Справа № 947/26575/19

Провадження № 1-кп/947/426/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2021 року Колегія суддів Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Федулеєвої Ю.О.,

суддів – Тонконоженка М.М., Чаплицького В.В.,

за участю секретаря судового засіданні – Устрой Н.В.,

прокурора – Пояцика С.М.,

захисника обвинуваченого – адвоката Грицюка О.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018160000000109 від 30.05.2019 року відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В проваджені Київського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 2, 3 ст. 307 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23.07.2021 року було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23.09.2021 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

       У зв`язку з тим, що завершити дане кримінальне провадження до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого не можливо, колегія суддів поставила на обговорення питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, в обґрунтування зазначив те, що ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування продовжує існувати, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, не має міцних соціальних зв`язків.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Грицюк О.О. в судовому засіданні заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити його підзахисному запобіжний захід на домашній арешт, вказавши, що ризики відсутні, клопотання прокурора необґрунтоване.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Заслухавши думку учасників процесу, колегія суддів приходить до переконання про необхідність продовження дії, обраного обвинуваченому ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України - під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При продовженні дії запобіжного заходу обвинуваченому, суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, а саме наявність ризиків, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винними.

Колегія суддів також враховує сформовану практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Обираючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного/обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Як вбачається з ухвал колегії суддів Київського районного суду м. Одеси, при вирішенні питання обрання та продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегією суддів встановлено існування в рамках даного кримінального провадження ризику у вигляді можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання щодо продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування обвинуваченого від суду, колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені, зокрема, особливо тяжких кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, кількість епізодів кримінальних правопорушень, їх корисливий характер, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер таких кримінальних правопорушень, характеризуючи дані обвинуваченого, у зв`язку з чим, вказаний ризик на даний час продовжує існувати.

Більш того, слід врахувати ту обставину, що кримінальні правопорушення мають високий ступінь суспільної небезпеки, становлять серйозну загрозу для здоров`я і добробуту людей і справляють негативний вплив на економічні, культурні й політичні основи суспільства у державі, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Викладені обставини, які на теперішній час спростовані не були, в сукупності з фактичними обставинами даного кримінального провадження, на думку колегії суддів свідчать, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на теперішній час відсутні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу, в свою чергу міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, є такою, яка спрямована в цілому на забезпечення досягнення завдань кримінального провадження, а також відповідає фактичним обставинам даного кримінального провадження та особі обвинуваченого.

В частині визначеного ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.11.2019 року розміру застави, колегія суддів зазначає, що враховуючи майновий та сімейний стан обвинуваченого, обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх тяжкість, а також встановлений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до переконання, що обраний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, у випадку її внесення, а тому розмір застави зміні не підлягає.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що продовження дії обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, а більш м`який запобіжний захід може не забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого. 

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 331 КПК України, колегія суддів, -

                                                            УХВАЛИЛА:

Продовжити строк дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» на два місяці, тобто до 19.10.2021  року.

Розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 576 300 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень – залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.

Головуючий суддя                                                 Федулеєва Ю. О.

Суддя Тонконоженко М.М.

Суддя Чаплицький В.В.