Справа № 22ц-840/2007 Головуючий у першій інстанції
НЕГОДА А.М. Доповідач -МИРОНЦОВ В.М. .
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ЗАБОЛОТНОГО В.М. ,
суддів: МИРОНЦОВА В.М. , КВАЧ М. О.
при секретарі: МЕХЕД Т.О.,
з участю: позивача ОСОБА_1., відповідача ОСОБА_2,
ПРЕДСТАВНИКА ВІДПОВІДАЧА - АДВОКАТА ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ічнянського районного суду від 13 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 2/3 частини домоволодіння і його реальний розподіл., -
ВСТАНОВИВ:
В липні 2006 року ОСОБА_1. звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просила:
· визнати за нею право власності на 2/3 частини жилого будину АДРЕСА_1;
· провести поділ в натурі їхнього з відповідачем спільного сумісного подружнього майна жилого будинку АДРЕСА_1 і виділити їй 2/3 частини жилого будинку зі входом, а іншу 1/3 частину жилого будинку виділити відповідачу.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1. вказувала, що в період з шлюбу вони в основному на кошти її батьків придбали спірний жилий будинок, що підтверджується договором купівлі-продажу, який був укладений на відповідача. На даний час шлюб між ними розірвано, вони проживають окремо, а тому виходячи з інтересів їх спільної дитини, яка проживає з нею, просить визнати за нею право власності на 2/3 частини домоволодіння і провести його реальний поділ.
Рішенням Ічнянського районного суду від 13 березня 2007 року позов задоволено частково. Постановлено:
• провести розподіл домоволодіння, розташованого в м. АДРЕСА_1 і виділити ОСОБА_1 приміщення в будинку 1-2, площею 9, 0 м. кв., вартістю 7836 грн., приміщення 1-3, площею 11, 9 м. кв., вартістю 10321 грн., прибудову «а-1» вартістю 9212 грн., тамбур «al-1» вартістю 2732 грн., Уг
частину огорожі вартістю 1657 грн., а всього загальною вартістю 31798 грн., що становить Уг частину домоволодіння, визнавши за нею право власності на дану частину домоволодіння.
· виділити ОСОБА_2 приміщення в будинку 1-4, площею 8, 1-м. кв., вартістю 7052 грн., приміщення 1-5, площею 6, 4 м. кв., вартістю 5572 грн., сарай «Б-1» вартістю 1627 грн., погріб «Пг» під сараєм «Б-1» вартістю 465 грн., вбиральню «У-1» вартістю 598 грн., Уг частину огорожі, вартістю 1657 грн., а всього загальною вартістю 16971 грн., що становить Уг частину домоволодіння, залишивши за ним право власності на дану частину домоволодіння.
· Забов»язати ОСОБА_1 закласти дверні отвори з приміщення 1-2 в приміщення 1-5, і з приміщення 1-3 в приміщення 1-4.
· Забов»язати ОСОБА_2 побудувати тамбур до приміщення 1-4, зробити дверний отвір в тамбуру в приміщення 1-4 в місці розташування вікна і вставити дверний блок.
• стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 3076, 75
грн.
· Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 748 грн.
· Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 193 грн.
· В іншій частині вимог ОСОБА_1. відмовлено
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення та про постановления нового рішення про виділення в його користування згідно поетажного плану і рекомендованого експертом 1-го варіанту розподілу а саме, приміщення в будинку 1-3 площею 11, 9 м. кв., вартістю 10361 грн., 1-4 площею 8, 10 м. кв., .вартістю 7052 грн., загальною вартістю 16971грн. інші приміщення будинку залишити в користуванні по зивача.
Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, апелянт вказував на те, що при розподілі домоволодіння суд відступив від рівенства часток у спільному майні і виділив йому в користування значно меншу частку домоволодіння на загальну суму 16971 грн. В той же час позивачу виділено приміщення на загальну суму 31798 грн., а також залишені комунікації, що позбавляє його зручностей в користуванні виділеною частиною домоволодіння. Крім того зазначає, що при вирішенні питання роподілу спірного домоволодіння, суд мав можливість застосувати інший варіант роподілу запропонований експертом відповідно до висновку експертизи від 10.01.2007 року.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з таких підстав.
По справі встановлено, що в жовтні 1995 року шлюб між сторонами було розірвано. За час спільного проживання придбали домоволодіння в м. АДРЕСА_1 та зареєструвавши на відповідача.
Відповідно до положень ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.
Таким чином суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що майно є спільною сумісною власністю подружжя, вони мають рівні частки тому кожному із подружжя підлягає виділенню по 1/2 частині домоволодіння.
При цьому суд вирішуючи спір по суті, залишив поза увагою додаток до висновку експерта №С-197 від 10.01.2007 року і взяв за основу варіант №2 висновку судової будівельно-технічної експертизи за вказаним вище номером від 06.11.2006 року чим фактично здійснив розподіл домоволодіння, відповідно на 2/3 та 1/3 частини.
В ході апеляційного розгляду справи апелянт висловив незгоду з вищезазначеними висновками експерта на підставі якого судом був прийнятий 2 варіант поділу домобудівні, зазначивши, що суд взявши за основу вказаний варіант розподілу відступив від рівенства часток, в зв»язку з чим, апелянтом було заявлено клопотання про проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи.
Згідно висновку №704ц повторної судової будівельно-технічної експертизи від 20.07.2007 року після розподілу спірного домоволодіння по 2-му варіанту, що викладений у висновку експерта №С-197 від 06 листопада 2005 року, фактична частка першого співвласника 1/2 частки становитиме 13/20, що є часткою, близько не до ідеальної 1/2 частки, а до 2/3 ідеальних часток. Відповідно, після розподілу спірного домоволодіння по другому варіанту, що викладений у вказаному вище висновку, фактична частка другого співвласника 1/2 частки становитиме 7/20, що є часткою близько не до ідеальної 1/2 частки, а до 1/3 ідеальної частки.
За таких обставин резолютивну частину рішення суду слід викласти в іншій редакції, оскільки суд визнав право власності за кожною із сторін на 1/2 частину спірного домоволодіння, визнавши за ОСОБА_1 право власноті на 11/20 частин домоволодіння виділивши їй кімнату 1-2 площею 9.0 кв.м. , кімнату 1-5 площею 6.4 м. кв., прибудову «а-1», тамбур «al-1», 1/2 огорожі на загальну суму 27009 грн., а за ОСОБА_2 - право власності на 9/20 частин цього ж домоволодіння і виділити йому: кімнату 1-3 площею .11.9 м. кв., кімнату 1-4 площею 8.1 м. кв., сарай «Б-1», погріб «Пг» під сараєм «Б-1», вбиральню «У-1», 1/2 частину огорожі, а всього загальною вартістю 21760 грн., оскільки відповідно до зазначених часток і проведений реальний поділ спірного домоволодіння.
При вирішенні питання щодо вирівнювання часток спірного майна подружжя, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідач має право на компенсацю, оскільки його частка є меншою, а тому на користь відповідача підлягає стягненню 2624, 50 грн.. як різниця вартості часток.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 307, 309, 313, 314, 315, 317 ЦПК України суд,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Ічнянського районного суду від 13 березня 2007 року - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити частково. Визнати за нею право власності на 11/20 частини домоволодіння по вул. АДРЕСА_1 виділивши їй в рахунок наведеної долі в натурі слідуючі приміщення: кімнату 1-2 площею 9.0 кв.м. , кімнату 1-5 площею 6.4 м. кв., прибудову «а-1», тамбур «al-1», 1/2 огорожі на загальну суму . 27009 грн. відповідно до висновків експертизи від №С-197 від 06.11. 2005 року та №704 ц від 20.07.2007 року.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 9/20 частин домоволодіння АДРЕСА_1 виділивши в натурі в рахунок зазначеної долі у праві власності слідуючі приміщення: кімнату 1-3 площею 11.9 м. кв., кімнату 1-4 площею 8.1 м. кв., сарай «Б-1», погріб «Пг» під сараєм «Б-1», вбиральню «У-1», 1/2 частину огорожі, а всього загальною вартістю 21760 грн.,
· Забов»язати ОСОБА_1 закласти дверні отвори з приміщення 1-2 в приміщення 1-3.
· Забов»язати ОСОБА_2 побудувати тамбур до приміщення 1-4, зробити дверний отвір в тамбуру в приміщення 1-4 в місці розташування вікна і вставити дверний блок.
· Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 2624, 50 грн. як різницю вартості часток.
· Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 748 грн.
· Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 214, 74 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.