Справа №2-494

                                                                                                                                 2010 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

9 липня 2010 року                                                                               місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді                     Бондаренко О.І.

при секретарі                                             Волощук І.О.

з участю позивача                   ОСОБА_1

представника позивача             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Вінниці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Сосонської сільської ради Вінницького району Вінницької області, третьої особи ОСОБА_4 про визнання недійсним правочину та визнання прав на спадщину за законом, -

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, Сосонської сільської ради Вінницького району Вінницької області, третьої особи ОСОБА_4 про визнання недійсним правочину та визнання прав на спадщину за законом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла його мати, ОСОБА_5, яка при житті  збудувала будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, в якому проживала до смерті. На час відкриття спадщини разом з нею проживали та були зареєстровані син, позивач ОСОБА_1 та її співмешканець ОСОБА_6, батько третьої особи ОСОБА_4.

По збігу одного року, ІНФОРМАЦІЯ_4р. загинув ОСОБА_6, а 25.06.97р. позивач був затриманий як підозрюваний в скоєнні злочину.

Постановою Вінницького райсуду від 21.10.1997р. відносно ОСОБА_1 застосовані міри медичного характеру, які припинено 30.08.2007 року постановою того ж суду.

При виписці з відділення №1 Вінницької психіатричної лікарні позивачу стало відомо, що будинок АДРЕСА_1 був закритий дядьком позивача - відповідачем ОСОБА_3, який доводиться братом його матері. Тому позивач разом з представником психлікарні з'явився до Сосонської сільради, де стало відомо про наявність у ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок АДРЕСА_1.

    Позивач звернувся до суду з позовом про захист його права на спадщину. Даний позов було задоволено. Ухвалою апеляційного суду від 6.08.2009р. рішення Вінницького райсуду від 21.05.09р. скасоване із-за того, що судом не притягнуто до участі в справі ОСОБА_4 Хоч він був допитаний судом в якості свідка, і не заявляв будь-яких вимог на спадщину.

При новому розгляді справи позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, оскільки при подачі позовної заяви в 2007 році він не в повному об’ємі сплатив судовий збір.

За наведених обставин позивач просить суд продовжити йому процесуальний строк на пред’явлення позовних вимог, визнавши поважними причини його пропуску; встановити факт про те, що він в 6-місячний строк з дня відкриття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 прийняв її в оперативне управління; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серії  НОМЕР_1 від 12.10.1999 року, видане на ім’я ОСОБА_3 на будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1; визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на будинок з господарським будівлями та спорудами АДРЕСА_1, який належав його матері ОСОБА_5

Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат ОСОБА_2   в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_7, представник Сосонської сільської ради Вінницького району в судове засідання не з’явилися, хоча про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень в матеріалах справи, причину неявки суду не повідомили.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, попередньо надав суду заяву, згідно якої просить розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1  визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

    Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника, адвоката ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.

    Як встановлено по справі, ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Сосонка Вінницького району Вінницької області померла ОСОБА_5, що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2, виданого Відділом РАЦС Вінницького РУЮ Вінницької області 16.10.2007р. (а.с.8).

За життя померла на праві особистої власності набула будинковолодіння за АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право приватної власності на жилий будинок за №319 від 20.08.1999р. (а.с.11).

ОСОБА_5 за життя у шлюбі не перебувала, батьки ОСОБА_5 на час її смерті були померлими, а тому спадкоємцями першої черги є діти померлої: позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_4, який на спадщину не претендує.

З батьком  ОСОБА_4 - ОСОБА_6 померла ОСОБА_5 проживала без реєстрації шлюбу.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Вказані нормативні положення відповідають змісту ст. 524 ЦК України (в редакції 1963 року), що діяла на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5

Згідно ст. 529 ЦК України у тій же редакції спадкоємцями першої черги є діти померлого, дружина та батьки померлого. Зазначена стаття відповідає положенням ст.1261 ЦК України у нині діючій редакції, за якою право на спадкування у першу чергу мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя та народженні після його смерті, той з подружжя, що пережив та батьки.

У відповідності до ст.1268 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Вказане нормативне положення відповідає ст.ст. 548,549 ЦК України (в редакції 1963р.), що діяли на момент відкриття спадщини.

В силу ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Статтею 549 ЦК України тієї ж редакції визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщину. Зазначені дії повинні бути вчиненими протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Вказане нормативне положення відповідає вимогам Перехідних та Прикінцевих положень ЦК України в редакції 2004 року та ст. 1268, 1270 ЦК України.

Як вбачається з копії виписки з господарської книги Сосонської сільської ради Вінницького району Вінницької області за 1995-2000 роки №824 від 30.10.07р., після смерті ОСОБА_9 в спірному будинку залишилися зареєстрованими та проживали:  її чоловік ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, та син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15).

12.10.1999р. відповідачем ОСОБА_3 було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом серії НОМЕР_3, про що свідчить його відповідна копія (а.с.16).

Однак, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 спадщину на протязі шести місяців після смерті сестри шляхом вступу в фактичне управління та володіння не приймав.

Єдиним спадкоємцем першої черги, що прийняв спадщину шляхом фактичного управління та володіння є позивач ОСОБА_1, який відмови від спадщини не подавав.

Отже, довідка видана виконкомом Сосонської сільської ради за №97 від 17.09.1999р. відповідачу ОСОБА_3, як належний доказ прийняття ним спадщини після смерті своєї сестри ОСОБА_5 в квітні-червні 1996р. (а.с.17) судом до уваги не береться.

Суд вважає доведеним факт вступу в управління та володіння спадковим майном ОСОБА_5 саме її сином ОСОБА_1, вимога позивача в цій частині підлягає до задоволення. Спадкове майно підлягає до переходу до позивача в порядку спадкування за законом, як спадкоємцю першої черги у власність.

За ст.1301 ЦК України в нині діючій редакції свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках встановлених законом.

Визначаючись   щодо   законності   даного   свідоцтва   та   заяви   позивача  про продовження строку звернення до суду з позовною вимогою, суд виходить з того, що за ст.328 ЦК України в редакції 2004р. право власності набувається на підставах, що не  заборонені законом, зокрема із правочинів, до яких відноситься і спадкування.

Як вбачається з копії протоколу затримання підозрюваного від 25.06.1997р. ОСОБА_1 було затримано в АДРЕСА_2 та області за підозрою у вчиненні вбивства ОСОБА_6.(а.с.12).

З моменту затримання ОСОБА_1 перебував під вартою, а в подальшому згідно постанови Вінницького районного суду від 21.10.1997р. (а.с.13) був поміщений у психіатричну лікарню з суворим режимом спостереження в зв’язку з застосуванням примусових мір медичного характеру в м.Дніпропетровську.

Відповідно до копії постанови Вінницького районного суду від 30.08.2007р. (а.с.14) примусові міри медичного характеру відносно ОСОБА_1 були припинені і по вступу постанови в законну силу позивач був виписаний з відділення Вінницької ВОПЛ №2 додому.

Згідно ст.73 ЦПК України суд має право поновити або продовжити строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони, або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Вказані позивачем причини, суд вважає поважними та вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк на пред’явлення позовних вимог.

З огляду на викладене, відповідно до вимог ст. 1301 ЦК України суд вважає, що свідоцтво про право на спадщину за законом на ім»я спадкоємця ОСОБА_3 видане з порушенням вимог закону, що призвело до порушення прав спадкоємця першої черги ОСОБА_1

Порушене право позивача підлягає до відновлення шляхом визнання свідоцтва про право на спадщину на ім»я ОСОБА_3 недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 на належне йому спадкове майно у вигляді будинковолодіння за АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 267, 1268, 1270, 1301 ЦК України, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року), ст.ст. 10, 11, 27, 73, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк на пред’явлення позовних вимог, визнавши  поважними причини його пропуску.

Встановити факт про те, що ОСОБА_1 в 6-місячний строк з дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року,  прийняв її в оперативне управління.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серії  НОМЕР_1 від 12.10.1999 року, видане на ім’я ОСОБА_3 на будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на будинок з господарським будівлями та спорудами АДРЕСА_1, який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок НОМЕР_4 від 20.08.1999 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням  після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: