Справа № 521/5212/21

Номер провадження:1-кс/521/4026/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ВСТУПНА ЧАСТИНА

18 серпня 2021 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі

слідчого судді                                                Іщенко О. В.

при секретарі                                                До Т. Ч.

за участю захисника – адвоката                                Пугач Р. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області Бандус А. О. погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури міста Одеси Атаманенком О. А. у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12021162470000414 від 08 квітня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.2 ст.127, ч.2 ст.189 КК України, про примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_1 , -

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається:

До Малиновського районного суду міста Одеси звернувся слідчий слідчого відділення відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області Бандус А. О. з клопотанням, погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури міста Одеси Атаманенком О.А. про примусове відібрання біологічних зразків крові у підозрюваного ОСОБА_1 .

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази:

Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що слідчим відділом поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 08.04.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021162470000414, за ознаками  кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146, ч.2 ст.127, ч.2 ст.189 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 , будучи цивільною дружиною ОСОБА_3 та перебуваючи із останнім у близьких відносинах, маючи спільну дитину, знала про його значні грошові статки. На початку лютого місяця 2021 року, більш точного часу досудовим слідством не встановлено, у ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 виник злочинний умисел направлений на незаконне позбавлення волі ОСОБА_3 та його племінника ОСОБА_9 , з метою отримання від них грошових коштів та нерухомого майна, якими вони володіють.

На виконання вищевказаного плану, згідно розподілених ролей, ОСОБА_2 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 домовилась про зустріч із ОСОБА_3 та Апостостолосом Апостолом.

17 лютого 2021 року у вечірню пору доби ОСОБА_2 , взявши із собою свого спільного сина із ОСОБА_3 – ОСОБА_10 , 2017 року народження, зустрівшись біля готелю «Моцарт», який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 13, сіли до автомобіля, за кермом якого перебував ОСОБА_11 та за пропозицією ОСОБА_2 попрямували до квартири, яка знаходилася за адресою АДРЕСА_1 , де, відповідно розподілених ролей, за попередньою змовою групою осіб, уже чекали на потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Після цього, ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_10 зайшли до приміщення вказаної квартири, при цьому, відповідно до розробленого плану дій, ОСОБА_2 зайшла до вказаної квартири та зачинила двері на замок, чим позбавила можливості ОСОБА_9 , ОСОБА_3 покинути приміщення квартири.

Далі, діючи умисно, відповідно до розробленого плану дій, за попередньою змовою групою осіб, з метою незаконного позбавлення волі ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які були одягнені у балаклави, перебуваючи у приміщенні вказаної квартири, із застосуванням фізичної сили, за наказом ОСОБА_2 , повалили потерпілих на підлогу, одягли їм кайданки на руки та почали завдавати фізичне страждання, шляхом нанесення тілесних ушкоджень ногами та кулаками в область голови та тулуба. За вказаними діями спостерігала ОСОБА_2 , яка наказувала наносити їм тілесні ушкодження.

Наступного дня, 18.02.2021 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи умисно, відповідно до розробленого плану дій, за попередньою змовою групою осіб, всупереч волі потерпілих, не повідомляючи про свої наміри та не зважаючи на особисту волю і недоторканість особи, застосовуючи фізичну силу, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 посадили ОСОБА_3 до автомобіля, за кермом якого перебувала ОСОБА_2 та направились до м. Миколаїв. Під час перебування ОСОБА_3 у вказаному автомобілеві, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 наносили йому тілесні ушкодження.

В цей же час, за цією ж адресою, паралельно, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , діючи умисно, відповідно до розробленого плану дій, за попередньою змовою групою осіб, всупереч волі потерпілого, не повідомляючи про свої наміри та не зважаючи на особисту волю і недоторканість особи, застосовуючи фізичну силу, посадили ОСОБА_9 до другого автомобіля, за кермом якого була невстановлена досудовим розслідуванням особа, та повезли у напрямку м. Миколаїв.

Цього ж дня, у невстановлений досудовим розслідуванням час, вони прибули до м. Миколаїв, завели потерпілих до приміщення будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , який належав ОСОБА_2 , де за наказом останньої, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , діючи умисно, відповідно до розробленого плану дій, за попередньою змовою групою осіб застосували відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_3 катування, а саме завдання фізичного болю, яке проявлялось у демонструванні оголеної вогнепальної зброї, прикладання до горла ножу та приставлення гарячої праски до спини ОСОБА_3 з метою вимагання грошових коштів та прав на нерухоме майно для незаконного збагачення.

В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, відповідно до розробленого плану дій, у невстановлений досудовим розслідування час, із погрозою вбивства ОСОБА_9 , ОСОБА_4 ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 перевозили останнього до м. Одеси, з метою отримання права власності на нерухоме майно, яке належало ОСОБА_3 та переведення на рахунок ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 335 000 Євро.

Крім того, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, відповідно до розробленого плану дій, у невстановлений досудовим розслідування час, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , погрожуючи вбивством ОСОБА_12 та спричиняючи йому тілесні ушкодження, вимагали грошові кошти, в результаті чого ОСОБА_11 надав ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 пін-код від своєї банківської картки, з якої в подальшому ОСОБА_2 було здійснено зняття готівки у сумі 198 000 гривень.

В результаті вказаних неправомірних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , потерпілому ОСОБА_3 було завдано матеріальний збиток у сумі 17 325 000 гривень, а потерпілому ОСОБА_12 у сумі 198 000 гривень.

На даний час сторона обвинувачення з метою виконання завдань передбачених КПК України вважає за необхідне провести молекулярно-генетичну експертизу.

       У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 відмовляється добровільно надати біологічні зразки крові, слідчий звернувся з клопотанням в порядку ч. 3 ст. 245 КПК України для примусового відібрання біологічних зразків крові у підозрюваного ОСОБА_1 .

Позиція сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

Прокурор та слідчий про час та місце розгляду клопотання були сповіщені належним чином в порядку ст. 135 КПК України, однак в судове засідання не з`явились, про причини неприбуття слідчому судді не повідомили.

       Обов`язки щодо забезпечення участі підозрюваного ОСОБА_1 у судове засідання були покладені на слідчого, однак підозрюваний у призначений час доставлений до суду не був.

Захисник-адвокат Пугач Р. І в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, пояснивши, що ОСОБА_1 не відмовлявся від надання біологічних зразків крові. При цьому надав слідчому судді письмові заперечення на клопотання про примусовий відбір біологічних зразків.

       Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановлені ухвали, неврахування окремих доказів, положення закону яким керувався слідчий суддя:

    Вивчивши клопотання та додані матеріали в їх сукупності, вислухавши доводи захисника, вважаю, за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про примусове відібрання біологічних зразків, з огляду на таке.

Відповідно до ст..3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Ніхто не може бути піданний катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам ( ст.28 Конституції України). Право на особисту (тілесну) недоторканість – найважливіше демократичне право, яке отримало правове визнання не тільки на рівні конституції, а й у міжнародних актах, зокрема, у Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, Декларації про захист всіх осіб від тортур та інших жорстоких, нелюдських чи таких, чо принижують гідність видів поводження чи покарання, тощо. Визнання, дотримання і захист прав і свобод людини і громадянина – обов`язок держави та її органів, утому числі органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Обмеження прав людини може бути здійснено виключно за рішенням суду і тільки на підставах і в порядку встановлених законом ( ст..29 Конституції України)

       Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

       Статтею 245 КПК України врегульовано питання, що стосується отримання зразків для експертизи.

Відповідно до  ч.1 ст.245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.

Відповідно до ч.3 ст.245 КПК України відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

Вимоги до змісту клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів визначені ч.2 ст.160 КПК України.

Так, у клопотанні зазначаються:1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Частиною 5 ст.132 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Звертаючись до слідчого судді із клопотанням про надання дозволу на здійснення відбору біологічних зразків у ОСОБА_1 , слідчим не надано доказів призначення відповідної експертизи та чи доказів про неможливість проведення експертизи без біологічних зразків.

В матеріалах долучених до клопотання відсутня постанова про призначення молекулярно-генетичної експертизи та відповідні документи, які б свідчили про звернення слідчого до експерта. Копії супровідних листів адресованих на ім`я директора Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, слідчий суддя не може взяти до уваги, оскільки, враховуючи, що по кримінальному провадженні декілька підозрюваних, в супровідному листі не міститься інформація щодо якої особи було направлено постанову про призначення молекулярно-генетичної експертизи. Взагалі ні клопотання, ні долучені до нього матеріали не містять доказів призначення експертизи та про неможливість проведення експертизи без біологічного зразку крові ОСОБА_1 .

Матеріали містять лише рапорт слідчого СВ відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Бандуса А. О. в якому слідчий зазначає, що за вищевказаним кримінальним провадження призначені судові молекулярно-генетичні експертизи по отриманим об`єктам дослідження, однак в ході досудового слідства підозрюваний ОСОБА_1 відмовився надавати добровільно зразки крові. Проте варто відзначити, що в рапорті взагалі відсутні відомості хто, де, коли та на підставі чого пропонувалось підозрюваному ОСОБА_1 надати біологічні зразки крові.

Так, надані слідчому судді копія рапорту не може взагалі підтверджувати чи спростувати ті чи інші обставини у кримінальному провадженні, оскільки відповідно до п.2.2.9 Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 23.08.2012 №747, відноситься до внутрішніх документів МВС України. Більш того, в розумінні ст.84 КПК України, рапорт не є доказом у справі, оскільки фактичні дані, які отримані з джерел, що не передбачені даною нормою, не можуть бути використані у доказуванні як докази, а тим паче не може бути достовірною інформацією, як слідчий зазначив у рапорті.

Крім того, клопотання слідчого взагалі не містить відомостей для встановлення яких обставин у кримінальному провадженні виникла необхідність здійснення відбирання біологічного зразку, можливість використання його як доказу та взагалі відсутнє обґрунтування необхідності здійснити відбирання біологічного зразку крові у ОСОБА_1 . В клопотанні слідчий послався лише на норми Закону які врегульовують порядок звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням.

Також варто звернути увагу на, те що відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст. 241 КПК України освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується. Слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов`язано з необхідністю оголювати особу, що підлягає освідуванню.

Разом з тим, до клопотання не долучена постанова прокурора про відбирання біологічних зразків у підозрюваного.

За наведених обставин, оскільки до суду не надано доказів призначення відповідної експертизи, вимоги клопотання є необґрунтованими і тому слідчий суддя не знаходить підстав для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 132, 159, 163, 245, 376 КПК України, -

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

       Висновки слідчого судді.

       Відмовити в задоволенні клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області Бандус А. О. погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури міста Одеси Атаманенком О. А. про примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_1 .

       Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження:

         Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя                                                                О. В. Іщенко