УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
іменем України
14 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої Котік Т.С.
суддів Жигановської О.С., Трояновської Г.С.
при секретарі Порохня М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Комунальне підприємство “Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації” Житомирської обласної ради про виділення належної частини надвірної будівлі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 квітня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
В квітні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила виділити належну частину надвірної будівлі, а саме 39/100 частин сараю „Б” по АДРЕСА_1, які, на думку позивачки, придбав її батько 12 квітня 1972 року разом із житловим будинком.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 27 квітня 2010 року позов залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове – про задоволення позовних вимог. Зазначила, що суд не прийняв до уваги, що її батько ОСОБА_3 придбав у позивача 39/100 ідеальних частин будинку з відповідною частиною надвірних будівель, а вона як спадкоємець їх успадкувала. Крім того, ОСОБА_1 вказала, що суд безпідставно не прийняв до уваги рішення суду від 20.02.2009 року, яким визначено, що сарай під літерою „Б” перебуває в користуванні сторін по справі.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 12 квітня 1972 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 39/100 частин житлового будинку з відповідною частиною
_______________________________________________________________________________
Справа №22ц-3955 Головуючий в суді першої інстанції Галасюк Р.А.
Категорія 5 Суддя-доповідач Котік Т.С.
надвірних будівель, загальною площею 39,49 кв.м за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно вказаного договору, ОСОБА_3 перейшли у власність кімната 1-5, площею 17,14 кв.м, кімната 1-6, площею 11,64 кв.м, та приміщення 1-7 (а.с. 6-7).
Після смерті батька - ОСОБА_3, ОСОБА_1 17 лютого 1995 року отримала свідоцтво про право власності на 39/100 ідеальних частин домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Доказів на підтвердження того, що разом із 39/100 ідеальних частин будинку до ОСОБА_3, а в послідуючому і до позивачки, перейшла у власність частина спірного сараю під літерою „Б” позивачкою не надано, та не встановлено судом, а тому такі доводи апелянта є безпідставними.
Так, відповідно до змісту довідки КП „Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації”, сарай під літерою „Б” зареєстрований за ОСОБА_6 та входить в 61/100 ідеальних частин будинку, які належать йому на праві приватної власності (а.с.15).
Окрім того, рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 03 грудня 2007 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 06.02.2008 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову про зміну розміру ідеальних часток згаданого будинку, оскільки позивачем не було надано доказів, які б давали підстави для збільшення його долі відповідно до встановленого законом порядку (а.с. 35, 36).
20.02.2009 року рішенням Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову про усунення перешкод в користуванні сараєм “Б-1“ ( на даний час сарай „Б”) за безпідставністю заявлених вимог (а.с. 14). Дане рішення ніким не оскаржено і є чинним.
Висновки суду, викладені в мотивувальній частині зазначеного рішення, про те, що сарай під літерою „Б” перебуває у спільному користуванні сторін, не має правового значення для вирішення даного спору, а тому такі доводи ОСОБА_1 є безпідставними.
Також, рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 05 березня 2009 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 02.06.2009 року, встановлено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 за третім варіантом судової будівельно-технічної експертизи. Приймаючи рішення про розподіл земельної ділянки саме за вказаним варіантом, суд виходив з того, що будівлі, які належать ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка виділена в користування ОСОБА_2 немає, зокрема і сараю під літерою „Б” (а.с. 81-86).
У зв’язку з розподілом земельної ділянки, рішенням Житомирської міської ради від 23.06.2010 року №1285 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_1 (а.с.80).
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на викладене, позивачка не надала доказів на підтвердження того, що спірний сарай під літерою „Б” був придбаний її батьком в 1972 році разом з 39/100 ідеальних частин житлового будинку по АДРЕСА_1.
Не можуть бути доказом вказаного факту, наявність зведеного акта від 13 вересня 1962 року, оскільки він підтверджує лише належність спірного сараю попереднім власникам (а.с.49).
Надані ОСОБА_1 розписки (а.с.78,79) доводять лише факт сплати її батьком коштів за придбану частину будинку без конкретизації приміщень, що перейшли у його власність.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: