УХВАЛА
Іменем України
„_14____ "__ серпня___ 2007_ року колегії суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого ФомінаЮ.В.
суддів: Захарчука С. В., Широкопояса Ю.В.
прокурора Воронухи Д.С.
засудженого ОСОБА_1
потерпілих ОСОБА_2., ОСОБА_3, та представника потерпілих ОСОБА_4.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представника потерпілих ОСОБА_4на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 червня 2007 року, якою
ОСОБА_1, 27.05.1981 року народження, уродженця м. Бердичева, українця, громадянина України, освіта середня - спеціальна, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, приватного підприємця, проживаючого АДРЕСА_1, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, За ст. 286 ч. 1 КК України, звільнений від кримінальної відповідальності згідно ст. 1'б" Закону України „Про амністію" від 19.04. 2007 року.
Згідно постанови, 11 січня 2007 року приблизно о 18 годині 25 хвилин ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Крайслер конкорд», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, рухався по лівій смузі вул. К.Лібкнехта в напрямку площі Соборної в м. Бердичеві. Проїжджаючи регульоване перехрестя вулиць К.Лібкнехта - Димитрова -Фрунзе на червоне світло світлофора та наближаючись до регульованого пішохідного переходу, визначеного пішохідним світлофором та дорожнім
Справа №562 Головуючий у суді 1-ї інстанції Вельмик А.Е.
Категорія 286 ч.1 КК Суддя-доповідач ЗахарчукС. В.
^знаком 5.35.2 Правил дорожнього руху України, введених в дію з 01.01.2002 року, не виконуючи вимог інформаційно - вказівного знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах» Правил дорожнього руху, який встановлений перед перехрестям, в порушення вимог п.п. 2.3 «б», 8.7.3 «є», 11.2, 12.1, 12.3 цих Правил, проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін - продовжував рух по лівій смузі, при цьому, при появі перешкоди для руху, своєчасно не зменшив швидкості та не застосувавши термінового гальмування, на відстані 1, 5 м. від лівого краю проїжджої частини, передньою лівою частиною автомобіля скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_2. та ОСОБА_3, які в цей час по пішохідному переходу переходили проїжджу частину вул. К.Лібкнехта, справа наліво по напрямку руху автомобіля.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2. отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів 5, 6, 7 ребер справа без зміщення, перелому 8 ребра зі зміщенням відламків, підшкірної емфіземи, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які призвели до тривалого розладу здоров'я; ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді вивиху акромінального кінця лівої ключиці, які згідно висновку судово - медичної експертизи також відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 червня 2007 року ОСОБА_1звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 286 ч.1 КК України за ст. 1 „б" Закону України „Про амністію" від 19.04. 2007 року.
В апеляції потерпілі ОСОБА_2. і ОСОБА_3 та представник потерпілого ОСОБА_4 просять скасувати постанову суду про закриття кримінальної справи, а справу повернути на новий судовий розгляд.
Посилаються на те, що справа розглянута у відсутності першого, який не зміг з'явитися у судове засідання і судом не заслуховувалась його думка з приводу всіх обставин по справі, в тому числі стосовно цивільного позову. Справа розглянута без проведення судового слідства, хоч у випадку надходження справи до суду з обвинувальним висновком, вона мала бути розглянути в загальному порядку із проведенням судового слідства і винесенням вироку.
Заслухавши доповідача, думку потерпілих та їх представника, які підтримали апеляцію, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи, судова колегія апеляції задовольняє з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_1 ст. 1 „б" Закону України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року, судове слідство не проводив, а вирішив це питання у підготовчій частині судового засідання.
Однак, як видно з постанови суду про застосування амністії, в мотивувальній частині вона містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину.
Отже, суд не досліджуючи доказів по справі, в порушення вимог ст. 257 КПК України , прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1
Відповідно до частини 2 ст. 6 КПК України якщо обставини, зазначені в пунктах 1, 2 і 4 цієї статті, виявляються в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 цієї статті постановляє оправдувальний вирок, а у випадках, передбачених пунктом 4, -обвинувальний вирок із звільненням засудженого від покарання.
Ці вимоги закону судом першої інстанції порушенні.
Крім того, суд розглянув справу у відсутності потерпілого ОСОБА_2., який на час розгляду справи судом хворів. При цьому суд не виконав вимог ст. 290 КПК України, чим порушив права та законні інтереси потерпілого, передбачені ст. ст. 49, 50 КПК України.
За таких обставин
постанова суду підлягає скасуванню з направленнями справи на новий розгляд до того ж суду.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляції потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представника потерпілих ОСОБА_4задовольнити.
Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 червня 2007 року про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст. 1"б" Закону України „Про амністію" скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду.