Справа № 2-1094/10  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2010 р.  Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого-судді       Ганича І.М.

при секретарі                Мицько О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,

  ВСТАНОВИВ:

Позивач в липні 2009 р. звернувся з позовом в суд про визнання недійсним заповіту, складеного його мамою ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, і посвідченого       07.07.2008 р. державним нотаріусом 2-ої Львівської державної нотаріальної контори Партикою Н.О. Свої позовні вимоги він мотивує тим, що, згідно цього заповіту, мама заповіла все своє майно, в тому числі трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, онукові ОСОБА_2, але він вважає, що вказаний правочин вчинено під впливом обману і тиску зі сторони відповідача та і підпис на такому виконаний не        ОСОБА_3, а іншою особою, тобто, що цей заповіт не відповідав вільному волевиявленню спадкодавця.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, покликаючись на мотиви такого і доповнив, що мама ОСОБА_3 до дня смерті була повністю дієздатною і адекватно сприймала обстановку та що померла вона раптово, а щодо складення нею правочину під впливом обману і тиску, - то це є його власним припущенням, просить позов задоволити.

Представник відповідача позову не визнав і зазначив, що відповідач, на підставі заповіту своєї бабусі від 7.07.2008 р. оформив право власності на квартиру по АДРЕСА_1 і проживає разом із своєю мамою в Канаді, де перебував і на час складення спірного правочину, просить в позові відмовити.

Третя особа – державний нотаріус 2-ої Львівської нотаріальної контори              Партика Н.О. позову не визнала і відмітила, що спадкодавець ОСОБА_3 особисто приходила в нотконтору і склала та підписала заповіт стосовно свого майна на користь онука ОСОБА_2, який вона тоді завірила. Уточнила, що ОСОБА_3 тоді не виявляла жодних ознак якогось захворювання і складений заповіт повністю відповідав волевиявленню спадкодавця.

Заслухавши пояснення сторін і третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити.

Як встановлено судом, ОСОБА_3, 1940 р. народження /а.с. 8/, склала заповіт, за яким все своє майно заповіла своєму онукові – ОСОБА_2,       1988 р. народження, і який 07.07.2008 р.був посвідчений державним нотаріусом 2-ої Львівської нотаріальної контори Партикою Н.О. /а.с. 7/ та що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла /а.с. 15/.

На підставі вказаного заповіту, ОСОБА_2 24.02.2009 р. видано свідоцтво про право на спадщину, зокрема на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2, власником котрої став відповідач /а.с. 27, 28/ та в котрій зараз проживає позивач ОСОБА_1 із своєю сім’єю, - син спадкодавця /а.с. 22/.

Покликання позивача на те, що підпис на оспорюваному ним заповіті виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою, не знайшло свого об’єктивного підтвердження в судовому засіданні і не береться судом до уваги, так як це повністю спростовується показаннями нотаріуса Партики Н.О. і висновком судово-почеркознавчої експертизи /а.с. 67-70/, що підписи на заповіті від 07.07.2008 р. і у книзі реєстрів про вчинення такої нотаріальної дії, виконані ОСОБА_3.

Не знайшло в суді свого підтвердження і посилання позивача на те, що спірний правочин ОСОБА_3 вчинила під впливом обману і тиску з боку відповідача, оскільки, як достовірно встановлено судом, ОСОБА_2, на момент складення заповіту, взагалі перебував за межами України, - у Канаді, де він проживає у своєї матері, що визнав в судовому засіданні і позивач, який зазначив, що не має жодного підтвердження того, що мама склала спірний заповіт під впливом обману і тиску, а це є тільки його власним припущенням і що судом до уваги не береться.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є надуманими і не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст.ст. 202-205, 209, 215 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_3 і посвідченого 07.07.2008 р. державним нотаріусом 2-ої Львівської держнотконтори Партикою Н.О., – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                         /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя:                                         Ганич І.М.