У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.,
при секретарі Черепановій В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 1 квітня 2010 року,
у с т а н о в и л а :
Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 1 квітня 2010 року зазначений позов задоволено частково.
Виділено ОСОБА_5 в натурі із майна подружжя комп’ютер, що складається з системного блоку, монітора, клавіатури і блоку споживання вартістю 4500 грн.
Виділено ОСОБА_6 в натурі із майна подружжя причіп П.П.2.8. державний номерний знак НОМЕР_1 вартістю 3000 грн.
Зобов’язано ОСОБА_6 передати ОСОБА_5 комп’ютер, що складається з системного блоку, монітора, клавіатури і блоку, при невиконання покладеного обов’язку стягнути його вартість.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію в сумі 19250 грн. за відступ від рівності часток майна подружжя, в тому числі за Ѕ частину від вартості автомобіля ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_2.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 237 грн. 50 коп. сплаченого державного мита, 60 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи та 300 грн. витрат на юридичну допомогу адвоката.
У апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати у частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги у частині стягнення з відповідача на її користь грошової компенсації у сумі 90 000 грн. за автомобіль HYUNDAI Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_3.
У доводах апеляційної скарги посилається на те, що автомобіль HYUNDAI Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_3 придбаний 4 листопада 2009 року, а шлюб був розірваний між ними 9 листопада 2009 року, тобто автомобіль був придбаний у шлюбі.
Зазначає, що 30 липня 2009 року вони припинили шлюбні відносини, але відповідач не допустив її до будинку, де залишилось все набуте у шлюбі майно, а саме комп’ютер, автомобіль ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_2 та грошові кошти у сумі 200 000 грн.
ОСОБА_6 та його представник заперечували доводи апеляційної скарги через їх безпідставність. Просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено і не оспорюється сторонами, що з 22 вересня 2002 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі, а 11 листопада 2009 року шлюб між ними був розірваний.
Сторони визнали, що 30 липня 2009 року вони фактично припинили шлюбні відносини та з цього часу разом не проживали та не вели спільне господарства.
Під час шлюбу до фактичного припинення шлюбних відносин за спільні кошти вони придбали: комп’ютер, що складається з системного блоку, монітора, клавіатури і блоку споживання, вартістю 4500 грн., автомобіль ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 40000 грн., автомобільний причіп П.П.2.8. вартістю 3000 грн., державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 3000 грн.
Встановлено і не заперечується, що після фактичного припинення шлюбних відносин ОСОБА_6 без згоди ОСОБА_5 продав автомобіль ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Судом першої інстанції встановлено, що 4 листопада 2009 року, після фактичного припинення сторонами шлюбних відносин та припинення ведення спільного господарства, до часу набрання чинності судовим рішенням про розірвання шлюбу між сторонами, ОСОБА_6 придбав автомобіль HYUNDAI Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 180000 грн., кошти на придбання якого він частково позичив.
Показаннями свідка ОСОБА_7 та розпискою про передачу коштів встановлено, що 2 листопада 2009 року, він передав ОСОБА_6 150000 грн. з умовою повернення коштів до 2 листопада 2010 року (а.с.42).
ОСОБА_8, яка проживає однією сім’єю з ОСОБА_6, передала йому 25 000 грн. особистих коштів для придбання автомобіля у листопаді 2010 року.
З урахуванням таких встановлених обставин суд частково задовольнив зазначений позов.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову у частині визнання автомобіля HYUNDAI Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_3, спільною сумісною власністю подружжя, суд першої інстанції правильно виходив з того, що даний автомобіль не є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6, оскільки він був придбаний у період окремого проживання у зв’язку з припиненням сімейних відносин та ведення спільного господарства та придбаний відповідачем не за спільні кошти, а за позичені ним кошти, які він позичав для своїх особистих цілей.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції. Такі доводи не є підставою для скасування судового рішення та задоволення вимог позивачки.
Так, доводи про те, що автомобіль придбаний за спільні кошти не підтверджується належними та допустимими доказами у справі. Натомість відповідач довів перед судом переконливість своїх доказів у підтвердження обставин, на які він посилався заперечуючи позов.
Посилання на те, що вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя лише через те, що шлюб між сторонами на момент покупки автомобіля не був розірваний є неспроможними, оскільки в силу правил ч.6 ст.57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Судом щодо цього питання зроблені відповідні висновки, які відповідають встановленим обставинам справи, а тому немає підстав вважати, що рішення суду у цій частині є незаконним.
Інші доводи апеляційної скарги також є неспроможними та не спростовують висновків суду.
Відповідно ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване судове рішення є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 1 квітня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: