УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Котік Т.С.
суддів Косигіної Л.М.,Трояновської Г.С.
з участю секретаря Назаренко К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”
за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 11 березня 2010 року,-
встановила:
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 11 березня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в частині ненарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення за період з 01 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року в сумі 14 110 грн.50 коп.
В задоволенні позову про стягнення коштів за січень 2009 року відмовлено за пропуском строку звернення до суду.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області просить постанову суду скасувати, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснюється за рахунок Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, а тому управління
__________________________________________________________________________________
Справа №22ц-2698 Головуючий в суді 1-ї інстанції Якухно О.М.
Категорія 79 Суддя-доповідач Котік Т.С.
2
Пенсійного фонду не є належним відповідачем по справі. Суд безпідставно поновив строк позивачу та не звернув уваги, що кошти стягуються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України.
Розглянувши справу та перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсія непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні гарантованого добровільного відселення, підвищується на 2 мінімальні заробітні плати.
Судом встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Житомирської області, одержує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та проживає на території радіоактивного забруднення (а.с.3), а тому відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення.
Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.
За таких підстав правильним є висновок суду щодо неправомірності дій відповідача по виплаті доплати до пенсії в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.
Доводи апеляційної скарги про те, що Пенсійний фонд не є належним відповідачем по справі, не може проводити виплату спірних сум, оскільки такі кошти є бюджетними, а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, є необгрунтованими.
Відповідно до п.24 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів шодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 № 987, яка є чинною, видатки, пов'язані з наданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно із Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, додаткові пенсії, щомісячні компенсації за втрату годувальника, підвищені пенсії і допомога), проводяться органами, які виплачують пенсію.
Вказана норма узгоджується зі ст.72 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, яка відносить до джерел
3
формування коштів Пенсійного фонду кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом. Зазначені кошти становлять бюджет Пенсійного фонду (ст.71 цього Закону),
Відповідно до п 2.1. Положення основними завданнями Управління є: забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел , визначених законодавством, а тому Головне управління Пенсійного фонду України є належним відповідачем у справах щодо виплати пенсій, доплат до них.
Також, є безпідставними доводи апелянта щодо задоволення вимог позивача поза межами встановленими ч.2 ст.99 КАС України, оскільки вони суперечать змісту судового рішення по справі.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування постанови відсутні.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303,307,308,313, 315,317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відхилити.
Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 11 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: