АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ХАРКІВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 липня 2007 року.                                                                                         м. Харків.

Колегія суддів з касаційного розгляду справ судової палати у   цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Трішковрї І.Ю., Хребтова В.П., Кокоші В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю „Рута і К" Тарутинського району Одеської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1про визнання угоди недійсною та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

У лютому 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду із вказаним позовом.

В обгрунтування своїх вимог зазначав, що 23 січня 2004 року на 90 км. автодороги „Одеса-Рені" сталася ДТП між автомобілем ГАЗ-3309 державний номерний знак НОМЕР_1, що належав ТОВ „Рута і К" Тарутинського району Одеської області, під управлінням водія ОСОБА_2. та автомобілем ВАЗ-2110, державний номерний знак НОМЕР_2, що належав ОСОБА_3., під управлінням водія ОСОБА_1.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю ВАЗ-2110 були заподіяні технічні пошкодження, вартість яких становила згідно висновку товарознавця 3531 грн.

Постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 19 березня 2004 року, винним у виникненні ДТП визнано водія автомобіля ГАЗ ОСОБА_2.

Окрім того, з вини ОСОБА_2. йому була спричинена моральна шкода, оскільки він значний час не мав можливості користуватися пошкодженим автомобілем, вимушений був відновлювати його за кошти родини, був порушений його звичайний спосіб життя.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1. просив суд стягнути з ОСОБА_2. матеріальну шкоду у розмірі 3531 грн., вартість пошкодженого бампера автомобіля у розмірі 700 грн., вартість пошкоджених задніх ліхтарів автомобіля у розмірі 260 грн., витрати по оплаті послуг товарознавця у розмірі 180 грн., витрати по оплаті державного мита у розмірі 51 грн., та моральну шкоду у розмірі 7 000 грн.

Справа № 900 - кс - 07                                             Головуючий 1 інст.: Смірнова І.А.

Категорія: відшкодування шкоди                             Суддя доповідач: Кокоша В.В.

2

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 16 березня 2004 року до участі у справі залучено у якості співвідповідача ТОВ „Рута і К" Тарутинського району Одеської області.

У березні 2004 року ОСОБА_2. звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 28 січня 2004 року він на прохання ОСОБА_1. видав розписку, відповідно до якої зобов'язався за власні кошти відремонтувати пошкоджений у ДТП автомобіль ОСОБА_1., в той час як його вина у виникненні ДТП відсутня.

Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_2., просив суд визнати домовленість між ним та ОСОБА_1. щодо ремонту автомобіля недійсною та стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 1 000 грн.

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 29 листопада 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20 квітня 2005 року, позов ОСОБА_1. задоволено частково, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2. відмовлено.

Стягнуто з ТОВ „Рута і К" Тарутинського району Одеської області на користь ОСОБА_1. матеріальну шкоду у сумі 3 960 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. моральну шкоду у сумі 4 000 грн. та на користь держави мито у сумі 200 грн.

У касаційних скаргах представник ТОВ „Рута і К" та ОСОБА_2., просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України, як підстави для скасування рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційні скарги представника товариства з обмеженою відповідальність „Рута і К" та ОСОБА_2 відхилити, рішення Саратського районного суду Одеської області від 29 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 20 квітня   2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.