Справа № 22ц-1266/2009 р.

Категорія 19,27

Головуючий по 1 інстанції Первак М.О.

Доповідач в апеляційній інстанції - Бородійчук В.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2009 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.

при секретарі Макарчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ЗАТ КБ «Приватбанк» на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 05 травня 2009 року по справі за позовом ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

19 березня 2009 року позивач звернувся до суду з вищевказаними позовними вимогами.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що відповідно договору № CSG0GA00000016 від 04.07.08 р. відповідач ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 110 500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.07.2013 р..

Відповідач згідно умов договору покладені на нього зобо’язання належним чином не виконував.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 12.02.09 р. має заборгованість -105 038,91 грн., яка складається з наступного:

- 102079,81 грн. - заборгованість по кредиту;

- 2459,91 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом;

- 431,04 грн. - заборгованість по комісії за користуванням.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором Приватбанк і відповідач - ОСОБА_2 04.07.08 р. уклали договір іпотеки № CSG0GA00000016, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 05 травня 2009 року позовні вимоги залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник Приватбанку просить скасувати рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 05 травня 2009 року як незаконне та винести нове рішення, яким задоволити позовні вимоги позивача.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції послався на положення ч. 1 ст. 631 ЦК України зазначивши, що дія кредитного договору між сторонами не закінчилась і позивач не ставить питання про дострокове розірвання кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до кредитного договору від 04 липня 2008 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 110 500 грн. з кінцевим терміном повернення 04 липня 2013 р. (а.с. 3-5) .

На забезпечення зобов’язань за кредитним договором 04 липня 2008 р. відповідач ОСОБА_2 з Банком уклали нотаріально посвідчений договір іпотеки, предметом якого є нерухомість у вигляді будинку АДРЕСА_1, що належить відповідачу по справі на праві приватної власності (а.с. 6-8) .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 575 ЦК Укаїни, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 12 Закону України «Про Іпотеку». N 898-ІУ від 5 червня 2003 року, з наступними змінами і доповненнями, у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 35 вищевказаного Закону у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Ст. 35 вищевказаного Закону передбачено, що суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов’язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені положення чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки зважаючи, що Банком не надсилалась попередньо письмова вимога про усунення порушення умов кредитного договору, не ставилась вимога про дострокове виконання зобов’язань за кредитним договором і допущені боржником порушення основного зобов’язання не змінюють обсяг прав іпотеко держателя, тобто порушена сама процедура звернення стягнення на заставлене майно.

На думку колегії суддів, при винесенні рішення, суд першої інстанції вірно врахував всі обставини справи, встановив відповідні правовідносини, дослідив докази, що маються у справі як в підтвердження позову так і в його заперечення та виніс правильне по суті і справедливе рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не мають в собі підстав, визначених ст. 309 ЦПК України, за наявності яких можливе скасування судового рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307,308,314,315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ЗАТ КБ «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 05 травня 2009 року по справі за позовом ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.