ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 817/1567/18

адміністративне провадження № К/9901/12584/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2018 року (суддя Щербаков В.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року (судді: Макарик В.Я. (головуючий), Глушко І.В., Коваль Р.Й.) у справі № 817/1567/18.

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» (далі - позивач, ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2018 № 0003691401, № 0003701401 та № 0003711401.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом, всупереч вимог чинного податкового законодавства було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.04.2018 № 0003691401, № 0003701401 та № 0003711401, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням положень податкового законодавства, а також позивач зазначає про помилковість висновків відповідача щодо відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, тоді як такі господарські відносини носили реальний характер, що підтверджується належно оформленими первинними документами. Крім того, позивач зазначає, що наданий ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» акт перевірки не містить додатку 1, хоча на стор.1 вказаного акта зазначено, що план (перелік питань) документальної перевірки викладено в додатку 1 до акта, в акті відсутня інформація про останню попередню документальну планову перевірку (документальну позапланову перевірку з усіх питань), а відомості про запити, які було подано в ході перевірки контролюючим органом до акту не внесені та відомості про надані документи на виконання запитів до акту не включено.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області від 27.04.2018 № 0003691401, № 0003701401 та № 0003711401.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.04.2018 № 0003691401, № 0003701401 та № 0003711401 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем не було доведено порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, а висновки контролюючого органу не відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо порушень позивачем вимог законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Рівненській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Рівненській області на підставі направлень на перевірку № 480/17-00-14-01 від 05.03.2018, № 479/17-00-14-01 від 05.03.2018 № 481/17-00-14-01 від 05.03.2018 була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, за наслідками якої складено акт від 11.04.2018 № 72/17-00-40-01/23302413.

Згідно з висновками вказаного акта перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД»: п. 44.1, п. 44.2. ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» заниженого податок на прибуток за 9 місяців 2016 року - 54 600,00 грн в т.ч. 3 кв. 2016 року 54 600,00 грн; пп. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 199.1, п. 199.2, п. 199.4 ст. 199, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до державного бюджету всього в сумі 501 850,00 грн, в т.ч. по періодах серпень 2016 року - 60 667,00 грн, грудень 2016 року - 185 134,00 грн, вересень 2017 року 256 049,00 грн та завищено від`ємне значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, грудень 2017 року на суму 24 405,00 грн; п. 51.1 ст. 51 глави 2, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого в новій редакції наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, а саме: подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ за 1, 2, 3 кв. 2015 року; 1, 2, 3, 4 кв. 2016 року; 1 ,2 кв. 2017 року в неповному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, що призвели, зокрема, до зміни платника податку.

На підставі вказаного акта перевірки від 11.04.2018 № 72/17-00-40-01/23302413 ГУ ДФС у Рівненській області прийнято 4 податкових повідомлення-рішення: № 0003691401 про збільшення грошового зобов`язання ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» за платежем податок на прибуток на суму 68 250,00 грн, в тому числі за основним платежем - 54 600,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 13 650,00 грн; № 0003701401 про збільшення суми грошового зобов`язання ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» за платежем податок на додатну вартість на суму 627 313,00 грн, в тому числі за основним платежем - 501 850,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 125 463,00 грн; № 0003711401 про завищення від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» на суму 24 405,00 грн; № 00010181306 про застосування штрафної санкції в розмірі 510,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» (генпідрядник) та ТОВ «РЕАЛБУД-М» (підрядник) 01.08.2016 було підписано договір підряду № 79-РЄ. Відповідно до пп. 1 п. 1 Договору підряду, Підрядник зобов`язується виконати комплекс робіт на об`єкті, вказаному в Додатку 1 до даного договору, а генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи на умовах визначених цих Договором. Зміст, обсяг та вартість робіт, що підлягають виконанню на підставі цього Договору, будуть визначені підписаним сторонами кошторисом (пп. 1.2 п. 1 Договору підряду).

01.08.2016 генпідрядником та підрядником було підписано «Умови виконання та оплати робіт» Додаток 1 до Договору підряду № 79-РЄ від 01.08.2016. На виконання умов договору підряду № 79-РЄ від 01.08.2016 між ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» та ТОВ «РЕАЛБУД-М» було підписано локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на роботи з благоустрою 1 200 м2 асфальту (Додаток 1.1 до Договору підряду № 79-РЄ від 01.08.2016) та відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва (Додаток 1.1.1 до Договору підряду № 79-РЄ від 01.08.2016). На виконання умов Договору підряду № 79-РЄ від 01.08.2016 сторонами було складено та підписано акт приймання виконаних робіт за серпень 2016 року.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що проведеною контролюючим органом перевіркою встановлено, що згідно з актом виконаних робіт та відомостей ресурсів до зведеного кошторису не можливо встановити витрати праці робітників, так як відсутні відомості про найманих працівників та укладання цивільно-правових угод. Крім того, у відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва зазначено, що були використанні матеріали підрядника, а саме: щебінь фракції, суміші асфальтобетонні, пісок природний, рядовий, проте згідно бази даних ТОВ «РЕАЛБУД-М» за період з 01.07.2016 по 31.08.2016 не придбавав вказаних матеріалів. Перевіркою зроблено висновок щодо отримання ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» безоплатних послуг асфальтування, що підтверджує збільшення економічних вимог підприємства. В бухгалтерському обліку ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» операції з безоплатного отримання послуг на суму 303 333,00 грн не відображенні.

Згідно з актом перевірки від 11.04.2018 № 72/17-00-40-01/23302413, перевіркою відображених у рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) визначений за правилами бухгалтерського обліку» показників за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з продажу об`єктів нерухомості, послуг будівництва, інші.

За результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ «РЕАЛБУД-М» за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на підставі відомостей по рахункам: 631 «Рахунки з вітчизняним постачальниками», договорів підряду, актів виконаних робіт, встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 2120 «Інші доходи» Звіту про фінансові результати в сумі 303 333,00 грн.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з матеріалами перевірки ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД», зустрічні звірки та перевірки ТОВ «РЕАЛБУД-М», які б дали змогу співставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків, не проводилися. Крім того, контролюючий орган в акті перевірки покликається на те, що у провадженні СУ ГУ ДФС у Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 32016180000000088 від 16.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та № 3201618000000107 від 04.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. За фактом придбання та створення з метою прикриття незаконної діяльності ряду підконтрольних підприємств, які зареєстровані на підприємствах осіб в тому числі ТОВ «РЕАЛБУД-М» та ТОВ «БІСЕМ ТЕЛЕКОМ» від імені яких у період з 2016 року укладалися фіктивні фінансово-господарські угоди з іншими суб`єктами підприємницької діяльності реального сектору економіки щодо псевдо постачання товарів (робіт, послуг), що призвело до зменшення податкових зобов`язань з ПДВ останніх. Однак, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зазначили, що на момент проведення перевірки та на даний час вирок по вказаних кримінальних провадженнях, що набрали законної сили, відсутні, а відповідач покликається лише на існування кримінального провадження, що перебуває на стадії досудового слідства, причому не надаючи при цьому жодного доказу фіктивності обумовлених господарських операцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно зі змісту вказаного акту перевірки, контролюючим органом встановлено відображення податкового кредиту ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» по взаємовідносинах з ТОВ «РЕАЛБУД-М» за серпень 2016 року на суму 60 667,00 грн, згідно з податковими накладними. Враховуючи те, що перевіркою встановлено нереальність господарської операції з постачання (послуг) ТОВ «РЕАЛБУД-М», а встановлено лише документальне оформлення нереальної господарської операції при складенні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності. На порушення пп. «а» п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» завищено податковий кредит з податку на додану вартість за серпень 2016 року на суму 60 667,00 грн. Згідно з актом перевірки в період з 01.01.2015 по 31.12.2017 ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» здійснювало будівництво та реалізацію житла, яке відповідно до пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України звільняється від оподаткування, крім їх першого постачання. Проведеною вибіркою перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2015 по 31.12.017 в сумі 20 256 890,00 грн на підставі додатку 4 до акта про результати планової виїзної перевірки, встановленого його заниження всього в сумі 465 587,00 грн, в тому числі за грудень 2016 року - 185 134,00 грн, серпень 2017 року - 256 049,00 грн, жовтень 2017 року - 24 404,00 грн. Проведеною перевіркою також встановлено, що за 2016 рік обсяг оподаткованих та неоподаткованих операцій становить 125 784 873,00 грн із них обсяг неоподаткованих операцій - 31 179 079,00 грн (вартість проданих квартир звільнених від оподаткування). Відповідно до частки оподатковані - 75,21 %, неоподатковані - 24,79 %, за 2017 рік обсяг оподаткованих та неоподаткованих операцій становить 192 422 797,00 грн із них обсяг неоподаткованих операцій - 112 699 475,00 грн (вартість проданих квартир звільнених від оподаткування). Відповідно до частки оподатковані - 41,43 %, неоподатковані - 58,57%. В порушення п. 198.5 ст. 198, п. 199.1, п. 199.2, п. 199.4 ст. 199 ПК України ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» занижено податкові зобов`язання всього в сумі 465 587,00 грн, в тому числі за грудень 2016 року - 185 134,00 грн, серпень 2017 року - 256 049,00 грн, жовтень 2017 року - 24 405,00 грн.

Судами встановлено, що що в рамках інвестиційного проекту з будівництва житлового комплексу «Spectrum» ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» виконує функції інвестора - на підставі Угоди про дольову участь у будівництві кварталу житлової забудови з торговельно-розважальним центром на вулицях Костромській та Гагаріна у м. Рівному № 20 від 22.08.2007 та генерального підрядника - на підставі договору генерального підряду № 49-РЄ від 11.06.2015. Результатом виконання ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» функцій інвестора є отримання ним збудованих квартир від замовника будівництва - Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради. Зокрема, в 2016 році ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» було отримано від Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської рад 131 квартиру в житлових будинках № 1, № 2 загальною вартістю 52 782 715,68 грн, в 2017 році - 61 квартиру в житловому будинку № 3 загальною вартістю 26 322 322,44 грн та 34 квартири в житловому будинку № 4 загальною вартістю 20 995 334,62 грн. Оскільки квартири отримувались ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» для їх наступного продажу фізичним особам і такий продаж підлягає звільненню від оподаткування відповідно до пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України (як поставка житла, яка не є першою), то на виконання п. 198.5 ст. 198 ПК України разом з формуванням податкового кредиту за операцією отримання квартир ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» нараховувало податкові зобов`язання на таку ж суму. В зв`язку з умовним продажем квартир ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» сформувало податкові накладні № 78 від 31.12.2016 № 78 (обсяг постачання 52 782 715,68 грн, ПДВ 10 556 543,14 грн, № 1 від 30.09.2017 (обсяг постачання 26 322 322,44 грн, ПДВ 5 264 464,49 грн та № 2 від 30.09.2017 (обсяг постачання 20 995 334,62 грн, ПДВ 4 199 066,92 грн. Дані податкові накладні було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи судами попередніх інстанцій встановлено, що будівельні машини, обладнання, матеріали, результати виконаних субпідрядниками робіт, інші товари, роботи, послуги, необоротні активи, які були залучені ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» при будівництві квартир в складі кварталу житлової забудови з торговельно-розважальним центром на вулицях Костромській та Гагаріна у місті Рівному та були використані виключно в оподатковуваних операціях з постачання будівельних робіт для Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради. Тобто, доводи контролюючого органу про використання ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» робіт, послуг та необоротних активів в операціях звільнених від оподаткування є необґрунтованим та не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, щодо оформлення позивачем відповідних первинних документів на підтвердження відповідних даних податкового обліку, а також ненадання судами попередніх інстанцій належної оцінки тому, що у контрагентів позивача по ланцюгу постачання товарів та наданні послуг відсутні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності (відповідних виробничих активів та/або трудових ресурсів тощо), що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.

8. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункти 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

10.2. Підпункти 21.1.1-21.1.4 пункти 21.1 статті 21.

Посадові особи контролюючих органів зобов`язані:

21.1.1. дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами;

21.1.2. забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій;

21.1.3. забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень;

21.1.4. не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

10.3. Пункти 44.1, 44.2 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

10.4. Пункт 73.5 статті 73.

З метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків.

Під час зустрічної звірки здійснюється співставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Під час проведення зустрічної звірки з`ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

10.5. Пункт 83.1 статті 83.

83.1. Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

10.6. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.

Об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

10.7. Пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.5 статті 198.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

10.8. Пункти 199.1, 199.2, 199.4 статті 199.

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

10.9. Пункт 201.10 статті 201.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

11. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

11.2. Частина друга статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

11.3. Частини перша та друга статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

12. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88:

12.1. Пункт 2.1.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

12.2. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

12.3. Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

12.4. Пункт 2.16.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

14. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

15. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

16. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

17. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

18. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

19. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

20. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

22. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченнях на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

23. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.04.2018 № 0003691401, № 0003701401 та № 0003711401, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

24. Колегія суддів зазначає, що платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення та оформлення яких чітко передбачено законодавством.

Положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, податковим законодавством встановлені вимоги до належного оформлення первинних документів.

Колегія суддів зазначає, що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, які мають бути належним чином оформлені, в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У справі, що розглядається, позивачем було надано до судів першої та апеляційної інстанції та до перевірки документи за господарськими операціями з його контрагентами оформлені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій з вказаним контрагентом. В свою чергу, контролюючим органом не було доведено та надано судам попередніх інстанцій жодних належних, допустимих та достатніх доказів відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентом за вказаний період.

25. Крім того, щодо посилань контролюючого органу про відсутність у контрагента позивача ресурсів для досягнення відповідної економічної мети та здійснення господарської діяльності, колегія суддів зазначає наступне. Так, у справі що розглядається, контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) не було доведено та надано належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення та ін. були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару/наданні послуг обумовлених укладеними договорами з позивачем, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними. Колегія суддів зазначає, що висновки про відсутність у контрагента (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів, як і не подання такими контрагентом звітності, контролюючим органом зроблено на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація, носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а, отже, така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

26. Крім того, колегія суддів щодо окремих доводів контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які базувались на посиланнях на дані, що у провадженні СУ ГУ ДФС у Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 32016180000000088 від 16.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та № 3201618000000107 від 04.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України відносно осіб ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), за фактом придбання та створення ними з метою прикриття незаконної діяльності ряду підконтрольних підприємств, зокрема, ТОВ «РЕАЛБУД-М», від імені яких у період з 2016 року укладалися фіктивні фінансово-господарські угоди з іншими суб`єктами підприємницької діяльності реального сектору економіки щодо псевдо постачання товарів (робіт, послуг), що призвело до зменшення податкових зобов`язань з ПДВ останніх, зазначає, що відповідачем не було надано до судів першої та апеляційної інстанції жодних допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження таких доводів, посилань підтверджених конкретними даними відповідного кримінального провадження, а також не було надано копій обвинувального або виправдувального вироку відносно незаконної діяльності посадових осіб позивача (його контрагентів) при здійсненні господарської діяльності, за ознаками злочину передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). Крім того, колегія суддів зазначає, що порушення вимог закону щодо порядку формування засобів доказування, як процесуальної форми судових доказів, тягне за собою їх недопустимість як доказів, що унеможливлює використання сторонами та судом даних (інформації), що містяться в них, для вирішення спору, а у справі, що розглядається, відсутні докази на які посилається відповідач, тому такі не відповідають вимогам допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані судами першої та апеляційної інстанції під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

27. Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (що не спростовано відповідачем жодними належними, достовірними і допустимими доказами), що будівельні машини, обладнання, матеріали, результати виконаних субпідрядниками робіт, інші товари, роботи, послуги, необоротні активи, які були залучені ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» при будівництві були використані виключно в оподатковуваних операціях з постачання будівельних робіт для Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради.

28. Колегія суддів зазначає, що касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі та запереченням на адміністративний позов, контролюючим органом інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами першої та апеляційної інстанції, обставин справи.

29. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченнях на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року слід залишити без задоволення.

31. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

32. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у справі № 817/1567/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова