Ухвала

19 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 468/1425/20

провадження № 61-12923ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 05 квітня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Баштанської міської ради про встановлення факту членства у колективному сільськогосподарському підприємстві та визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив встановити факт його членства у КСП «Дружба народів» з 16 серпня 1985 року до 02 лютого 2000 року, у тому числі і на момент розпаювання землі у цьому господарстві з 1995-1996 роки;

визнати за ним право на земельну частку (пай) як члена КСП «Дружба народів» у розмірі 5,65 умовних кадастрових гектарів, що відповідає розміру земельної частки (паю) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Дружба народів».

Баштанський районний суд Миколаївської області заочним рішенням від 05 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2021 року, у задоволенні позову відмовив.

31 липня 2021 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 05 квітня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду складено 30 червня 2021 року, а отримано ним 09 липня 2021 року, на підтвердження чого надано поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором 5400143968584.

Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень та надані матеріали свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення, оскільки копію оскаржуваної постанови апеляційного суду від 30 червня 2021 року заявник отримав 09 липня 2021 року.

Разом із цим, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивовано тим, що йому належить сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 4 223,28 грн. Його майновий стан не дозволяє сплатити зазначені судові витрати, оскільки він є безробітним та його єдиним доходом з лютого 2020 року до березня 2021 року була виплата допомоги по безробіттю.

На підтвердження наведеного заявником надано: відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 12 травня 2021 року № 184/14-11-08-11за період з 3 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 23 липня 2021 року за період січень-березень 2021 року.

У задоволенні клопотання необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З доданих відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків видно, що ОСОБА_1 за період з 3 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року отримав дохід у розмірі 5 412,22 грн, однак документ, який містить інформацію про доходи/відсутність доходів за 1 та 2 квартали 2020 року ОСОБА_1 не надав, а тому відсутні підстави для звільнення його від сплати судового збору. Інші надані документи не свідчать про наявність підстав звільнення від сплати судового збору.

Отже, наведені у клопотанні доводи не дають підстав для його задоволення, оскільки ОСОБА_1 не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що він дійсно позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку і розмірі.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового та немайнового характеру.

Позовну заяву подано у жовтні 2020 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 102 грн, підпункти 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у даній справі).

Судовий збір за подання касаційної скарги за одну немайнову вимогу (встановлення факту членства у колективному сільськогосподарському підприємстві) становить 1 681,60 грн (840,80 грн х 200 %).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

З касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень неможливо встановити вартість земельної частки (паю) у розмірі 5,65 умовних кадастрових гектарів, тому заявнику необхідно надати суду докази на підтвердження вартості земельної частки (паю) та, виходячи із розрахованої до неї суми, сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до положень Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру з урахування її вартості має становити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, х 200 %.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги за немайнову вимогу в розмірі 1 681,60 грн та за майнову вимогу 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, х 200 %.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Крім цього, як на підставу скасування судових рішень заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме - відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Також, заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме - суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Отже, ОСОБА_1 , посилаючись на підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, не зазначає норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Для усунення вказаного недоліку, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити підставу (и) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 05 квітня 2021 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2021 року.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 05 квітня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев