Справа № 22 Ц-2117/2007 р. Головуючий у 1 -й інстанції Міхієнкова Т.Л.
Категорія Доповідач Мережко М.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
24 липня 2007 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - Мережко М.В.
Суддів - Хопти С.Ф., Березовенко Р.В.
При секретарі - Бобко О.В.
Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю „ Львівська Брама плюс" , 3-я особа ОСОБА_3 про стягнення компенсації за частку спільного майна.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Встановила:
У січні 2007 р. позивач звернувся в суд з зазначеним позовом. Свої вимоги обґрунтовував тим , що з 13 липня 1994 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
У 2001 році ОСОБА_4. стала учасником ТОВ „ Львівська Брама плюс" з часткою у статутному фонді 67 %. Інша частка- 33 % належить ОСОБА_3.
24 лютого 2004 року, без згоди позивача, ОСОБА_4. передала 33 % своєї частки ОСОБА_2., який став учасником ТОВ.
Позивач вважає, що на підстав ст.. 60,65,70 Сімейного Кодексу України , передані його дружиною ОСОБА_4. 33 % частки у статутному фонді є спільною сумісною власністю подружжя , тому просить стягнути з ОСОБА_2. та ТОВ „ Львівська Брама плюс „ солідарно на його користь компенсацію за 1\2 частину у спільному майні подружжя в сумі 4 766 734 грн.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення , посилаючись на його незаконність, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Установчого договору ТОВ „ Львівська Брама плюс „ ОСОБА_4. належить 67 % статутного фонду, ОСОБА_3. - 33 % статутного фонду ( а.с.13-14).
2
Згідно статуту ТВ „ Львівська Брама плюс „ від 2005 року - статутний фонд товариства складає 485 561 грн.
Частка ОСОБА_2. становить 33 % статутного капіталу, ОСОБА_3. - 33 % статутного капіталу.
Частка в розмірі 34 % статутного капіталу , що належить ОСОБА_4., залишається нерозподіленою до моменту отримання свідоцтва про спадщину її спадкоємцем.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2005 року ОСОБА_1. відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ „ Львівська Брама плюс" від 24 лютого 2004 року. Рішення набрало законної сили.
Як вбачається з заяви ОСОБА_4. від 24 лютого 2004 року до нотаріальної контори, остання розпорядилася належною їй часткою в статутному фонді ТОВ ,що складає 33 %.
Відповідно до ст.. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважно причини самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ст.. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя , частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За таких обставин, 67 % статутного капіталу , які належать ОСОБА_4. згідно установчого договору є спільним майном подружися, тому висновок суду ,що це майно не є спільною сумісною власністю подружжя є помилковим .
Відповідно до ст.. 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
Враховуючи положення цієї статті, ОСОБА_4. 24 лютого 2004 року розпорядилася лише своєю часткою у статутному фонді на користь свого сина ОСОБА_2.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303,307, 308,313-315, 317,319 ЦПК України , колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.