Провадження № 3/470/190/21

Справа № 470/419/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року смт. Березнегувате

Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Лященко В.Л., при секретарі Кореновському М.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , безробітного,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення від 10.07.2021 року серії ВАБ №053611 слідує, що 10 липня 2021 року о 16 години 20 хвилин, громадянин ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, за адресою: АДРЕСА_1 , погрожував нецензурною лайкою, фізичною розправою громадянину ОСОБА_2 , однак фізичної сили не застосовував, чим вчинив правопорушення передбачене ст.173 КупАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, заперечень на протокол не надав, повідомлявся належним чином. З метою захисту охоронюваних прав і свобод громадян, відповідно до Конституції України та положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особу, на яку складено адміністративний протокол.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Так, згідно з вимогами ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, зазначаються місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Тобто, об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є місце його скоїння, а саме громадське місце.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Зі змісту протоколу не вбачається факту вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства - порушення громадського порядку і спокою громадян, оскільки інспектором при складані протоколу не було вказано ознак складу правопорушення, як того вимагає законодавство, та обставин вчинення правопорушення.

До того ж, із протоколу не вбачається, що ОСОБА_1 під час вказаної події перебував саме у громадському місці, та він своїми діями порушував спокій громадян і громадський порядок, тобто голосно кричав, спричиняв будь-які незручності для громадян, тощо.

Не містять матеріали провадження також інформації про тривалість конфлікту, підстави його виникнення, чи були спроби уникнути конфлікту, чи були ці дії обопільними та як себе під час сварки поводився ОСОБА_2 , чи намагався уникнути та припинити конфлікт, чи навпаки своїми діями продовжував його.

Таким чином, обставини викладені у протоколі не відповідають складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та не підтверджуються доказами наявними в справі.

Такі недоліки є недопустимими при складанні матеріалів справи та не дають можливості повно, всебічно оцінити обставини справи та надати вірну кваліфікацію правопорушення, що в свою чергу унеможливлює прийняття рішення судом про притягнення особи до відповідальності, оскільки вказівка на громадське місце та зазначення ознак складу правопорушення є обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до рішень ЄСПЛ у справах Малофеєва проти Росії та Карєлін проти Росії, у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін (оскільки фактично суд перебирає на себе не властиву йому функцію обвинувачення), що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і у такому разі справа має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведене, дії ОСОБА_1 вказані в протоколі є неконкретними, не вказано належних ознак громадського місця, не встановлено факту порушення громадського порядку, не зібрано доказів щодо обставин вчинення правопорушення, що позбавляє можливості надати їм правову оцінку та визначити склад адміністративного правопорушення.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Проаналізувавши викладені обставини та матеріали справи про адміністративне правопорушення, враховуючи відсутність належних доказів вчинення особою правопорушення, поставленого йому в провину, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з причини відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В. Л. Лященко