УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Фоміна Ю.В.,
суддів: Зав'язуна С. М. та Єрещенка A.M.,
з участю прокурора: Селюченко І.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду від 25 травня 2007 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого Новоград-Волинським районним судом 06.10.2003 року за ст. ст. 296 ч.3, 186 ч.1, 70, 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 19.01.2007 року по відбуттю покарання,
засуджено:
· за ч.3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі із конфіскацією всього особистого майна;
· за 186 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 7 років позбавлення волі із конфіскацією всього особистого майна.
Початок строку відбуття покарання обчисленоОСОБА_1 з моменту його затримання, тобто з 26.02.2007 року.
Запобіжний західОСОБА_1 залишено попередній - тримання під вартою.
Справа №11-556 Головуючий у суді 1-ї інстанції Кузьменко В.В.
Категорія ст. 187 ч.3, ст. 186 ч.3 КК України Доповідач у суді 2-ї інстанції Зав'язуй С. М.
Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів при наступних обставинах.
20.02.2007 року, близько 23 години, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном шляхом нападу, прийшов до будинку АДРЕСА_1, у якому спав його власник ОСОБА_2 Постукав у двері вказаного будинку, розбудив ОСОБА_2, який підійшов до дверей будинку та наказав йому негайно відчинити двері, у випадку невиконання його вимоги він проникне до будинку та позбавить його життя шляхом удушення.
ОСОБА_2 сприйняв погрозу ОСОБА_1. про позбавлення його життя реально, оскільки знав, що він є особою раніше судимою, який звільнився з місць позбавлення волі, на вулиці ніч і перепоною для виконання логрози позбавити його життя не можуть навіть двері його будинку, якіОСОБА_1 міг зламати, щоб виконати свою погрозу. Побоюючись за своє життя, ОСОБА_2 виконав вимогу нападника ОСОБА_1., відкрив двері будинку, після чого підсудний проник до будинку ОСОБА_2, де погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_2, а саме погрожуючи потерпілому позбавити його життя, наказав негайно передати йому гроші. ОСОБА_2 погрозу своєму життю сприйняв реально, розуміючи, що він є особою похилого віку, проживає в будинку один і не може чинити опір нападнику.
Виконуючи свої наміри розбійного нападу з метою заволодіння грішми ОСОБА_2, ОСОБА_1 підійшов до нього та вирвав з рук сорочку, з кишені якої забрав гроші в сумі 14 грн. та місце скоєння злочину залишив.
21.02.2007 року, близько 5 год. ранку, ОСОБА_1 також перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою відкритого викрадення чужого майна, прийшов до вказаного будинку АДРЕСА_1 належного потерпілому ОСОБА_2 Постукав у двері, ОСОБА_2 не знаючи наміру ОСОБА_1. відкрив двері будинку, цим скориставсяОСОБА_1, проник усередину будинку, де наказав потерпілому передати йому гроші, при цьому ніяких погроз не висловлював. ДаліОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2, у якого відкрито, повторно забрав з руки гроші в сумі шість гривень, які той тримав у руці. Після цього з місця злочину зник.
В апеляції засудженийОСОБА_1, просить пом'якшити йому міру покарання вказуючи на те, що він позитивно характеризується по попередньому місцю відбуття покарання. Зазначає, що він злочинів не вчиняв. До потерпілого ОСОБА_2 приходив щоб забрати борг, і той добровільно спочатку повернув йому 14 гривень, а через деякий час, коли він повторно прийшов до нього, ще 6 гривень.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який проти апеляції заперечив, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених
ст. 365 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Вина ОСОБА_1. у вчиненні злочинів за обставин зазначених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні і належно оцінених судом. Діям засудженого дана правильна юридична оцінка.
Доводи викладені засудженим в апеляції безпідставні і спростовуються наявними у справі доказами.
Ствердження ОСОБА_1. про не вчинення ним розбійного нападу та відкритого викрадення грошових коштів у потерпілого ОСОБА_2 поєднаних з проникненням в житло останнього, повністю заперечуються показаннями потерпілого.
Так, згідно з показаннями потерпілого ОСОБА_2, 20.02.2007 року близько 23 годиниОСОБА_1 прийшовши до його домоволодіння, почав стукати у двері вимагаючи їх відчинити. Зайшовши до будинку став вимагати гроші, при цьому погрожуючи, що його задушить. Вирвавши з його рук сорочку вийняв та забрав з кишені гроші в сумі 14 гривень. 21.02.2007 року о 5 годиніОСОБА_1 знову без дозволу потерпілого зайшовши в його будинок став вимагати гроші. ОСОБА_2 побоюючись ОСОБА_1. віддав йому останні 6 гривень.
Показання потерпілого ОСОБА_2 є послідовними, вони повністю узгоджуються з дослідженими у судовому засіданні доказами, показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
У вироку суд належним чином проаналізувавши, обгрунтовано визнав показання засудженого як такі, що дані з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Викладені в апеляції засудженого доводи на пом'якшення покарання не можна визнати обґрунтованими.
Вирішуючи це питання, суд виходив з вимог ст. 65 КК України, ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого та з урахуванням всіх обставин справи.
ОСОБА_1. визнано винним та засуджено за вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочинів.
Суд у вироку в повній мірі урахував обставини вчинення злочину, особу засудженого, який є раніше судимим, звільнившись з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, через місяць після звільнення вчинив нові злочини проти власності. Обставини, які б пом'якшували покарання ОСОБА_1. відсутні. Обставиною, що обтяжує покарання засудженого є вчинення злочину щодо особи похилого віку та в стані алкогольного сп'яніння. Згідно
характеристики адміністрації Із'яславської ВК, на яку в апеляції
посилається засудженийОСОБА_1, останній характеризується негативно.
Крім того, як вбачаєтеся з вироку, за вчинені злочини суд обравОСОБА_1 мінімальні міри покарання, передбачені санкціями ч.3 ст. 187, ч.3 ст. 186 КК України, а призначаючи остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України, визначив його із застосуванням найменш суворого принципу складання покарань - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
За наведених обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для застосування статей 69 та 75 КК України та пом'якшення покарання засудженому, вид і міра якого є необхідними й достатніми для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
На підставі наведеного керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 травня 2007 року щодо нього - без зміни.