Справа № 2-2699/10

    З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

     І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

16 червня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді  Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -  

ВСТАНОВИВ:

    До Малиновського районного суду м. Одеси 18 серпня 2009 року звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 13.06.2006 року ОСОБА_2 уклала із АППБ „Аваль” кредитний договір №014/0077/82/56463, за умовами якого отримала грошову суму у розмірі 3000 доларів США, у якості забезпечення зобов’язань за кредитним договором між АППБ „Аваль” та  ОСОБА_1 було укладено договір поруки. У зазначений строк відповідачка не виконала свої зобов’язання по сплаті відсотків за користування кредитом, тому на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було солідарно покладене зобов’язання виплатити заборгованість за кредитом. Позивачка повністю розрахувалась із заборгованістю за кредитом, ОСОБА_2 жодних дій по виконанню своїх зобов’язань не вчинила. Неодноразові претензії банку щодо невиплат за кредитом негативно вплинули на ділову репутацію та моральний стан позивачки. Таким чином, відповідно до змісту ст. 556 ЦК України  ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість  у розмірі 3585 грн. 36 коп., моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та судові витрати.

    Під час судового розгляду справи позивачка надала суду заяву, в якій просила суд розглядати справу без її присутності, і надала згоду на заочний розгляд справи та прийняття по справі заочного рішення. Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Суд у зв’язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню виходячи з наступного.

    В судовому засіданні встановлено, що 13.06.2006 р. було укладено договір поруки між АППБ „Аваль” та ОСОБА_1, за умовами якого позивачка несе відповідальність в якості солідарного боржника у разі порушення ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором №014/0077/82/56463. Відповідачка порушила порядок щомісячних виплат за кредитом, внаслідок чого на момент сплати  утворилась заборгованість у розмірі 448,73 доларів США (3585 грн. 36 коп).  

    Факт сплати заборгованості ОСОБА_1 підтверджується копіями відповідних квитанцій.

    Згідно зі ст. 556 ЦК України, з виконанням зобов’язання, забезпеченого порукою, до поручителя переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні, у тому числі ті що забезпечували його виконання.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України,   зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

    Відповідно до ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Як зазначено у ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.    

Таким чином, суд вважає можливим задоволення позову в частині стягнення боргу.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає як у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, так і у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Задовольняючи позовні вимоги про компенсацію моральної шкоди в повному обсязі, суд враховує, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки невиконання своїх зобов’язань відповідачем порушило умови укладеного між сторонами договору та змусило позивачку виплатити  заборгованість замість ОСОБА_2, тобто мали місце противоправні дії, останні завдали позивачці моральні страждання, пов’язані з перебуванням у якості боржника, змусили нести матеріальні витрати та прикладати додаткових зусиль для нормалізації своїх життєвих зв’язків. За встановлених обставин,  з врахуванням заочного розгляду справи та відсутності заперечень суд вважає, що повинна бути стягнута компенсація завданої моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

      Керуючись ст.ст. 16, 526, 530, 554-556, 610, 615, 625 ЦК України, ст.ст. 1,3, 15, 31, 60, 169, 213, 214, 224-225 ЦПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу -   задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_1 виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 08.04.1998 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що мешкає за адресою: 65005, АДРЕСА_1  на користь ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3 виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 03.07.1996 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_4  грошові кошти у розмірі 448,73 доларів США, або 3585 грн. 36 коп., та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1 суму державного мита у розмірі 85 грн. 85 коп. та витрати на ІТЗ у розмірі 120 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції.

Строк, протягом якого розглядалася заява про скасування заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ                                 А.І.  ДРІШЛЮК