Справа № 22ц – 7032/2010 рік                                     Головуючий у 1 інстанції   Янюк Ю.Б.

Категорія: 57                                                                 Доповідач: Осипчук О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    «15» липня  2010 року                     Апеляційний суд Донецької області у складі:

                                                                       Головуючого:    Висоцької В.С.,

                                                                      Суддів:  Осипчук О.В.,  Кондратьєвої О.М.

                                                               при секретарі:   Суліма Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку  апеляційну скаргу   Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської Ради Донецької області   на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2009 року по  справі за позовом  ОСОБА_1  до  Управління праці  та соціального захисту населення Костянтинівської міської Ради  Донецької області, третя особа Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС та стягнення недоотриманої одноразової грошової допомоги інваліду війни, -

          В С Т А Н О В И В:

     Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2009 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії  Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської Ради Донецької області щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2005 роки, 2007-2008 роки, одноразової грошової допомоги інваліду війни за 2007-2008 роки. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2003-2005 роки, 2007-2008 роки в сумі 8081 грн. 60 коп.; недоплачену разову грошову допомогу інваліду війни, передбачену ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007-2008 роки в розмірі 6368 грн. 48 коп. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду,   Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської Ради  Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування постанови суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом  норм матеріального  та процесуального права.

В обґрунтування доводів скарги відповідач   зазначив, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХП, здійснюється за рахунок Державного бюджету. Виплата позивачеві допомоги на оздоровлення провадилась в розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  У випадку нарахування та виплати допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат було б порушено Бюджетний кодекс України та Закони про Державний бюджет України на відповідні роки.  Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» було внесено зміни до ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і її редакція була викладена наступним чином: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом про Державний бюджет України. Статтею 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються незалежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 вказану статтю не визнано неконституційною. Крім того, суд не звернув увагу на пропущення позивачем строку звернення до суду.

Рішення в частині відмови у задоволенні позову щодо виплат на оздоровлення, здійснених у 2002 році та щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2009 рік сторонами не оскаржується, тому апеляційним судом не ревізується.

Сторони до суду не з*явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що ОСОБА_1 користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Управління праці та соціального захисту  Костянтинівської міської Ради протягом 2003-2005 років, 2007-2008 років здійснювало нарахування та виплату позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України, що порушує права ОСОБА_1

Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції в цій частині законними та обґрунтованими.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки, суд першої інстанції дійшов висновку про  те, що в 2007 році та в 2008 році позивачу повинна була виплачуватися щорічна разова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, оскільки зупинення дії ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» є неконституційними.

Між тим апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Вирішуючи питання про визнання дій органів праці та соціального захисту населення щодо виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки, слід звернути увагу на таке.

Рішенням Конституційного Суду України про визнання змін, внесених законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  щодо визначення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня такими, що не відповідають Конституції України, були прийняті 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року.

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно – правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші нормативно – правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно в періоди з 01.01.2007 до 08.07.2007 року, та з 01.01.2008 року до 21.05.2008 року закони України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були чинними та підлягали виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Із дати прийняття рішень Конституційним Судом України особи мають право на виплату допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав одноразову допомогу до 5 травня в 2007 та в 2008  роках в квітні місяці, тобто в період, коли Закони України про Державний бюджет на відповідні роки були чинними.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги за період 2007-2008 років не підлягають задоволенню з вищевикладених підстав, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені цієї частини позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись  ст. 307 ч.1 п.4, ст.ст. 309, 314-316 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами»,  апеляційний  суд, -

В И Р І Ш И В:

    Апеляційну скаргу  Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської  міської Ради Донецької області задовольнити частково .

    Постанову  Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2009 року в частини  визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської Ради Донецької області при визначенні ОСОБА_1 сум щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2007 та 2008 роки та зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської Ради Донецької області здійснити виплату ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2007 та 2008 роки в сумі  6368 грн. 48 коп. скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволені позову.

    В решті постанову суду залишити без змін.

    Рішення  набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено  безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців  з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді