Справа №2-510/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2010 року              Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого –             судді Прижигалінська Т.В.

за участю секретаря –             Каліневич Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, Служба у справах дітей Синельниківської міської ради, орган опіки та піклування виконкому Синельниківської міської ради, за участю Синельниківського міжрайонного прокурора про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності, –

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 17.03.2008 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_8, про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності, в якому зазначила, що 16 січня 2008 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 був підписаний договір купівлі-продажу його будинку, загальною площею 56,30 кв. м, який розташований на земельній ділянці розміром 583 кв. м та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний будинок згідно договору купівлі-продажу від 18.01.2002 року серії НОМЕР_1, завіреного нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, належить ОСОБА_2 Земельна ділянка розміром 583 кв.м знаходиться у віданні Синельниківської міської ради Дніпропетровської області. Згідно проведеної КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації» інвентаризації будинку в січні 2008 року його вартість на теперішній час становить 42 423 грн., але за умову вказаного договору ОСОБА_2 продав позивачці будинок, а позивачка передала відповідачу гроші в сумі 96 000 грн. Ціна будинку була узгоджена сторонами відповідно усної домовленості згідно з ринковими цінами в місті Синельникове. Відповідач власноручно підписав договір купівлі-продажу та розписку, в якій зазначив, що гроші отримав від позивача в повному обсязі та зобов’язувався до 16 лютого 2008 року здійснити нотаріальне переоформлення будинку на покупця, тобто на позивача. При здійсненні угоди та при отриманні від позивача грошей була присутні дружина відповідача – ОСОБА_4, яка була повністю згідна з діями свого чоловіка. На підтвердження свого волевиявлення щодо укладення договору, відповідач власноручно віддав позивачу оригінал технічного паспорту на будинок, договір купівлі-продажу із зареєстрованим правом власності на житло, копію свого паспорту та дружини, частино вибрався з дому та передав його позивачу у володіння та розпорядження. Від негайного нотаріального посвідчення договору відповідач відмовився з посиланням на те, що гроші йому потрібні негайно, для придбання іншого помешкання, а для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу йому потрібен деякий час. Позивач дала на це усну згоду. На теперішній час відповідач під різним причинами від нотаріального переоформлення договору купівлі-продажу відмовляється та не хоче це робити.

Позивач та відповідач дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору та частково виконали його, а саме: позивач передала відповідачу визначену суму грошей за купівлю будинку в сумі 96 000 грн., а відповідач на підтвердження укладення договору передав позивачу технічний паспорт та правоустановчі документи на будинок, копію свого паспорта та своєї дружини, частково вибрався з будинку і передав позивачу його у володіння та розпорядження.

    Вважає, що на підставі вимог ст.220 ЦК України, укладений між сторонами договір купівлі-продажу вказаного житлового будинку від 16 січня 2008 року підлягає визнанню дійсним з відповідними наслідками.

    У зв’язку з цим просить суд визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати за нею право власності на жилий будинок.

    Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

    ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 звернулися до суду 01.02.2010 року із заявою про перегляд рішення суду від 14 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_8, про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності у зв’язку із ново виявленими обставинами, в якій просить переглянути зазначене рішення.

    Свої вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 обґрунтовують тим, що жодних нотаріальних дій стосовно купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_2 вони не проводили, ніяких коштів від ОСОБА_1 вони не отримували, а розписку про отримання коштів ОСОБА_2 написав під психологічним тиском ОСОБА_1 Крім того, у ОСОБА_4 та її сина ОСОБА_3 ніяких домовленостей про продаж будинку не було і не могло бути з тих підстав, що не при яких обставинах цей будинок не збирались продавати. Разом з ними в цьому будинку проживають малолітні діти ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.

    Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2010 року заяву задоволено, рішення Синельниківського міжрайонного суду від 14 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_8, про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності – скасоване.

    Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2010 року до участі у справі в якості третіх осіб залучено ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, Службу у справах дітей Синельниківської міської ради.

    Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи залучено орган опіки та піклування виконавчого комітету Синельниківської міської ради.

    Позивач у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

    Представник позивача ОСОБА_11 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Крім того пояснив суду, що від відповідачів у справі є заяви, написані власноручно, про те, що вони з усіма умовами договору купівлі-продажу будинку згодні та просять суд прийняти рішення без їхньої участі та будуть повністю згодні з будь-яким рішенням. Те, що ОСОБА_7 нібито тільки в цей час стало відомо про те, що в будинку мешкають малолітні діти сина позивача - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. не відповідає дійсності. Про те, що ці діти не проживають у спірному будинку підтверджує довідка за №163 видана 14.03.2008 року виконкомом Синельниківської міської ради, домова книга, копії яких знаходяться в судовій справі та суд їх враховував при прийняті рішення. Ніяких доказів того, що неповнолітні діти були зареєстровані та проживали у спірному будинку відповідачем та третіми особами не надані. Доводи про те, що ніяких коштів від позивача вони не отримували, а розписку про отримання коштів ОСОБА_2 написав під впливом оману не обґрунтовані, не правдиві та не мають свого фактичного підтвердження. На підтвердження отримання коштів від позивача в сумі 96 000 вказують власноручно підписаний 16.01.2008 року власником будинку ОСОБА_2 у двох примірниках договір купівлі-продажу, на кожній сторінці в якому в кінці він написав що «з усіма пунктами договору він повністю згідний і ним прочитаний», добровільна передача всіх правоустановчих документів на будинок, домової книги, техпаспорту, копій паспортів та ідентифікаційний код відповідача та третіх осіб, а також власноручно написані 16.01.2008 року ОСОБА_2 розписка про отримання грошей в сумі 96 000 грн. за проданий будинок згідно договору купівлі-продажу будинку від 16.01.2008 року, заява в суд ОСОБА_2 про розгляд справи про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку без його участі, заява ОСОБА_4, що вона не заперечує проти продажу її чоловіком ОСОБА_2 будинку за 96 000 грн. позивачу, та що вона з усіма пунктами договору купівлі-продажу згодна, зобов'язується виписатися з нього та щоб судовий розгляд проходив без її участі і що з рішенням суду вона буде згодна, заява  від 31.03.2008 року ОСОБА_3, що він не заперечує проти продажу його батьком ОСОБА_2 будинку за 96 000 грн., та що він з усіма пунктами договору купівлі-продажу згодний, зобов'язується виписатися з нього та щоб судовий розгляд проходив без його участі і що з рішенням суду він буде згодний, заява від 31.03.2008 року ОСОБА_5, що він не заперечує проти продажу його батьком ОСОБА_2 будинку за 96 000 грн. позивачу, та що він з усіма пунктами договору купівлі-продажу згодний, зобов'язується виписатися з нього та щоб судовий розгляд проходив без його участі і що з рішенням суду він буде згодний.

    Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував. Пояснив суду, що ніяких грошей він відповідача не отримував. Він підписував договір, писав розписку та заяву зі слів ОСОБА_1 лише тому, що позивач пообіцяла йому виплатити гроші після отримання кредиту. Але після складання розписки грошей від неї він так і не побачив. Згодом ОСОБА_1 пояснювала, що банки перестали видавати кредити у зв’язку з економічною кризою.

    Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечувала. Пояснила суду, що розписка ОСОБА_2 складалась при ній, під диктовку ОСОБА_1 Але грошей ОСОБА_4 так і не отримав. З будинку до цього часу вони так і не виїхали.

    Представник відповідача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_4 ОСОБА_13 у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що під час укладення договору не було отримано згоду органу опіки та піклування та не дотримано вимог ст. 657 ЦК України, щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та його державної реєстрації.

    Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував. Пояснив суду, що ні договору, ні розписки про отримання грошей, ні грошей він не бачив. Заяву в суд писав зі слів ОСОБА_1

    Третя особа ОСОБА_5 у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував. Надав пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_3

    Представник Служби у справах дітей Синельниківської міської ради та органу опіки та піклування виконкому Синельниківської міської ради у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував з тієї підстави, що під час укладення договору не були забезпечені інтереси неповнолітніх дітей, які проживають в будинку, та не отримано згоду органу опіки та піклування на укладення договору купывлы-продажу.

    Прокурор у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Пояснив суду, що місцем проживання неповнолітніх дітей є місце проживання їхніх батьків, або одного з них. Тому під час укладення договору повинна була бути отриманою згода органу опіки та піклування. Крім того, під час укладення договору не дотримано вимоги цивільного законодавства щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна та його державної реєстрації.

    Суд, заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, прокурора, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Судом установлено, що спірний жилий будинок АДРЕСА_1 був зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку, посвідченого приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 18.01.2002 року за реєстровим № 102. Зазначений в договорі будинок був зареєстрований КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації» в книзі №Д-18 стор. 195 номер запису 5312/43.

Згідно технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1, будинок в цілому складається з: жилий будинок А-1, літня кухня В-1, вбиральня Г-1, огорожа №2, сарай Д-1, сарай З-1, погріб П-1. Земельна ділянка, на якій розташований будинок, не приватизована та належить Синельниківській міській раді.

Відповідач ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 з 30.10.1957 року.

Спірний жилий будинок АДРЕСА_1 набутий відповідачем ОСОБА_2 в період шлюбу та відповідно до положень ст. 60 Сімейного кодексу України є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

16 січня 2008 року сторонами підписано договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 2 Договору ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 гроші в сумі 96 000 грн. за проданий їй зазначений вище будинок та земельну ділянку, розташовані по АДРЕСА_1 та ніяких претензій до неї не має. Зазначена сума була визначена сторонами за спільною домовленістю. На підтвердження зазначеного передає їй усі документи на будинок та ділянку у її розпорядження.

Пунктом 3 Договору було передбачено, що ОСОБА_2 зобов’язується підготувати усі необхідні документи на зазначений вище будинок та земельну ділянку, необхідні для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, а також посвідчити цей договір у нотаріуса до 16 лютого 2008 року та виписатись з будинку за першою вимогою покупця.

Згідно розписки від 18.01.2008 року відповідач ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 гроші в сумі 96 000 грн. за продаж будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Ніяких претензій не має.

Відповідно до наданої ОСОБА_4 заяви вона не заперечує проти продажу її чоловіком жилого будинку, що відповідає положенням ч.3 ст. 65 Сімейного кодексу України.

ОСОБА_12 відповідача та третіх осіб про те, що обумовлена у договорі сума у розмірі 96 000 грн. ОСОБА_2 не була отримана, суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Також судом встановлено та не заперечувалось третіми особами, що 31 березня 2008 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до Синельниківського міськрайонного суду були написані заяви, відповідно до яких вони не заперечували проти продажу ОСОБА_2 будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 за 96 000 грн., з умовами договору купівлі-продажу будинку від 16.01.2008 року ознайомлені, повністю з ним згодні та зобов’язуються виписатись з будинку за першою вимогою покупця ОСОБА_1, просять суд провести судовий розгляд без їхньої присутності, з будь яким рішенням суду будуть згодні.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ч.4 ст. 202 ЦК України дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України для чинності правочину необхідно, щоб зміст правочину не суперечив цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Частиною 1 статті 209 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Так, обов'язкове нотаріальне посвідчення правочинів встановлено для договорів купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна (ст. 657 ЦК).

Крім того, частиною 1 статті 210 ЦК України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

На виконання вимог Цивільного Кодексу України прийнято спеціальний Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 1 липня 2004 р., яким врегульовано відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості. Правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону, а реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише у разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна (ст. 3), що підтверджує взаємопов'язаність державної реєстрації цих фактів. Державна реєстрація зазначених трьох видів фактів здійснюється за допомогою створюваної державної інформаційної системи - Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Таким чином, оскільки правочини щодо нерухомого майна підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, правочин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 16.01.2008 року згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим.

Згідно п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Крім того, ОСОБА_14 є батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.

На час вчинення правочину, згідно довідки виконавчого комітету Синельниківської міської ради від 14.03.2008 року в житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, його дружина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, та сини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження.

Згідно домової книги зазначені особи були зареєстровані в житловому будинку АДРЕСА_1 до 18.02.2010 року. Зняті з реєстрації на підставі заочного рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа: Відділення у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Синельниківського МВ УМВС України в Дніпропетровській області про усунення перешкод у користуванні власним майном, виселення та зняття з реєстрації.

Одним із правочинів, які не можуть вчиняти батьки без дозволу органів опіки та піклування відповідно до ст. 177 Сімейного кодексу України є відмова від майнових прав дитини, до яких належить, зокрема, і право користування жилим приміщенням. Адже відповідно до частин 2 та 3 ст. 18 Закону «Про охорону дитинства» діти – члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Посилання представника позивача на те, що неповнолітні діти повинні були бути обов’язково зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Всі питання, пов'язані з реєстрацією місця проживання в Україні регулює Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 №1382-IV (далі - Закон). Відповідно до частини першої статті 6 зазначеного Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання". Отже, обов'язок зареєструвати місце проживання виникає після прибуття до нового місця проживання. Законом не передбачено строку реєстрації місця проживання дитини після її народження, і тим більше не передбачено обов'язку батьків здійснювати взагалі таку реєстрацію.

Крім того, згідно довідки голови квартального комітету №17 неповнолітні ОСОБА_6, 26 лютого ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_7, 16 березня ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження проживають в АДРЕСА_1, з 2005 року.

Суд не приймає до уваги довідки Синельниківської ЗОСШ №2 з тих підстав, що вони не підтверджують проживання неповнолітніх в АДРЕСА_1, на момент укладення договору купівлі-продажу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, Служба у справах дітей Синельниківської міської ради, орган опіки та піклування виконкому Синельниківської міської ради, за участю Синельниківського міжрайонного прокурора про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного та ч.4 ст. 202, ст. 203, ч. 1 ст. 207, ч.1 ст.209, ст. 210, ст.215, ч.2 ст. 220, ч.1, ч.2 ст. 319, ст.ст. 640, 655, 657, 658 ЦК України, ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, Служба у справах дітей Синельниківської міської ради, орган опіки та піклування виконкому Синельниківської міської ради, за участю Синельниківського міжрайонного прокурора про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:                                      Т.В.Прижигалінська