УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем   України

           5 липня  2010 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області

 в складі:

 головуючого     Мельничук Н.М.

суддів                         Захарчука С.В., Широкопояса Ю.В.

прокурора                  Маньківського В.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 червня 2010 року, якою щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого,-

обрано запобіжний захід у виді взяття під варту до екстрадиції в Грузію.

Органами досудового слідства Грузії ОСОБА_1 обвинувачує тому, що 27 березня 1995 року біля 23 год. вступивши в у злочинну змову з неповнолітнім Ломіашвіллі проникли в приміщення середньої школи №143, розташованої по вул. Шитальській,2 та з кабінету військового навчання викрали комплект учбового комп'ютера та 4 друкарські машинки загальною вартістю 225.200 доларів США. Таким чином ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.2 та ч. З ст. 91 Грузії (ч.2, ч.З ст. 185 КК України)

26.10.1995 року постановою слідчого Надзаладевського району СД Грузії, яка санкціонована прокурором Надзаладевського района ОСОБА_1. обрано запобіжний захід - взяття під варту.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду від 11 червня  2010 року задоволено подання Житомирського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах,  ОСОБА_1 обрано  запобіжний захід у виді взяття під варту до екстрадиції у  Грузію та утримання в СІЗО при ЖУВП №8.

В  постанові зазначено, що ОСОБА_1 розшукується правоохоронними органами Грузії з метою виконання постанови про взяття під варту, є особою без громадянства, тривалий час перебуває у міждержавному розшуку, на території України не зареєстрований, не має постійного місця проживання, раніше неодноразово судимий.

В апеляції ОСОБА_1 просить вказану постанову суду скасувати та змінити йому запобіжний захід на підписку про невиїзд. Зазначає, що суд обрав запобіжний захід не врахувавши положення Європейської Конвенції "Про видачу правопорушників", а зокрема ту обставину, що він являється особою без громадянства та постійно проживає на території України та не були надані відповідні документи, згідно з вимогами Конвенції.

Справа №10-211                 Головуючий у суді 1-ї інстанції Шимко В.П.

Категорія                 Суддя-доповідач Захарчук С.В.

Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_1 не підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №16 від 08.10.2004 року "Про деякі питання застосування законодавства, що регулює порядок і строки затримання (арешт) осіб при вирішенні питань, пов'язаних з їх екстрадицією" розгляд судами подання про затримання особи чи її тимчасовий арешт провадиться за правилами, передбаченими ст. 165-2 КПК України.

        Згідно зі ст.2 Євпрпейської Конвенції про видачу правопорушників від 13.12. 1957 року з послідуючими змінами,  видача правопорушників здійснюється у зв'язку із правопорушеннями, які караються за законами запитуючої Сторони та запитуваної Сторони позбавленням волі або згідно з постановою про утримання під вартою на максимальний термін не менше одного року чи більш суворим покаранням. Якщо особа визнається винною і вирок про ув'язнення або постанова про утримання під вартою проголошується на території запитуючої Сторони, термін призначеного покарання має складати не менше чотирьох місяців.

    Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 91 ч.2 та ч.3 КК Грузії. Згаданим законом передбачено покарання  на строк від 3 до 8 років позбавлення волі.

    Відповідно до  ст.10  Європейської Конвенції видача не здійснюється , якщо відповідна особа, згідно із законодавством  запитуючої або запитуваної Строни, не підлягає переслідуванню чи покаранню у зв'язку із закінченням строку давності.

    З матеріалів справи вбачається, що  ОСОБА_1  до закінчення строків давності  вчиняв нові злочини, а тому перебіг давності перервався.

 З огляду на зазначене, суд обґрунтовано обрав ОСОБА_1 запобіжний захід у виді  взяття під варту  до екстрадиції у Грузію.

 Доводи апелянту про те, що постанова суду не відповідає вимогам Конвенції, оскільки він не може бути підданий екстрадиції, бо  являється особою без громадянства та постійно проживає на території України, безпідставні.

Не обґрунтовані доводи Алтунана про те, що не були  надані, згідно з вимогами Конвенції, відповідні документи.

Судом першої інстанції перевірялися ці доводи і не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування постанові немає.

Керуючись ст.ст. 165-2, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 червня 2010 року щодо нього – без зміни.

Судді

Згідно: суддя апеляційного суду

              Житомирської області                                        С.В. Захарчук