УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
6 липня 2010 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого Мельничук Н.М.
суддів: Захарчука С.В., Михайловського В.І.
прокурора Ревут І.В.
адвокатів Шаги А.М., Ходаківскої Л.М.
засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 і його адвоката ОСОБА_5, акдвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 та державного обвинувача – помічника прокурора Коростенського району, на вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2010 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_3 українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, працює заступником головного лікаря Коростенської міської лікарні з ЛКК, є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, проживає в АДРЕСА_4, раніше не судимого,
засуджено:
- за ст. 368 ч.2 КК України на 5(п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно – розпорядчими функціями в галузі охорони здоров'я строком на три роки;
- за ст. 369 ч.2 КК України – три роки позбавлення волі.
Згідно зі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання - 5(п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно – розпорядчими функціями в галузі охорони здоров'я строком на три роки;
На підставі ст.с.75,76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк три роки з покладенням на нього обов'язків.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця АДРЕСА_5 громадянина України, освіта вища, одруженого, працює головою Коростенської міжрайонної МСЕК, потерпілий внаслідок аварії на ЧАЕС 3 категорії, проживає в м. Коростені,
Справа №11-451 Головуючий у суді 1-ї інстанції Бичківська К.Г.
Категорія ст. 368 ч.2, 369 ч.2КК Суддя-доповідач Захарчук С.В.
АДРЕСА_2, раніше не судимого,-
засуджено за ст. 368 ч. 1 КК України на 13000 грн. штрафу з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями в галузі охорони здоров'я строком на три роки.
Як визнав суд, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визнані винними і засуджені за те, що перший - працюючи на посаді заступника головного лікаря з лікарсько - трудової експертизи Коростенської міської лікарні, будучи службовою особою, а засуджений ОСОБА_5 працюючи на посаді голові Коростенської міжрайонної МСЕК Житомирської області, також будучи службовою особою, за одержання хабара, а перший - і за дачу хабара, при наступних обставинах.
В серпні 2008 року до ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_8 на консультацію з приводу отримання групи інвалідності загального захворювання. Відповідно до амбулаторної картки НОМЕР_1 ОСОБА_8 встановлений діагноз - первинний остеоартроз.
26.02.2009 року близько 10 год. 30 хв. під час особистого прийому в кабінеті №47 Коростенської міської поліклініки ОСОБА_3, будучи службовою особою, почав вимагати хабар в ОСОБА_8 в сумі 2000 грн. за вирішення питання щодо встановлення йому третьої групи інвалідності загального захворювання, достовірно знаючи, що відповідно до висновків лікарів ОСОБА_8 має право на отримання третьої групи інвалідності загального захворювання, і таким чином, створив умови, які змусили ОСОБА_8 вважати, що він не отримає вказаної групи інвалідності без надання ОСОБА_3 в якості хабара грошових коштів в сумі 2000 грн., а тому він був змушений підкоритися незаконним вимогам ОСОБА_3.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання хабара в сумі 2000 грн., поєднаного з вимаганням, 27.02.2009 року приблизно о 15 год. 00 хв. біля приміщення Коростенської центральної поліклініки за адресою - м. Коростень, вул. Грушевського, буд.7, у автомобілі марки "Рено", д/н НОМЕР_2 ОСОБА_8 дав, а ОСОБА_3 одержав хабар у вигляді коштів в сумі 2000 грн. за вирішення питання щодо оформлення третьої групи інвалідності загального захворювання.
Цього ж дня, близько 15 години, ОСОБА_3 передав 500 грн. ОСОБА_4 у його кабінеті за сприяння встановлення групи інвалідності ОСОБА_8.
В апеляціях:
- засуджений ОСОБА_4 просить вирок щодо нього скасувати, а кримінальну справу закрити за відсутністю складу злочину. Вважає, що висновки суду не підтверджуються фактичним обставинам справи і доказами, які є в матеріалах справи. Посилається також на те, що по справі порушенні вимоги кримінально –процесуального кодексу про підслідність.
- Державний обвинувач – старший помічник прокурора Коростенського району не оспорюючи доведеність вини та правильності кваліфікації дій засудженого, порушує питання про скасування вироку в частині призначення покарання і постановлення нового, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 368 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно – розпорядчими функціями в галузі охорони здоров'я строком на три роки, з конфіскацією всього майна, за ст. 369 ч.2 КК України 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суварим визначено остаточне покарання - 5(п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно – розпорядчими функціями в галузі охорони здоров'я строком на три роки, з конфіскацією всього належного на праві власності майна.
Прокурор посилається на те, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував те, що засуджений ОСОБА_3 не визнав своєї вини, в скоєному не розкаюється та не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину. Судом також не враховано, що від злочинів наступили тяжкі наслідки, оскільки потерпілий ОСОБА_8 до цього часу не оформив групу інвалідності та не наведено мотиви застосування ст.75 КК України.
- Адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати та постановити виправдувальний вирок у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального та процесуального закону. Посилається на те, що вирішення питання вставлення інвалідності не входить в його службові обов’язки. В ОСОБА_8 засуджений ОСОБА_3 ніяких грошових коштів не вимагав, і чому той поклав до папки з медичними документами грошові кошти, він не знає. Як пояснив ОСОБА_3, гроші поклав до кишені лише для того, щоб повернути ОСОБА_8. В матеріалах справі відсутні докази, що ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_4 прийняв 500 грн. Не дано належної оцінки показанням ОСОБА_8 та не усунуті протиріччя в його показаннях. Крім викладеного вище, кримінальна справа стосовно ОСОБА_3 за ст. 368 ч.2 КК України підлягає закриттю на підставі ст.6 ч.1 п.11 КПК України, оскільки є постанова стосовно нього про відмову в порушенні кримінальної справи.
- Адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 посилається на те, що вирок є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню із-за однобічності й неповноти досудового і судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та неправильного застосування кримінального закону.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію, засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та їх адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_1, які заперечували проти апеляції прокурора та підтримали доводи своїх апеляцій, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст.365 КПК України, колегія суддів апеляції залишає без задоволення, з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм злочинів відповідає фактичним обставинам справи, підтверджуються зібраними досудовим слідством та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Вони стверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_9, який показав, що протягом тривалого часу він хворіє ревматизмом колінних суглобів ніг. Пройшов курс лікування, З питанням оформлення групи інвалідності він звернувся до ОСОБА_3, надавши йому медичні висновки про захворювання.
В розмові з цього приводу ОСОБА_3 пообіцяв допомогти та натякнув на те, що вирішення цього питання для нього буде не безкоштовно.
До ОСОБА_3 він звертався разів 8 -10, точно не пам'ятає. Про те скільки потрібно заплатити, ОСОБА_3 написав на листку паперу жовтого кольору — дві тисячі гривень. Він давав хабар під контролем працівників міліції, які помітили та обробили купюри барвниками. Хабар в сумі 2000 грн. він давав на вулиці в автомобілі „Рено”. Після цього вони зайшли в кабінет голови Коростенського міськрайонного МСЕК ОСОБА_4, де були залишені його документи.
Із показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, які були понятими по справі, вбачається, що ОСОБА_6 давав хабар ОСОБА_3, перед цим працівники міліції помітили та обробили купюри барвником. При огляді кабінету ОСОБА_4 у папці під документами лежали гроші купюрами: 500,200, і 100 грн. На грошах була виявлена літера „Х”. Огляд ОСОБА_3 проводився і іншому кабінеті, де останній видав працівникам міліції гроші, які дістав із кішені штанів. ОСОБА_3 видав працівникам міліції 2 купюри по 500 грн., одну – 200 та одну 100 грн. При огляді кабінету ОСОБА_3 на столі був знайдений зім’ятий папірець жовтого кольору зі зробленим на ньому написом „2000 нашими”
Показаннями свідка ОСОБА_12, яка пояснила, що 27 лютого була запрошена в якості понятого при обшуку в кабінеті голови Коростенського міжрайонного МСЕК ОСОБА_4 Під час обшуку в одній із папок, що лежала на робочому столі ОСОБА_7 були знайдені грошові кошти на загальну суму 800 грн. купюрами номінальною вартістю 500, 200 та 100 грн. При освітленні лампою, що випромінює ультрафіолетове світло, на купюрі номінальною вартістю 500 грн. було видно букву «X» та плями зеленого кольору. Також при ній були освітлені спеціальною лампою пальці рук ОСОБА_4 на яких також висвітлювалась фарба.
Висновками експертів №№114хс, 123хс відповідно до яких, на купюрах номіналом 500 грн., вилучених у ОСОБА_4 І ОСОБА_3 виявлено сліди спеціальної речовини та спеціальна хімічна речовина у вигляді надпису „Х”.
Вина ОСОБА_3 і ОСОБА_4 також стверджується протоколами огляду місця події, грошовими коштами, які були вилученні у засуджених.
Дії ОСОБА_3 за ст. ст. 368 ч.2, 369 ч.2 КК України, а ОСОБА_4 за ст. 168 ч. 1. КК України кваліфіковані вірно.
Доводи засудженого ОСОБА_4 і його адвоката ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_1 про те, що вина засуджених не підтверджується зібраними доказами, безпідставні. Вони спростовуються показаннями потерпілого та вищезгаданих свідків, яким суд дав належну оцінку.
Суд правильно встановив фактичні обставини справи, його висновки ґрунтуються на доказах, викладених у вироку суду.
Не є обґрунтованими, доводи адвоката ОСОБА_1, що кримінальна справа щодо ОСОБА_3 підлягає закриттю, оскільки є не скасована постанова слідчого про відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст.368 КК України.
Як вбачається зі змісту цієї постанови проти ОСОБА_3 відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 368 КК України за отримання хабара за іншими епізодами. доча хобора ОСОБА_10, ОСОБА_8 (а.с. 183 т.1)
Покарання засудженим судом першої інстанції призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ними злочинів, їх особи та обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання. Зокрема, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються, є потерпілими від Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_3 є інвалідом 3 групи, захворювання пов’язане з Чорнобильською катастрофою.
Суд першої інстанції, прийшов до обґрунтованого висновку, що виправлення засудженого ОСОБА_3 можливе без реального позбавлення волі і правильно застосував ст.75 КК України та звільнив його від покарання з випробуванням.
За таких обставин підстав для задоволення апеляції прокурора і скасування вироку щодо ОСОБА_3 в частині призначення покарання, колегія суддів не вбачає.
Підстав для зміни чи скасування вироку, з мотивів викладених у скаргах, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 та його адвоката ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_1 та державного обвинувача залишити без задоволення, а вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 15 квітня 2010 року щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - без зміни.
Судді