Справа № 308/4378/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 серпня 2021 року                                                                місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Лецак Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сотник В`ячеслав Михайлович, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

08 квітня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сотник В.М., звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.

Позов мотивований тим, що 07.12.2020 року відбулося залиття квартири  АДРЕСА_1 , власником якої є позивач. Внаслідок залиття  було пошкоджено стелю та оздоблення (лакофарбове покриття) стін кухні, ванної, коридору та двох кімнат квартири, квартири позивача.  Згідно акту, складеного 08.12.2020 обслуговуючою компанією ТОВ «Управління житлом», винною в залитті являється мешканка квартири  АДРЕСА_2 ОСОБА_2 .Позивач змушений був замовити роботи з осушення квартири на суму 1600 грн., викликати майстра, що коштувало 500 грн. Відповідно до висновку експертного дослідження від 15.02.2021 року №ЕД-19/107-21/216-БТ вартість ремонтно - будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , становить 22 570,00 грн.

Вплив цієї події на звичайний спосіб життя призвели до спричинення моральної шкоди в розмірі 5000 грн. Моральна шкода обґрунтовується тим, що позивач пережив стрес у зв`язку з залиттям його квартири; стрес підсилився тим, що він територіально був віддалений від м. Ужгорода, а тому не міг особисто оцінити ступінь пошкодження майна та стан квартири. Ще протягом декількох днів позивач змушений був вживати заходи на усунення шкоди, збереження майна, фіксування пошкоджень, що фізично вимотувало його. В подальшому на протязі 2-3 днів в позивача внаслідок хвилювання збільшувався тиск, з`являвся головний біль. Ситуація поглиблювалося також тому, що відповідач уникала факту спілкування з приводу залиття квартири.

Виходячи з викладеного позивач просить:

1. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду в розмірі 24 670,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.

2. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 судові витрати на користь позивача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подала.

Заяви ( клопотання) учасників справи.

Представником позивача було заявлено клопотання про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Інші процесуальні дії у справі.

20 квітня 2021 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено розглядати в порядку загального позовного провадження.

30 червня 2021 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), в судове засідання не з`явився, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом ухвалено розглядати справу в заочному порядку, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується договором купівлі – продажу від 13.10.2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л.В.; витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №100357615 від 13.10.2017 року, виданим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Котляровою Л.В.

Відповідно до акту від 08.12.2020, затвердженого директором ТОВ «Управління Житлом» Ленчак В.Я., складеного комісією в складі головного інженера Готра В.І., майстра ОСОБА_3 , сантехніка ОСОБА_4 ». встановлено, що 07.12.2020 року в будинку АДРЕСА_4 було залита квартира АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_1 . Комісією встановлено, що залиття квартири ОСОБА_1 відбулося з квартири АДРЕСА_6 , на комісію було запрошено ОСОБА_2 , однак вона відмовилась бути присутньою при складанні акту, зазначивши причину залиття – відкритий водопровідний кран. Комісією було встановлено, що винною в залитті квартири ОСОБА_1 являється мешканка квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_2

11.12.2020 року ПП «Сучасне рішення» було виставлено ОСОБА_1 рахунок – фактуру №СФ-0000160 на суму 1600,00 грн. за послуги з осушування приміщення.

Представниками ПП «Сучасне рішення» складено Акт №ОУ- 0000032 здачі – прийняття робіт (надання послуг) від 11.12.2020 року, відповідно до якого ПП «Сучасне рішення» були проведені роботи по рахунку №СФ-0000160 від 11.12.2020 року. Даний акт Замовником послуги ОСОБА_1 не підписаний.

Докази оплати послуги з осушування приміщення в розмірі 1600 грн. в матеріалах справи відсутні.

28.12.2020 року ТОВ «ДІ КОМ» було виставлено ОСОБА_1 рахунок № 90 на оплату послуги «виїзд майстра» на суму 500 грн., рахунок № 89 на оплату підготовчих дії до ремонту, шпаклювання стін з розчищенням, фарбування стін з ґрунтуванням, та інших додаткових робіт на суму 16 660,00 грн.

Докази оплати позивачем вказаних рахунків в матеріалах справи в матеріалах справи відсутні.

13.01.2021 ОСОБА_1 на підставі рахунку №6 від 12.01.2021 року оплатив Закарпатському НДЕКЦ МВС України 3 376,80 грн. за проведення будівельно- технічного дослідження.

Висновком експертного дослідження від 15.02.2021 року №ЕД-19/107-21/216-БТ стверджено, що вартість ремонтно - будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , становить 22 570,00 грн.

Оцінка суду

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Саме до цього зводяться правові висновки щодо застосування норм права, що висловлені Верховним Судом України в постанові від 27 травня 2021 року 761/12945/19.

Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вина відповідача щодо залиття квартири позивача встановлена на підставі актувід 08.12.2020, затвердженого директором ТОВ «Управління Житлом» Ленчак В.Я., складеного комісією в складі головного інженера Готра В.І., майстра ОСОБА_3 , сантехніка ОСОБА_4 ».

Відповідач не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляла та не надала інших належних і допустимих доказів щодо причин залиття та розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є процесуальним обов`язком відповідача, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди

Враховуючи вище викладене, суд вбачає в діях відповідача порушення законних прав та інтересів позивача, оскільки про це свідчать надані суду докази, які ніяким чином не спростовані відповідачем, який в силу ч.1 ст. 81 ЦПК України також має обов`язок по доведенню доводів своїх заперечень.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідач у добровільному порядку завдану позивачу матеріальну шкоду не відшкодував. У спростування вищезазначеного відповідачем будь-яких доказів не надано.

Розмір збитків позивача дорівнює вартості ремонтно - будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , та становить 22 570,00 грн., що підтверджено висновком експертного дослідження від 15.02.2021 року №ЕД-19/107-21/216-БТ.

Існування інших збитків позивачем по справі не доведено, а саме: не доведено здійснення витрат на осушування приміщення, на виклик майстра, на оплату підготовчих дії до ремонту, шпаклювання стін з розчищенням, фарбування стін з ґрунтуванням.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Позивач обґрунтовує завдання йому моральної шкоди тим, що відповідач своїми діями спричинила моральну шкоду, яка виразилася в негативних переживаннях, нервовій та психологічній напрузі через затоплення квартири та через недобросовісну, недобросусідську поведінку відповідачки.

Враховуючи роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п.9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 р., згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що мало місце залиття квартири позивача, з вини відповідача, внаслідок якого було пошкоджено його майно, також вказане залиття спричинило у позивача тривалий стресовий стан та душевні переживання та призвело до необхідності вжиття додаткових заходів задля відновлення порушеного права, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню у розмірі 1 000,00 грн.

Розподіл судових витрат

Окрім того, позивач також просив суд стягнути з відповідача 908 грн. судового збору, 3376,8 грн. вартості будівельно-технічного дослідження.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки витрати на проведення дослідження, які були понесені позивачем, є судовими витратами в розумінні закону та підтверджені документально, суд вважає, що вимоги в частині стягнення з відповідача 3376,8 грн. вартості будівельно-технічного дослідження підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_5 сплатив  судовий  збір  в розмірі 908,00 грн. (за подання позовної заяви). Предметом позову ОСОБА_5 є стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди, яка у загальному розмірі складає 29 670,00 грн.

Разом з тим, суд  дійшов висновку про  обґрунтованість стягнення з  відповідача  матеріальної шкоди в розмірі 22 570,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 1 000,00 у загальному розмірі 23 570,00 грн.

За таких обставин, з урахуванням принципу пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, суд вважає, що  стягненню з відповідача на  користь  позивача  підлягає  сума  судового збору у розмірі  721,31 грн. (908,00 грн. * 23 570,00 / 29 670,00).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.12, 81, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 22 570,00 гривень вартості ремонтно - будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , а також 1000,00 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 721,31 грн. та 3376,8 грн. вартості будівельно-технічного дослідження.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку,встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 .

Представник позивача адвокат: Сотник В`ячеслав Михайлович, адреса для листування: м. Ужгород, вул. Загорська, 19/3.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 .

Повний текст рішення складено 20 серпня 2021 року.

Суддя                                                                                  Голяна О.В.