УХВАЛА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 червня 2007 року                                                                                    м.  Донецьк

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Черемиської М. Є.,  Біляєвої О.М. ,  Жданової B.C.,  -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ЕМОС",  Ясногородської сільської ради,  "Київ-Інвест",  треті особи - Макарівська районна державна адміністрація,  Макарівське міське бюро технічної інвентаризації,  - про визнання недійсним договору купівлі-продажу,  усунення перешкод у користуванні квартирою,  відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою представника позивачки - ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м.  Києва від 09 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 03 лютого 2005 року,

встановила:

У грудні 2004 року позивачка звернулася з позовом до відповідачів про визнання недійсними договору купівлі-продажу Ясногородської госпрозрахункової ремонтно-будівельної дільниці об'єднання "Воркутавугілля" майнового комплексу "Лісова казка",  який укладений у травні 1992 року між "Київ-Інвест" та МП "Іглен"; та договору купівлі-продажу того ж майнового комплексу,  який укладений у грудні 1992 року між МП "Іглен" та ТОВ "ЕМОС". Просила також визнати неправомірними дії відповідачів та усунути перешкоди в проживанні в квартирі АДРЕСА_1; стягнути в відшкодування моральної шкоди 10000 гр.

Ухвалою судді Печерського районного суду м.  Києва від 09 грудня 2004 року відмовлено в прийнятті позовної заяви на підставі п. 7 ч.2  ст. 136 ЦПК України

Справа №33ц-1078кс 07                                       Категорія ЦП: 26

2

1963 року; позовну заяву направлено за підсудністю до Макарівського районного суду Київської області.

Ухвалою Апеляційного суду м.  Києва від 03 лютого 2005 року вказану ухвалу змінено в частині посилання на норми процесуального права,  замість  ст.  ст.  130,  п.7 ч.2  ст. 136 ЦПК України в редакції 1963 року вказати ч.2  ст. 133 ЦПК.

У касаційній скарзі представник позивачки - ОСОБА_2просить скасувати судові рішення,  посилаючись на порушення норм процесуального права,  та направити справу для розгляду по суті до Печерського районного суду м.  Києва.

Згідно із ч. 2  ст.  324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог  ст.  335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що ухвали судів постановлені з додержанням норм процесуального права та відсутні передбачені  ст.  342 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновки судів не спростовують.

Враховуючи наведене,  колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332,  336,  342 ЦПК України,  колегія суддів Апеляційного суду Донецької області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2,  який є представником ОСОБА_1,  відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м.  Києва від 09 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 03 лютого 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.