КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-кп/824/3565/2021 Головуючий у 1-ій інстанції: Константінова К.Е.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Сітайло О.М.,

суддів Ігнатова Р.М., Маліновського Р.М.,

за участю секретаря Чекмак А.Д.,

прокурора Чоловського В.М.,

захисників Аль-Атті І.В., Онищука М.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами захисників Аль-Атті І.В. та Онищука М.А. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01 липня 2021 року продовжено, зокрема обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою до 29.08.2021 року.

Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів і передбачають покарання у виді довічного позбавлення волі, також суд врахував кількість та характер епізодів злочинної діяльності, крім цього ОСОБА_1 перебував у розшуку на стадії досудового розслідування.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, захисники Аль-Атті І.В. та Онищука М.А. в інтересах ОСОБА_1 подали аналогічні за змістом апеляційні скарги, в яких просятьскасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01 липня 2021 року та обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовують тим, що слідчим суддею не встановлено обставини, які свідчать про те, що заявлені в клопотанні ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою. Разом з цим, судом не прийнято до уваги, що жодний ризик, наведений слідчим в клопотанні, не підтверджується матеріалами клопотання та за своїм характером не є таким, що неможливо було йому запобігти шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників, які підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах, прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційних скарг захисників, вивчивши надані в копіях матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що подані апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За змістом ч. 3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01 липня 2021 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою до 29.08.2021 року.

З таким рішенням суду першої інстанції погоджується і колегія суддів з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Розумність строку тримання під вартою не піддається абстрактній оцінці. Законність тримання під вартою необхідно оцінювати, виходячи з особливостей конкретної справи. Проте продовження строку тримання під вартою можна виправдати, коли є конкретні ознаки існування реальної суспільної потреби, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають вимогу права, передбаченого ст. 5 Конвенції (рішення у справі "Lavents v. Latvia" п. 70).

Відповідальність за дотримання розумних строків тримання підозрюваного під вартою покладається в першу чергу на національні судові органи (рішення у справі "Геращенко проти України" п. 100).

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК Українисуд першої інстанції зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 КПК України на суд покладено такий самий обов`язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

На переконання колегії суддів, судом першої інстанції дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , повно та об`єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому судом докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Печерського районного суду міста Києва від 01 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 та зміни йому запобіжного заходу на інший, непов`язаний із триманням під вартою, а тому апеляційні скаргі захисників задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 206, 405, 419 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисників Аль-Атті І.В. та Онищука М.А. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01 липня 2021 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - без зміни.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: ______________ ________________ _______________

Сітайло О.М. Ігнатов Р.М. Маліновський О.А.