбачається відповідальність за неукладення у визначений попереднім договором строк, основного договору.

Зваживши усі наведені обставини справи, суд вважає, що вжиттям запропонованих позивачем заходів забезпечення позову може бути завдана шкода відповідачу та третім особам у зв`язку із неукладенням основного договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, причиною чого може стати застосування заходів забезпечення позову про які просить позивач, що є неспівмірним, на думку суду, із заявленими позовними вимогами.

Крім цього, суд вважає, що позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову, унеможливить в подальшому захист її прав та інтересів, оскільки позивач, на думку суду, не позбавлена можливості захистити порушені права у судовому порядку.

Суд вважає, що клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування у приватного нотаріуса Жовнір І.Т. попереднього договору, який укладався між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 до задоволення не підлягає, оскільки задоволення такого клопотання призведе до розкриття нотаріальної таємниці щодо умов укладення вказаного договору, який не є предмет спору у даній справі.

Керуючись ст.ст. 151-154, 261, 352-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №607/18157/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень -відмовити.

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування у приватного нотаріуса Жовнір І.Т. попереднього договору, який укладався між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 – відмовити.

Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 25 серпня 2021 року.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич