УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Котік Т.С.
суддів Жигановської О.С., Трояновської Г.С.
з участю секретаря Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та визначення додаткового строку для подання заяви про відкликання заяви, -
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 травня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
В листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом до суду. В обґрунтування вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_4 Тому вона у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини, а 09 липня 2009 року відмовилася від спадщини на користь брата ОСОБА_3 та відкликала свою заяву про прийняття спадщини.
Позивачка просить визнати недійсним правочин вчинений нею 09 липня 2009 року про відкликання заяви про прийняття спадщини, оскільки вона помилялася щодо обставин, які мають істотне значення, а її внутрішня воля не була спрямована на втрату права на спадщину як такого, коли ні вона, ні брат, не набули права на отримання частини спадщини, від якої вона відмовилася.
24 березня 2010 року позивачка доповнила позовні вимоги та просила суд визначити їй додатковий строк для відкликання заяви від 09 липня 2009 року. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що лише 21.10.2009 року дізналася про існування заповіту на ім’я ОСОБА_2, а тому з незалежних від неї причин, та не маючи об’єктивної інформації про наслідки відмови від спадщини, не змогла реалізувати свої законні права на відкликання заяви від 09.07.2009 року в шестимісячний строк.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27 травня 2009 року позовні вимоги задоволено та встановлено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про відкликання заяви від 09 липня 2009 року №2252 про відкликання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року по спадковій справі №282 за 2009 рік протягом одного місяця з дня вступу рішення в законну силу.
_____________________________________________________________________________
Справа №22ц-4214 Головуючий в суді 1-ї інстанції Полонець С.М.
Категорія 37 Суддя – доповідач Котік Т.С.
2
11 червня 2010 року судом постановлена ухвала, якою виправлена описка, щодо зазначення номера спадкової справи та другого абзацу резолютивної частини рішення від 27 травня 2010 року, яку викладено в наступній редакції: „Встановити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про відкликання заяви від 09 липня 2009 року №2252 про відкликання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року по спадковій справі №283 за 2009 рік протягом одного місяця з дня вступу рішення в законну силу”.
Додатковим рішенням Богунського райсуду м. Житомира від 11 червня 2010 року визнано недійсним правочин, вчинений ОСОБА_1 у вигляді заяви, посвідченої 09 липня 2009 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованої в реєстрі за №2252 про відкликання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, по спадковій справі №283 за 2009 рік.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 порушує питання про скасування рішення суду та просить постановити нове – про відмову в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що судом порушені норми процесуального права, оскільки вона є неналежним відповідачем по справі та судом не вирішені всі вимоги. Також, апелянт зазначає, що судом невірно застосовані норми матеріального права.
Вислухавши доводи осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4 (а.с. 41). Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1.
03 квітня 2009 року від ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 до Другої житомирської державної нотаріальної контори надійшли заяви про прийняття спадщини за законом, які посвідчені 31 березня 2009 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (а.с.38-40). В цей же день заведена спадкова справа №283.
19 травня 2009 року надійшла заява від ОСОБА_2 про прийняття спадщини за заповітом від 23 серпня 2007 року, яка приєднана до матеріалів спадкової справи (а.с.47).
ОСОБА_1 та ОСОБА_7 відмовилися від прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, та відкликали раніше подані заяви про прийняття спадщини. Вказані обставини викладені ними у відповідних заявах, які датовані 09 липня 2009 року, посвідчені приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та направлені 10 липня 2009 року до Другої житомирської державної нотаріальної контори (а.с.56,58).
Визнаючи недійсним правочин від 09 липня 2009 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, підписавши заяву про відкликання заяви про прийняття спадщини, вчинила правочин, помилившись при цьому щодо обставин, які мають істотне значення, а внутрішня воля позивача не була спрямована на втрату права на спадщину, як такого, коли ні вона, ні
3
брат ОСОБА_3, на користь якого позивачка хотіла відмовитися від прийняття спадщини, не отримали право на спадщину.
Проте, з такими висновками суду не можна погодитися з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
В п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” зазначено, що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також, що вона має істотне значення.
Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією із сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.
В порушення зазначених норм суд першої інстанції не зазначив, у чому саме полягала помилка, чи мала вона місце на момент вчинення правочину, та чи мала вона істотне значення.
Відмовляючись від прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_4 на користь брата ОСОБА_3, та відкликаючи раніше подану заяву про прийняття спадщини, ОСОБА_1, в заяві до Другої житомирської державної нотаріальної контори, зазначала, що вчиняючи вказаний правочин вона усвідомлює значення своїх дій та має можливість керувати ними, розуміє обставини, які мають для неї істотне значення. Вчиняє правочин без застосування фізичного чи психічного тиску з боку інших осіб, за своєю справжньою волею.
Також, нотаріусом роз’яснено ОСОБА_1, що її відмова від прийняття спадщини є безумовною та беззастережною, але може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття. Роз’яснено позивачці і зміст ст. ст. 225,229-231,233,1273-1275 ЦК Україні (а.с.56).
Вказані обставини спростовують доводи ОСОБА_1 в апеляційній інстанції про те, що підписуючи заяву про відмову від прийняття спадщини, вона не знала закону, та їй ніхто не роз’яснив, що вона не може відмовитися від права на обов’язкову частку у спадщині.
Крім того, позивачка підтвердила той факт, що не повідомляла нотаріуса, який посвідчував заяву від 09 липня 2009 року, про наявність у неї права на обов’язкову частку у спадщині та заповіту.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про визнання недійсним правочину від 09 липня 2009 року, є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Також, не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо встановлення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про відкликання заяви від 09 липня 2009 року №2252 про відкликання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, по спадковій справі №283 за 2009 рік, протягом одного місяця з дня вступу рішення в законну силу.
4
Вирішуючи спір в цій частині, суд виходив з того, що позивачка на підставі ст. 1272 ЦК України та відповідно до вимог п.п. 24,25 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування” від 30.05.2008 року №7 має право на встановлення їй додаткового строку на відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини.
Однак, такі висновки суду суперечать вищенаведеним нормам Цивільного законодавства.
Частиною 3 статті 1272 ЦК України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини. Аналогічні положення містяться і в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування” від 30.05.2008 року №7, а в п.25 зазначеної постанови містяться лише роз’яснення щодо порядку, строку та кола осіб, які можуть відмовитися від прийняття спадщини.
З огляду на викладене, частина 3 статті 1272 ЦК України передбачає лише встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а не встановлення додаткового строку для відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини.
Також, задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції посилався на те, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк після відкриття спадщини зверталася до нотаріальної контори з заявою про відкликання своєї відмови від прийняття спадщини, однак в задоволенні цієї заяви було відмовлено, а тому суд прийшов до висновку, що позивачка пропустила строк на відкликання заяви від 09 липня 2009 року з поважних причин, пов’язаних з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами.
Однак, такі висновки суду не відповідають матеріалам справи, в яких відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 зверталася до нотаріальної контори про відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини (ч.6 ст.1273 ЦК України).
Вказані обставини не підтверджені позивачкою і при розгляді справи в апеляційній інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що 05 жовтня 2009 року позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки вона має право на обов’язкову частку в спадщині (а.с. 69).
21 жовтня 2009 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що вона відкликала свою заяву про прийняття спадщини, а від права на обов’язкову частку в спадщині на користь іншої особи вона відмовитися не може (а.с.71).
Така відмова не надає позивачці права на встановлення додаткового строку для відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового – про відмову в задоволенні позовних вимог.
5
Керуючись ст.ст.209,218, 303,307,309,313, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 травня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину та визначення додаткового строку для подання заяви про відкликання заяви від 09 липня 2009 року.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: