У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.,
при секретарі Пшеничній Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення,
за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці неправомірними.
Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці нарахувати та виплатити ОСОБА_5 допомогу на оздоровлення за 2008-2009 роки як інваліду II групи, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В решті позову відмовлено.
З відповідача стягнуто судові витрати.
У апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Позивач заперечував доводи апеляційної скарги через їх безпідставність. Просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_5, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон), є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, є інвалідом II групи, захворювання якого пов’язане з виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Встановлено і не оспорюється сторонами, що ОСОБА_5 у 2008-2009 роках допомога на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, була виплачена в розмірі 120 грн. щороку замість розміру, який визначений ст. 48 вказаного Закону - п’яти мінімальних заробітних плат у відповідному періоді.
Задовольняючи позов частково, в частині щодо періоду за 2008 -2009 роки, суд правильно виходив із пріоритетності законів над підзаконними актами та правомірно прийшов до висновку, що постанова КМ України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з правилами якої нараховано щорічну допомогу на оздоровлення позивачу, суперечить ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка має вищу юридичну силу.
Суд дійшов правильного висновку про порушення прав позивача неправомірним діями відповідача щодо нарахування щорічної допомоги на оздоровлення в 2008 – 2009 роках не у повному розмірі, який встановлений ст. 48 вказаного вище Закону.
Відмовляючи у задоволенні вимог щодо періоду 2010 року суд правильно виходив із того, що на час вирішення справи щорічна допомога на оздоровлення за 2010 рік ще не виплачувалась позивачу, а тому не можна вважати, що права останнього порушені.
Вирішуючи цей спір суд першої інстанції правильно виходив також із положень статей 19 та 92 Конституції України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Такі доводи не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване судове рішення є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці відхилити.
Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: