УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Котік Т.С.
суддів Косигіної Л.М., Трояновської Г.С.
з участю секретаря Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” в особі філії „Житомирське регіональне управління” Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” (надалі ПАТ КБ „ПриватБанк”) на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 березня 2010 року
по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до ПАТ КБ „ПриватБанк” про стягнення коштів за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, -
в с т а н о в и л а :
В листопаді 2009 року позивачка звернулася до суду з вказаною заявою. В обґрунтування вимог зазначала, що рішенням суду від 06 березня 2009 року її поновили на роботі на посаді спеціаліста по депозитним та поточним рахункам фізичних осіб Коростенського відділення групи А філії „Житомирське регіональне управління” Закритого акціонерного товариства Комерційний банк „ ПриватБанк”, однак лише 02 жовтня 2009 року її поновлено на роботі. Саме за вказаний період, позивачка просила стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 16 710 грн.56 коп.
04 березня 2010 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ „ПриватБанк” просить скасувати ухвалу суду та постановити нову – про відмову в задоволенні вимог. Зазначає, що судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, Банк посилається на те, що суд не дослідив наявність вини відповідача у затримці виконання рішення суду.
Вислухавши доводи осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах,
_____________________________________________________________________________
Справа №22ц- 1837 Головуючий в суді 1-ї інстанції Куліченко М.В.
Категорія 52 Суддя – доповідач Котік Т.С.
2
передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 до 01 вересня 2008 року працювала в структурному підрозділі відповідача — філії „Житомирське регіональне управління ЗАТ КБ „ПриватБанк” на посаді спеціаліста по депозитним та поточним рахункам фізичних осіб Коростенського відділення групи А.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 березня 2009 року ОСОБА_1 поновлено на вказаній посаді, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу в сумі 2 628 грн.19 коп. допущено до негайного виконання (а.с.4,5).
11 березня 2009 року позивачкою отримано виконавчий лист про поновлення на роботі. Боржником за вказаним виконавчим листом зазначено юридичну особу – ЗАТ КБ „ПриватБанк”, яке з 17.07.2009 року змінило свою назву на ПАТ КБ „ПриватБанк” (а.с.16, 45), а тому виконавчий лист було направлено до відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (за місцезнаходженням юридичної особи ). У відкритті виконавчого провадження ОСОБА_1 відмовлено на підставі ст. 77 Закону України „Про виконавче провадження” та роз’яснено, що виконання вказаного рішення має відбуватися за місцем знаходження відділення групи А філії „Житомирське регіональне управління” ЗАТ КБ „ПриватБанк” (а.с.16-18).
На підставі заяви ОСОБА_1, 10 квітня 2009 року відділом державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції (надалі ВДВС Коростенськоге міськрайонного управління юстиції) відкрито виконавче провадження щодо виконання рішення суду в частині поновлення позивачки на посаді спеціаліста по депозитним та поточним рахункам фізичних осіб Коростенського відділення групи А філії „Житомирське регіональне управління” ЗАТ КБ „ПриватБанк” (а.с.20).
Вказана постанова направлена для виконання на адресу Коростенського відділення групи А філії „Житомирське регіональне управління” ЗАТ КБ „ПриватБанк” (а.с.21).
Доводи Банку про те, що керівник Коростенського відділення не уповноважений розглядати питання прийому-звільнення працівників з роботи відповідно до Положення про Коростенське відділення філії „Житомирське регіональне управління” ЗАТ КБ „ПриватБанк”, затвердженого рішенням Правління ЗАТ „ПриватБанк” від 05.07.2007 року (надалі Положення), а тому не міг виконати вимоги постанови відділу державної виконавчої служби, є безпідставними.
3
Відповідно до п.3.1 Положення загальне керівництво діяльністю відділення здійснюється філією, а безпосереднє керівництво відділенням здійснюється його керівником (а.с. 67).
Як пояснив представник Банку при апеляційному розгляді справи, про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження керівник філії „Житомирське регіональне управління” ЗАТ КБ „ПриватБанк” був повідомлений, однак вважав, що виконання рішення повинно проводитися державною виконавчою службою за місцем знаходження філії Банку, а не відділення, а тому не вживав заходи для виконання рішення суду.
Не зважаючи на вказані обставини, постанова про відкриття виконавчого провадження філією „Житомирське регіональне управління” ЗАТ КБ „ПриватБанк” не оскаржувалася.
В послідуючому, у зв’язку з невиконанням рішення суду, державним виконавцем складено акт від 01.09.2009 року про невиконання рішення суду, 07.09.2009 року винесено постанову про накладення штрафу на керівника Коростенського відділення групи А філії „Житомирське регіональне управління” ЗАТ КБ „ПриватБанк” та 09.09.2009 року направлено вимогу про примусове виконання рішення суду до вказаного відділення (а.с. 24-27). Однак, жодних дій щодо виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 не було проведено до 02 жовтня 2009 року.
Про наявність вказаних актів та постанови про накладення штрафу на керівника відділення, філія Банку також була повідомлена, оскільки оскаржувала зазначену постанову (а.с.28). Вказані обставини підтвердив і представник Банку в апеляційній інстанції.
Відповідно до акта державного виконавця ВДВС Коростенського міськрайонного управління юстиції від 02 жовтня 2009 року ОСОБА_1 поновлено на роботі згідно рішення суду від 06 березня 2009 року (а.с.6), виконавче провадження закінчено на підставі п.8 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження”, а тому доводи Банку про те, що поновлення ОСОБА_1 відбулося лише після звернення до виконавчої служби за місцем знаходження філії, є необгрунтованими.
Посилання в рішенні суду на ту обставину, що прийом, звільнення працівників здійснюється за поданням керівника відділення наказом по філії не впливає на правильність висновків суду.
Окрім того, такі посилання суду були зроблені на підставі Положення про Коростенське відділення, яке долучено юрисконсультом філії до матеріалів виконавчого провадження (а.с.28-32).
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність вини відповідача у невиконанні рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі, однак при визначенні періоду, за який підлягає стягненню середній заробіток, припустився помилки, а тому ухвала суду в цій частині підлягає зміні.
Виходячи з норм ст. 235 ЦПК України, рішення суду про поновлення на роботі працівника, незаконно звільненого з роботи або незаконно переведеного на іншу роботу, підлягає негайному виконанню, однак це не означає, що дії по виконанню рішення про поновлення на роботі повинні
4
відбуватися негайно після проголошення рішення незалежно від волі працівника, поновленого судом на роботі. Визнане судом право працівника на поновлення на роботі має приватний характер, тому воно не може бути реалізоване без волевиявлення цього працівника.
З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження по виконанню рішення суду відкрито ВДВС Коростенського міськрайонного управління юстиції 10 квітня 2009 року на підставі заяви ОСОБА_1 від 30.03.2009 року, та виконавчого листа. Період затримки виконання рішення суду складає 98 днів, оскільки має визначатися саме з 10 квітня 2009 року по 02 жовтня 2009 року.
Розрахунок середньоденної заробітної плати визначений судом відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 „Про порядок обчислення середньої заробітної плати” та становить 117 грн.68 коп., а тому на користь позивачки підлягає стягненню 11 532 грн. 64 коп. середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Керуючись ст.ст.209,218, 303,307,312,314, 315,317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” в особі філії „Житомирське регіональне управління” ПАТ КБ „ПриватБанк” задовольнити частково.
Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 березня 2010 року змінити в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” в особі філії „Житомирське регіональне управління” ПАТ КБ „ПриватБанк” на користь ОСОБА_1 11 532 грн.64 коп. середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
В решті ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: