241/1811/20

1-кп/241/116/2021

УХВАЛА

                                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2021 року Першотравневий районний суд Донецької області у складі :

головуючого судді Чудопалової С.В.,

за участю секретаря Небиліченко Т.В.,

прокурора Рубана М.О.

захисника – адвоката Сніги В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Мангуш клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку  дії запобіжного заходуза кримінальним  провадженняям  за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Першотравневого районного суду Донецької області перебувають обвинувальні акти у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України.

Прокурор у судовому засіданні заявив письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу, який спливає 22.08.2021, з встановлених раніше підстав, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, а ризики, передбачені КПК України, та враховані при обранні запобіжного заходу не змінилися, перебуваючи на свободі обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих, свідків, усвідомлюючи про тяжкість скоєного кримінального правопорушення, а також може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, а тому доцільно продовжити строк його дії до 60 днів, визначивши при цьому заставу.

Обвинувачений ОСОБА_1 не погодився з даним клопотанням та заявив відвід адвокату.

Захисник адвокат Сніга В.І. в судовому засіданні заперечував щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 .

Суд, вислухавши думку учасників процесу, приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, при цьому виходить з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Тому, вирішуючи питання про продовження строку дії обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України,  мети та обставин, що стали підставою для обрання обвинуваченому  ОСОБА_1  запобіжного заходу у виді тримання під вартою які є актуальними, враховуючи  особу обвинуваченого,  який   офіційно не працевлаштований,  не має постійного заробітку, міцних соціальних зв`язків, у 2020 році оголошувався у розшук, вчиняв інкриміновані  йому діяння у період дії іспитового строку, що свідчить про небажання  останнього стати на шлях виправлення  та ймовірну можливість продовження ним протиправної поведінки у подальшому, оскільки невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину створює умови за яких обвинувачений бажаючи ухилитись від відповідальності може переховуватись від суду, а також  незаконно впливати на потерпілих, свідків, які ще не допитані З огляду на підвищену суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується  ОСОБА_1 , тяжкість покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винуватим, з метою забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а також за відсутності вагомих підстав для скасування або зміни запобіжного заходу на більш м`який, та відсутності обставин, що свідчать про неможливість утримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому  ОСОБА_1   запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Відомостей щодо стану здоров`я обвинуваченого, яке б унеможливлювало його подальше тримання під вартою, суду не представлено.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, являється працездатним, тому з урахуванням вказаних обставин, суд вважає за необхідне, враховуючи вимоги ст.ст. 182-183 КПК України визначити мінімальний розмір застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400 грн., оскільки такий розмір є цілком достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст.177,178,183,197,331 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд-

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» терміном до 18 жовтня 2021 року включно.

ЗалишитиОСОБА_1  розмір застави в сумі 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень,у разі внесення якої звільнити ОСОБА_1 з-під варти.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:  прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.   

       Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити протягом двох місяців з моменту внесення застави.

       У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

       З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору  та направити до Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор» .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Суддя                                 С.В. Чудопалова